СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
09 жовтня 2007 року |
Справа № 20-11/330 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Котлярової О.Л.,
суддів Антонової І.В.,
Лисенко В.А.,
за участю представників сторін:
представник позивача: ОСОБА_2, довіреність № 1377 від 01.08.07, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1;
представник відповідача: Гатіятуллін Ерік Дамірович, довіреність № 3117 від 14.09.07, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Дмитрієв В.Є.) від 13 серпня 2007 року у справі № 20-11/330
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
(пр. Жовтневої революції, 52-369, Севастополь, 99038)
до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, Севастополь, 99011)
про продовження договору оренди
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 13 серпня 2007 року у справі № 20-11/330 (суддя Дмитрієв В.Є.) відмовлено в задоволенні позову фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про продовження договору оренди.
Не погодившись з рішенням суду, фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати рішення господарського суду міста Севастополя та постановити нове, яким задовольнити позов у справі.
Апеляційна скарга мотивована посиланнями фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на порушення господарським судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи. Детальніше доводи викладені в апеляційній скарзі.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2007 року здійснено заміну судді Дугаренко О.В. на суддю Лисенко В.А.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що між Управлінням з питань комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (правонаступником якого являється Фонд комунального майна Севастопольської міської ради) (Орендодавець) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) 30 грудня 1999 року був укладений Договір оренди комунального нерухомого майна № 6-00.
Відповідно до пункту 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно (вбудоване приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1) загальною площею 107,9 кв.м.
Пунктом 9.1 Договору строк його дії встановлений сторонами до 30 грудня 2002 року.
Згідно із пунктом 9.3 Договору його зміна та пролонгація (продовження строку) здійснюється при наявності згоди сторін та оформлюється угодою, яке підписується сторонами та є невід'ємною частиною Договору.
На підставі вказаного пункту 9.3 строк Договору неодноразово продовжувався та відповідно до протоколу від 30 грудня 2005 року встановлений до 30 грудня 2006 року.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 21 грудня 2006 року надіслав до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради лист з проханням продовжити строк дії Договору оренди від 30 грудня 1999 року № 6-00.
Листом від 09 січня 2007 року № 8 за результатами розгляду наданих фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 матеріалів Фонд комунального майна Севастопольської міської ради повідомив фізичну особу -підприємця ОСОБА_1, що у зв`язку з тим, що на оренду спірного приміщення надійшла ще одна заявка, питання щодо визначення орендаря буде вирішуватися на конкурсі.
Крім того, 09 січня 2007 року Фонд комунального майна Севастопольської міської ради надіслав на адресу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 лист № 52, у якому повідомив про припинення строку дії Договору оренди та просив передати орендоване приміщення за актом прийому-передачі.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно зі статтею 2 Закону України „Про оренду державного і комунального майна” - орендою є засноване на договорі термінове платне користування майном, необхідним орендарю для здійснення підприємницької і іншої діяльності.
Правові підстави користування майном, переданим в оренду, у тому числі і користування майном після закінчення терміну дії договору оренди, закріплені в статтях 764, 777 Цивільного кодексу України, статтями 7, 9, 17 Закону України „Про оренду державного і комунального майна” і безпосередньо частиною 4 статті 291 Господарського кодексу України, відповідно до якої правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Згідно зі статтею 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до статті 17 Закону України „Про оренду державного і комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Виходячи з того, що листами від 09 січня 2007 року № 8 та № 52 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради належним чином повідомив фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 про закінчення строку дії Договору оренди, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Договір № 6-00 від 30 грудня 1999 року припинив свою дію 30 грудня 2006 року.
Пунктом 1 статті 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Відповідно до пункту 2 статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта на те, що він сплачував начебто орендну плату протягом січня-червня 2007 року, оскільки з матеріалів справи вбачається, що рахунки № 296 від 15 січня 2007 року, № 1105 від 08 лютого 2007 року, № 1904 від 13 березня 2007 року, № 2702 від 10 квітня 2007 року, № 3802 від 10 травня 2007 року, № 4598 від 07 червня 2007 року, які Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради виставляв фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1, згідно із призначенням платежу є неустойкою за користування спірним приміщенням.
Виходячи з викладеного, Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи, порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.
За таких обставин вимоги фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, викладені в апеляційної скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду міста Севастополя від 13 серпня 2007 року у справі № 20-11/330 відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 13 серпня 2007 року у справі № 20-11/330 залишити без змін.
Головуючий суддя О.Л. Котлярова
Судді І.В. Антонова
В.А. Лисенко