Справа № 2-5601/10  

                                РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                           заочне

13 жовтня 2010 року                                                                                                         м.Одеса

           Суворовський  районний суд міста Одеси в складі:

головуючого    судді         -            Виноградової Н.В.,

при секретарі                        -             Славинській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, -                                                      

ВСТАНОВИВ:

31.08.2010року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та просить стягнути з них у солідарному порядку на користь АТ «УкрСиббанк» заборгованість за Договорами про надання споживчого кредиту № 11100958000 від 21.12.2006 року та № 11105898000 від 04.01.2007 року   відповідно у  розмірах 632 171,16 грн. та 112 049,61 грн., що станом на 22.06.2010 за курсом НБУ (7,9107) складає відповідно 79 913, 43 доларів США та  14 164,31 доларів США.  

До суду представником позивача надано заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності та не заперечував проти винесення заочного рішення у справі.

  Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про розгляд справи судом неодноразово повідомлялися, про що в матеріалах справи є наявні докази (поштові повідомлення), про причини неявки в судове засідання суд не повідомляли, клопотань, доказів чи заперечень до суду не надавали.

 У зв’язку з викладеним, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідачів, які були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, так як у справі достатньо матеріалів про взаємовідносини сторін, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, врахувавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі фактів, встановлених в судовому засіданні.

Так, судом встановлено, що згідно з Договором про надання споживчого кредиту № 11100958000 від 21.12.2006 року  банк надав   ОСОБА_1 кредит у розмірі 73 000,00 доларів США  на строк користування з 21.12.2006 року по 21.12.2016 року під 12,3 % річних з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно згідно Графіку погашення кредиту, а згідно з Договором про надання споживчого кредиту № 11105898000 від 04.01.2007 банк надав   ОСОБА_1 кредит у розмірі 14 561,00 доларів США  на строк користування з 04.01.2007 року по 04.01.2014 року під 12 % річних з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно згідно Графіку погашення кредиту. У забезпечення виконання зобов’язань за кредитними договорами, між ОСОБА_1 та банком укладено договір іпотеки від 21.12.2006 та договір застави транспортного засобу № 37 від 04.01.2007, відповідного до яких були передані в заставу земельні ділянки, розташовані за адресами: Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Нова Дофинівка, вул. Сонячна, 20 та Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Фонтанка, вул. Котляревського, 19 та транспортний засіб марки «Opel Corca».

Відповідно до положень зазначених кредитних договорів та графіків погашення кредитів, відповідач зобов’язався повертати отримані кредити, сплачувати нараховані відсотки та комісію у встановлені строки.

Згідно з пунктами 4.1 Кредитних договорів ОСОБА_1 зобов’язалась використовувати кредити на зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення отриманих кредитів і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договорами терміни. Терміни сплати кредитів та процентів встановлені пунктом 1.3.3. Кредитних договорів та графіків погашення кредиту (Додаток № 1 до Кредитних договорів).

Однак, ОСОБА_1 встановлені договором терміни повернення наданих кредитів (основної суми) та терміни сплати відсотків за кредити не дотримуються.

Пунктами 9.2. Кредитних договорів встановлено, що підписанням цих договорів ОСОБА_1   підтверджує, що вона повністю розуміє всі умови даних договорів, свої права та обов’язки за даними договорами і погоджується з ними.

Таким чином, ОСОБА_1 відомо про можливість застосування процедури примусового дострокового повернення кредиту, оскільки зазначені положення вказані в договорах, які підписані нею особисто.

З метою забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_1 за кредитними договорами, між Банком та  ОСОБА_2 були укладені договори поруки № 79607 від 21.12.2006 року та № 84 978 від 04.01.2007.

Відповідно до умов Договорів поруки, ОСОБА_2 зобов’язався перед Банком відповідати за невиконання  ОСОБА_1 усіх її зобов’язань перед банком, що виникли з кредитних договорів № 11100958000 та № 11105898000  в повному обсязі, як існуючих на теперішній час так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

До цього часу відповідачі взяті на себе зобов’язання не виконали, кредит не погасли.

Згідно з кредитними договорами, позичальник зобов ’язався використовувати кредити  на зазначені в договорі  цілі і забезпечити повернення отриманих кредитів і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договорами терміни.

Встановлені кредитними договорами терміни повернення наданих кредитів та терміни сплати відсотків за кредитами, відповідач не дотримується, що є порушенням Закону України «Про банки та банківську діяльність» та умов договорів.

Через невиконання відповідачами своїх зобов’язань по Договору про надання споживчого кредиту  № 11100958000 від 21.12.2006 року виникла заборгованість у  розмірі 632 171,16 (шістсот тридцять дві тисячі сто сімдесят одна гривня 16 копійок) грн, що станом на 22.06.2010 за курсом НБУ (7,9107) складає відповідно 79 913, 43 доларів США, які складаються з: -суми заборгованості за простроченим кредитом – 513 864,52 грн, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 64 958,16 дол. США; -суми заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом - 105 345,13  грн, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 13 316,79 дол. США; -суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам – 12 961,51 грн., що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1 638,48 дол. США.

Через невиконання відповідачами своїх зобов’язань по Договору про надання споживчого кредиту № 11105898000 від 04.01.2007 року виникла заборгованість у  розмірі  112 049,61 (сто дванадцять тисяч сорок дев’ять гривень 61 копійка) грн, що станом на 22.06.2010 за курсом НБУ (7,9107) складає відповідно  14 164,31 доларів США, які складаються з: -суми заборгованості за простроченим кредитом – 92 518, 88 грн, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 11 695,41 дол. США; -суми заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом – 17 460,89  грн, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 2 207,25 дол. США; -суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам – 2 069,84 грн., що в еквіваленті по курсу НБУ становить 261,65 дол. США.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

На момент розгляду справи доказів погашення кредиту та сплати відсотків, пені у суду не має.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору та ст.1050 ЦК України.

Пунктом 1 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа  (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

    Частиною 2 ст.1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже,  згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено зобов’язання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.  1048 ЦК України.

    Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання,  відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання  за кожен день прострочення виконання.

    За ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

    Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (ч.1), поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків (ч.2).

    Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

    Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

    Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними позивачем та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачами кредитного договору позивач поніс додаткові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700,00 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 120,00  грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 536, 549, 590, 611, 612, 625-627, 629, 1050, 1054-1055  ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 64, 88, 169, 212-215, 218, 224-227 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2  на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (пр. Московський, 60, м. Харків, 61050, кореспондентський рахунок 32009100100 в УНБУ в Харківській області, МФО 351005, код за ЄДРПОУ 09807750) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 11100958000 від 21.12.2006 року   у  розмірі 632 171,16 (шістсот тридцять дві тисячі сто сімдесят одна гривня 16 копійок) грн. та за Договором про надання споживчого кредиту № 11105898000 від 04.01.2007 року   у  розмірі  112 049,61 (сто дванадцять тисяч сорок дев’ять гривень 61 копійка) грн.

Стягнути у солідарному порядку з   ОСОБА_1 та ОСОБА_2  на користь   АТ «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 1700 гривень та 120 гривень — витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

    Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

            Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: