Справа № 2-514/10

                                              Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                      І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    11 жовтня 2010 року.                    Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:

    головуючого – судді Ритова В.І.

    при секретарі Бережній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2   про стягнення аліментів,

                                                 В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

    ОСОБА_1  звернувся з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з неї на його користь аліменти в розмірі 1/4 частини її доходів, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. На обгрунтування позовних вимог вказав, що  матеріальної допомоги на утримання  сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, відповідач не надає.

    У  судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

    Відповідач позов не визнала з посиланням на те, що надає матеріальну допомогу.

    Вислухавши поясненнясторін, перевіривши справу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

    Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

    Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

    Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

    Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом з урахуванням обставин, викладених у ст. 182 СК України.

    В судовому засіданні відповідачка не заперечує проти того, що являється матір'ю ОСОБА_3, який проживає з батьком. Доказу про те, що вона надає допомогу на утримання сина, вона суду не надала.

    Враховуючи вказане вище, суд вважає, що з відповідачки необхідно стягнути на користь позивача аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх її доходів, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, до його повноліття.

    На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 208, 209, 212-215, 218, 367  ЦПК України, суд

                                                 В  И  Р  І  Ш  И  В:

    Позовні вимоги  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів задовольнити.

    Стягнути із  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі 1/4 частини усіх її доходів, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму  для дитини відповідного віку, на утримання сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до його повноліття на користь батька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, починаючи з 14 липня 2010 року.

    Рішення в цій частині допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

    Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави судові витрати 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з подачею апеляції через районний суд.

    Головуючий                                                                  В.І.Ритов.