Справа № 22ц-2355-10р.                                                                          Головуючий в 1 інстанції:

                                                                                                            Кіяшко В.Г.

Доповідач – Іванова І.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 жовтня  2010р.         Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

                                                      головуючого – Іванової І.П.

                                                      суддів: Украінцевої Л.Д., Фарятьєва С.О.

                              при секретарі  –Якушевій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кремінського  районного суду  Луганської  області  від 09.03.2010р.

у справі за позовом Кремінської житлово-експлуатаційної контори №1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

                                          в с т а н о в и л а:

             Рішенням Кремінського районного суду  Луганської  області  від 09.03.2010р. – задоволено позовні вимоги Кремінської житлово-експлуатаційної контори №1.

             Стягнуто з відповідачки 1102,59 гривень заборгованості за житлово-комунальні  послуги, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., судовий збір у сумі 51 грн.  

             В апеляційній скарзі ОСОБА_3  просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні вимог  ЖЕК №1 відмовити, апелянт вважає, що рішення  постановлено  на припущеннях,  суд порушив норми  матеріального права.

             Суд першої  інстанції встановив наступні обставини.            

  Відповідачка  мешкає у приватизовані  квартирі багатоквартирного  будинку,  який   перебуває  на  балансі Кремінського ЖЕК №1. Відповідачка не платить за послуги з утримання будинків і споруд  та прибудинкових територій, у зв’язку з чим  у неї утворилась заборгованість у сумі 1102,59 грн.  

  Заслухавши доповідача, вислухавши відповідачку, дослідивши матеріали справи, перевірив законність та обґрунтованість рішення, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає  задоволенню з наступних  підстав.

Задовольняючи  позов ЖЕК№1, суд  першої  інстанції  виходив  з того, що ОСОБА_3 одержує послуги позивача, однак  ухиляється від їх оплати, а тому за надані послуг вона повинна сплатити 1102,59 грн. Такий  висновок  суду відповідає обставинам  справи  та вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів  справи, позивач на підставі договору№1 від 01 жовтня 2006р.  між Кремінською міською радою та Кремінської житлово-експлуатаційною конторою набув права на надання житлово-комунальних  послуг (а.с.44)

        Згідно ч.2ст.20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” (далі Закон) виконавець зобов'язаний: забезпечувати вчасно та відповідної якості надання житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору.

           Позивач надав  суду докази,  що такі  послуги ним були надані  мешканцям будинку, де  проживає ОСОБА_3 Крім  того,  суд  встановив, що позивач  неодноразово пропонував відповідачці укласти  договір, однак  вона відмовлялась. Хоча, згідно п.3ст.20  споживач зобов'язаний  укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

         Згідно п.3ст.21 Закону виконавець  зобов’язаний  підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.        Тобто обов’язок  сторін  укласти договір.  Відповідачка ухиляється від цього обов’язку, хоча, як свідчать  представлені  позивачем докази, вона отримує від  позивача  послуги.

         Довід апелянта, що у неї  не  має  ніяких обов’язків  перед позивачем, оскільки  між  ними  не  укладено договір на надання житлово-комунальних послуг, не  заслуговує  на увагу.    

         Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що  не  передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні  права та обов’язки.      

       Відповідно до ч.3ст.509 ЦК України зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.  

        Згідно ст.60ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як  на підставу своїх  вимог і заперечень. Оскільки позивач  представив докази своїх вимог, а відповідачка їх нічім  не  спростувала, суд  першої  інстанції  обґрунтовано задовольнив позов. Безпідставно  апелянт  вказує, що позивач  не надав ніяких доказів. Те, що  територія прибиралась, підтвердила  сама ОСОБА_3, надано довідки по вивозу сміття(а.с.60-62), по ремонту  будинку (а.с.63-67), з Кремінською СЕС було  укладено договір та проведені  роботи по профдезінфекції   у будинку(а.с.68), сплачено за освітлення будинків (а.с.69).    

         Рішення  суду  першої  інстанції ухвалено з додержанням  норм  матеріального та процесуального права, тому  підстав для його скасування  колегія  не знаходить.          

На підставі викладеного, керуючись п.1ч.1ст.307, ст.308, п.1ч.1ст.314,ст.315 ЦПК України, судова колегія, -

                                 ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

            Рішення Кремінського  районного суду  Луганської  області залишити без змін.

            В частині задоволення вимог МКП “Жилсервіс” скасувати.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України безпосередньо протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: