Справа № 2 – 4253\10

                                                           Р І Ш Е Н Н Я

                                               І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

29 вересня 2010 року Придніпровський районний суд м . Черкаси в складі :

                                     - головуючого – Клочко О.В.

                                     - при секретарі – Туз Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Черкаси справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів –

                                                  В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів , вказуючи , що 8 грудня 2009 року між ними розірвано шлюб .

 Від шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з ним.

Оскільки відповідачка ОСОБА_2 не надає матеріальної допомоги , просив суд стягнути на його користь на утримання двох дітей аліменти в розмірі 2000 гривень, починаючи з дня подачі позову та досягнення дітьми повноліття .

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав частково , зменшивши розмір аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей до 1800 гривень .

ОСОБА_2 позовні вимоги визнала частково , зазначивши , що вона ніде не працює , а тому, може виплачувати аліменти в розмірі 200 гривень щомісячно на утримання двох неповнолітніх дітей.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові матеріали справи , суд вважає , що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню , виходячи з наступних підстав.

Згідно наданого суду свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1- СР № НОМЕР_1 від 8 грудня 2009 року сторони розірвали шлюб 8 грудня 2009 року , про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 539.

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2.

Встановлено та підтверджено даними довідки комунального підприємства «Придніпровська служба утримання будинків» Черкаської міської ради за № 116 від 29 травня 2010 року, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає разом з донькою ОСОБА_3 та сином ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 .

За загальним правилом способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

З’ясовано  що між сторонами така домовленість відсутня.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття .

Згідно до ч.1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний , мінливий дохід , частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин , що мають істотне значення , суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

А тому , враховуючи , що відповідачка не бере участі у вихованні дітей та їх утриманні , а також обставини , визначені ст. 182 СК України, суд вважає можливим часткове задоволення вимог  ОСОБА_1 про стягнення з відповідачки на його користь на утримання двох неповнолітніх дітей аліментів в розмірі 500 гривень щомісячно , починаючи з 31 травня 2010 року , тобто , з часу звернення позивача з даним позовом до суду .

Аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову .

Також встановлено , що ОСОБА_2 на теперішній час ніде не працює , проживає окремо від дітей та сплачує витрати за житло , її майновий стан є таким , що вона не може задовольнити повністю свої потреби . А тому , визначений позивачем ОСОБА_1 розмір аліментів в 1800 гривень щомісячно на утримання двох неповнолітніх дітей не є реальним і таким , що узгоджується із фактичними обставинами справи та не підлягає до задоволення.

Разом з тим , суд враховує обставини того , що відповідачка ОСОБА_2 має спеціальність перукаря та інколи виконує роботу на замовлення громадян , а тому , вважає можливим стягнення аліментів на користь позивача у розмірі 500 гривень щомісячно на утримання двох неповнолітніх дітей .

Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 СК України , то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. \ ч.3 ст. 184 СК України \ .

А тому , позивач ОСОБА_1 , з врахуванням вищевикладених обставин та за обставин наявності даного рішення суду може в майбутньому розраховувати на призначення та отримання дітьми державної допомоги у вказаній різниці між визначеним судом розміром аліментів і 30 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вказані обставини були предметом обговорення під час розгляду справи .

Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.

У зв’язку із задоволенням позовних вимог та у відповідності до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідачки у прибуток держави по оплаті державного мита в сумі 51 гривні та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень .

На підставі наведеного , ст.ст. 11,60,213-215,88 ЦПК України та керуючись ст.ст. 180-184 СК України , суд -

                                                            В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 500 гривень щомісячно на утримання неповнолітніх дітей – дочки ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 31 травня 2010 року та до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 державне мито у прибуток держави в сумі 51 гривні .

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

Рішення в частині стягнення аліментів  підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий                                                                                      Клочко О.В.