Справа № 2 – 2400\10

                                                            Р І Ш Е Н Н Я

                                         І М Е Н Е М                У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2010 року Придніпровський районний суд м . Черкаси в складі :

                                 - головуючого – Клочко О.В.

                                 - при секретарі – Туз Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Черкаси справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» , ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди –

                                                   В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ «СК «Країна» , ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди , вказуючи , що він володіє та користується належним йому на праві власності автомобілем ВАЗ 21723 реєстраційний номер НОМЕР_3.

Внаслідок дорожньо - транспортної пригоди , що сталася 27 серпня 2009 року о 8 год. 00 хв. по вул.. С.Смірнова в м . Черкаси, при виїзді на перехрестя вул. С.Смірнова - Г.Сталінграду, за участю автомобіля «Опель Кадет» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ 21723 реєстраційний номер НОМЕР_3 під його керуванням , автомобілі отримали механічні пошкодження.

В результаті ДТП його автомобілю спричинено механічні пошкодження , розмір матеріальних збитків на загальну суму 17297 гривень, що підтверджується рахунком – фактурою № СТ. – 0010458 від 17 вересня 2009 року.

Згідно постанови Придніпровського районного суду м . Черкаси від 3.09.2009 року ОСОБА_2 визнано винним у даній ДТП та в скоєнні адміністративного правопорушення , передбаченого ст. 124 КпАП України , на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Цивільна відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ВАТ «СК «Країна» .

17.09.2009 року він звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідачем йому частково відшкодовано завдані матеріальні збитки на суму 11485 гривень, а решту суми – 5812 гривень 34 копійки не відшкодовано без будь – яких підстав.

Невиплатою страхового відшкодування , йому спричинено моральні страждання та хвилювання, в рахунок відшкодування моральної шкоди просив суд стягнути 3000 гривень.

Просив суд стягнути з ВАТ «СК «Країна» на його користь невиплачене страхове відшкодування в сумі 5812 гривень 34 копійки , моральну шкоду в сумі 3000 гривень та понесені судові витрати.

Статтею 991 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про страхування « №85\96-ВР від 7.08.1996 року встановлено перелік підстав для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування .

Згідно з ч.4 ст. 988 ЦК України страховик зобов’язаний відшкодувати витрати , понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків , якщо це встановлено договором .

Відповідно до розділу 7 договору виплата страхового відшкодування проводиться тільки після встановлення факту настання страхового випадку , підтвердження цього факту компетентними органами і визначення розмірів збитків , підтверджених відповідними документами .

Страховик зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про виплату страхового відшкодування \ п.7.4 договору \ .

Незважаючи на те . що відповідачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, станом на 9.11.2008 року кошти в розмірі 24000 грн. йому не сплачено .

Крім того, йому прийшлося немало нервувати через те , що він не мав грошей , необхідних для ремонту автомобіля , а відповідачем не вжито заходів для добровільного відшкодування збитків.

Також , він змушений декілька робочих днів провести на станціях технічного обслуговування , а потім виконувати службові обов’язки у вечірній час та вихідні дні , в результаті чого йому спричинено моральні страждання та переживання , розмір моральної шкоди він оцінює в 2000 гривень.

Просив суд стягнути з відповідача на його користь страхове відшкодування в сумі 24000 гривень та в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 гривень , а також понесені судові витрати .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача – ОСОБА_6 позов не визнав , надавши письмові заперечення на позов .

Заслухавши пояснення сторін , дослідивши письмові матеріали справи , суд вважає . що позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають до часткового задоволення , виходячи з наступних підстав .

Відповідно до обставин справи , 19 березня 2008 року сторони уклали договір добровільного страхування наземного транспорту №32-31\05622 марки Toyota Corola , 2007 року випуску , реєстраційний номер №НОМЕР_4 , номер кузова \ шасі \ НОМЕР_5 , що належить позивачу на праві приватної власності , розмір страхової суми визначено – 125745 гривень.

21.05.2008 року по вул.. Сумгаїтській в м . Черкаси сталася дорожньо - транспортна пригода , внаслідок чого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження – правої передньої та задньої дверці , правого порогу , правого заднього крила, заднього бампера , про що свідчать матеріали перевірки , проведеної ДАІ УМВС України в Черкаській області .

ОСОБА_4 дотримуючись вимог розділу 5 договору своєчасно повідомив відповідача \ страховика \ про настання даної події , сповістив відповідні державні органи , надав страховику документи , які підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків .

