АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

м. Чернівці « 12 »  жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого                               Тарбинського В.Г.                        

суддів                                           Дембіцької О.О., Петлюка В.І.

 за участю прокурора                Сілічевої А.В.

та засудженого                            ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців  від 27 липня  2010  року.

    Цим вироком

                                                             ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1  року

народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, раніше неодноразово судимий, останній раз 2 червня 2006 року Шевченківським районним судом м. Чернівців за ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково на 1 рік 17 днів, -

за ст. 185 ч. 2 КК України КК  у виді 1 року 8 місяців позбавлення волі.

        На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за вказаним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 10 квітня 2006 року та остаточну міру покарання ОСОБА_1 призначено у виді 2 років 7 місяців позбавлення волі.

        Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишено попередню – утримання під вартою.

        Строк відбуття покарання обчислено з 23 квітня 2010 року.

Вирішено долю речових доказів.

Справа № 11-372/2010 р.               Головуючий у І інстанції: Гончарова  І.М.

Категорія ст.  185  ч.2  КК України         Доповідач: Тарбинський В.Г.

Згідно вироку суду 21.02.2010 року приблизно о 14 годині ОСОБА_1,

перебуваючи в приміщенні магазину «ДЦ» по вул. Стасюка, 1а, у м. Чернівцях та скориставшись тим, що на нього ніхто з працівників магазину не звертає уваги, з торгового прилавку таємно викрав майна на загальну суму 391 грн. 95 копійок. Після цього, ОСОБА_1  з місця вчинення злочину з викраденим зник, а згодом був затриманий працівником охорони вказаного магазину.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що свою вину у вчиненні злочину він визнав повністю, в чому щиро розкаюється, по місцю проживання характеризується позитивно, проживав з бабусею, матір’ю та батьком, які є пенсійного віку, а також  з братом, який є інвалідом І групи.

            Тому просить врахувати усі пом»якшуючі обставини і застосувати до нього ст. 69 КК України та зняти йому за ст. 185 ч.2 КК України покарання у виді 8 місяців позбавлення волі і залишити остаточне покарання у виді 2 років позбавлення волі.    

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, вислухавши думку прокурора, яка просила вирок Шевченківського районного суду залишити без змін, перевіривши доводи апеляції, розглянувши справу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню.

Районний суд вірно встановив фактичні обставини справи і прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.  185  ч.2 КК України  з врахуванням тих доводів, які наведені у вироку суду.

Винуватість ОСОБА_1   у вчиненні вказаного злочину доведена його показаннями та іншими зібраними по справі доказами, які він визнав та не заперечував проти них як на досудовому, так і в ході судового слідства.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст.  185 ч.2 КК України, як  таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно і  щодо кваліфікації його дій за даною статтею ніким не оспорюється.

При призначенні покарання засудженому ОСОБА_1 районний суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, його позитивну характеристику за місцем його проживання, а також обставини, які пом'якшують покарання, в тому числі і ті, на які є посилання в апеляції.

  Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.

Зняття засудженому ОСОБА_1 за ст. 185 ч.2 КК України покарання у виді 8 місяців позбавлення волі і залишення остаточного покарання у виді 2 років позбавлення волі, як він про це просив в апеляції є неможливим, оскільки чинним законодавством України це не передбачено.    

З врахуванням обставин справи, даних про особу винного, який раніше  притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також те, що вказаний злочин він вчинив будучи звільненим умовно-достроково, колегія суддів вважає, що міру покарання, призначену судом за ст.  185 ч.2 КК  України, ОСОБА_1 у виді 2-х років і семи місяців позбавлення волі, слід залишити, оскільки вона є необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

При прийнятті даного рішення суд керувався вимогами закону і ним прийнято вірне рішення

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

    Вирок  Шевченківського районного суду м. Чернівців  від 27 липня  2010  року щодо  ОСОБА_1 залишити   без змін, а апеляцію останнього -  без задоволення.

Головуючий                                                                        В.Г. Тарбинський

Судді                                                                                     О.О. Дембіцька

                                                                                                В.І. Петлюк

Копія вірна: суддя