Згідно з умовами договору та ст. 8 Закону України від 7.03.1996 року №85\96-ВР «Про страхування « страховий випадок – це подія , передбачена договором страхування або законодавством , яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми страхувальнику , застрахованій або іншій третій особі .

21.05.2008 року стався саме такий випадок – ДТП , унаслідок якої постраждав автомобіль позивача.

Цей факт підтверджено та визнається відповідачем .

Порядок та умови виплати страхового відшкодування визначені розділом 7 договору .

Відповідно до вказаного розділу договору виплата страхового відшкодування проводиться тільки після встановлення факту настання страхового випадку , підтвердженням цього факту компетентними органами і визначення розмірів збитків , підтверджених відповідними документами.

Фактично відповідачем визнаються всі обставини страхового випадку , за виключенням визначеного розміру збитків \ страхового відшкодування \ .

 Представником відповідача в судовому засіданні визнано , що така сума становить 16297,27 грн., в той же час позивачем розмір страхового відшкодування визначено в 24000 гривень .

Досліджуючи спірне питання в цій частині , встановлено , що  відповідно до калькуляції , зробленої виходячи з виявлених пошкоджень автомобіля під час ДТП , його огляду \ акт виконаних робіт від 30.07.2008 року \ вартість ремонту автомобіля становить : вартість послуг – 7920,20 грн. \ без ПДВ \ , вартість товарно – матеріальних цінностей – 16446 грн. \ без ПДВ \ , а всього – 24000 гривень.

Згідно до рахунку – фактури № ПЛ.-0000293 від 15 липня 2008 року вказана сума повністю перерахована виконавцеві .

 Таким чином , фактично понесені позивачем витрати на відновлення свого автомобіля становлять саме 24000 гривень , що підтверджено документально .

При цьому , позивачем дотримано умов договору – своєчасно повідомлено відповідні державні органи , відповідача \ страховика \ , а крім того , надано документальні підтвердження , що підтверджують як факт настання страхового випадку , так і розмір збитків .

Відповідачем з часу настання страхового випадку – ДТП всупереч умов договору , а також направленої на його адресу листа – претензії  від 10 жовтня 2008 року , необґрунтовано відмовлено у виплаті страхового відшкодування саме в розмірі 24000 гривень з посиланням на підпункти договору – п.п. 5.1.3, 5.1.4 та 5.1.9 .

 Такі посилання відповідачем хоча і зроблені на вказані підпункти договору , проте вони є формальними , оскільки не базуються на фактичних обставинах справи та прямо їм суперечать і направлені з метою сплати зменшеного розміру страхового відшкодування .

Це обґрунтовується тим , що відповідно до обставин справи , позивачем в повній мірі дотримано умови договору між сторонами від 19.03.2008 року № 32-31\052622 , в особливості повідомлено про настання страхового випадку , надано автомобіль для огляду , надано всі необхідні підтверджуючі документи , в тому числі і щодо визначення розміру збитків .

Відповідно до п.8.1 розділу 8 договору визначення розміру страхового відшкодування проводиться страховиком на підставі виставлених рахунків на оплату відновлювального ремонту пошкодженого технічного засобу , квитанцій \ інших розрахункових документів \ , накладних  та \ або \ актів виконаних робіт , які підтверджують витрати , понесені страхувальником на проведення відновлювального ремонту, актів оцінки незалежного експерта та \ або \ спеціалізованого підприємства по ремонту ТЗ та \ або \ калькуляції ремонту складної страховиком .

Слід зазначити , що з часу настання страхового випадку та станом по теперішній час , відповідач не виплатив позивачу в рахунок сплати страхового відшкодування жодної копійки , тривалий період часу зволікав з виплатою страхового відшкодування та лише листом від 27 вересня 2008 року на адресу позивача надав комп’ютерну роздруківку \ калькуляцію Audatex \ , копії страхового акту №31\09\01\2392, висновок спеціаліста №31\09\01\23 та розрахунок страхового відшкодування в розмірі 16297,27 грн., причому не завірених печаткою страховика, без дати складання, без включення вартості заднього бамперу , тощо .

В своєму листі – претензії ОСОБА_4 обґрунтовано вказував на ці та інші обставини , в тому числі і щодо складення 30.07.2008 року акту виконаних робіт , за яким вартість послуг на проведення відновлювального ремонту складає 7920,20 грн., вартість товарно – матеріальних цінностей – 16446 грн. та згідно рахунку – фактури № ПЛ- 0000293 від 15.07.2008 року ним сплачено виконавцеві 24000 грн. і ці документальні підтвердження були надані відповідачу .  

Вказував позивач і на явні неузгодженості з ним щодо розміру страхового відшкодування в частині немотивованого не включення вартості заднього бамперу , щодо заниження цін на фарбування , відсутності належного оформлення документів \ без печатки та дати складання , тощо \ .

Проте , відповідачем ніяким чином не відредаговано та до теперішнього часу не сплачено страхове відшкодування .

Більше того , відповідачем в листі від 6.11.2008 року на адресу ОСОБА_4 на лист – претензію від 10.10.2008 року вказується на відсутність його попередньої згоди щодо самостійної оплати страхувальником відновлювального ремонту , придбання запасних частин , порушення позивачем п.п. 5.1.3, 5.1.4, 5.1.9 договору , тощо , в той же час , ним же не мотивовано не включено вартість заднього бамперу , не відредаговано на заяви позивача щодо заниження цін на фарбування і таке інше . Позивач 26 серпня 2008 року звертався по даному питанню до відповідача , проте лише 27.09.2008 року отримав лист .

А тому , суд , оцінюючи надані в розпорядження суду письмові докази , вважає , що за вищевказаних обставин , розмір страхового відшкодування має становити саме 24000 гривень , а не 16297,27 грн., як на це посилається відповідач .

 Фактично понесені ОСОБА_4 витрати на здійснення відновлювального ремонту становлять 24000 грн., ці витрати документально підтверджені і надані в розпорядження відповідача , позивачем надано документальні підтвердження про сплату цих коштів виконавцеві відповідно до рахунку – фактури № ПЛ - 0000293 від 15.07.2008 року .

Згідно з ч.4 ст. 988 ЦК України страховик зобов’язаний відшкодувати витрати , понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків , якщо це встановлено договором .

Страховик зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про виплату страхового відшкодування \ п.7.4 договору \ .

Відповідно до ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про страхування « \ №85\96-ВР \ встановлено перелік підстав для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування:

 1\ навмисні дії  страхувальника або особи , на користь якої укладено договір страхування , спрямовані на настання страхового випадку

2\ вчинення страхувальником – громадянином або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування , умисного злочину , що призвів до страхового випадку

3\ подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об’єкт страхування або про факт настання страхового випадку

4\  одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала

5\ несвоєчасне повідомлення страхувальником без поважних причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин , характеру та розміру збитків

6\ наявності інших підстав, встановлених законом .

Жодних з перерахованих підстав немає для відмови у виплаті страхового відшкодування , а посилання відповідача на порушення позивачем обов’язків за договором страхування \ п.п. 5.1.3, 5.1.4, 5.1.9 договору \ не узгоджуються із фактичними обставинами справи та вказують на те , що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов’язань за договором страхування , намагаючись необґрунтовано занизити розмір страхового відшкодування та тлумачить умови договору страхування на власний розсуд , до теперішнього часу не виплатив страхове відшкодування .

А тому , суд вважає , що таке невиконання зобов’язань за умовами договору страхування має тягти настання наслідків , передбачених ст. 611 ЦК України .

Суд вважає , що тривала за часом невиплата відповідачем страхового відшкодування , з часу настання страхового випадку – 21.05.2008 року та по теперішній час , позбавлення можливості належним чином відновити пошкоджений автомобіль , невикористання автомобілю в своїх цілях  та зволікання відповідача  належному виконанні умов договору страхування . беззаперечно завдали позивачу моральних страждань та переживань , вселили зневіру у надійності страхової компанії .

Разом з тим , визначений позивачем розмір моральної шкоди в 2000 гривень не в повній мірі відповідає характеру спричинення . а тому , має бути зменшений в судовому порядку .

Відповідно до ст. 1167 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду .

Відповідно до вказаної статті ЦК України моральна шкода , завдана фізичній особі неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю , відшкодовується особою . яка її завдала , за наявності її вини , крім випадків , встановлених ч.2 цієї статті .

У зв’язку із частковим задоволенням позовних вимог ОСОБА_4 та у відповідності до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача – по оплаті державного мита та витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи , що підтверджено відповідними квитанціями  доданими до справи .

На підставі ст.ст. 11, 60 , 213-215, 88 ЦПК України та керуючись ст.ст. 22,23, 979- 990,1166,1167 ЦК України , Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», суд –

                                                  В И Р І Ш И В :

В позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий                                                                                           Клочко О.В.