Справа № 11-633/2010 р. Головуючий у І інстанції – Кобилецький І.Ф.
Категорія – ст. 115 ч. 1 КК України. Доповідач – Сердюк О.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого судді – Навозенко Л.С.
суддів – Сердюка О.Г., Баглая І.П.
з участю прокурора – Шваб Л.В.
засудженого - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 липня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Краснопілля, Краснопільського району Сумської області, громадянин України, українець, із середньою освітою, розлучений, не працюючий, проживаючий в АДРЕСА_1, раніше судимий Сумським районним судом Сумської області: 15 червня 1976 року за ст. 206 ч. 2 КК України (1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 25 липня 1980 року за ст. 140 ч. 1 КК України (1960 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 21 березня 2001 року за ст.ст. 141 ч. 3, 193 ч. 3 КК України (1960 року) до 7 років позбавлення волі; Краснопільським районним судом Сумської області: 17 березня 1982 року за ст. 140 ч. 2 КК України (1960 року) до 4 років позбавлення волі; 25 лютого 1987 року за ст. 140 ч. 2 КК України (1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі та Ленінським районним судом м. Харкова 30 листопада 1992 року за ст. 140 ч. 2 КК України (1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі,
- засуджений за ст. 115 ч. 1 КК України до 12 років позбавлення волі; за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворої міри покарання більш суворою, остаточно до відбування покарання ОСОБА_1 призначено 12 років позбавлення волі.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_1 509 грн. 22 коп. судових витрат, за проведення товарознавчої та дактилоскопічної експертиз, на користь держави.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що 8 травня 2009 року, в вечірній час, на території відокремленої садиби фермерського господарства „Полісся ММ”, розташованої по вул. Набережна, 1-а в с. Григоро-Іванівка Ніжинського району, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в процесі сварки з ОСОБА_2, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_3, завдав останньому сім ударів обухом сокири в область голови, три удари дерев’яною палицею в область голови та тулуба, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепу, кісток лицевого черепу з забоєм головного мозку і травматичним субарахноїдальним крововиливом, від яких наступила смерть потерпілого.
Після цього, ОСОБА_1 заволодів мобільним телефоном марки „Нокіа 1200”, вартістю 246 грн., з пакетом оператора мобільного зв’язку „Київстар”, вартістю 25 грн., які знаходились в користуванні ОСОБА_2, а належали ОСОБА_4, а також заволодів грошима в сумі 250 грн. належних ОСОБА_2, після чого з місця вчинення злочину зник.
Не погоджуючись з даним вироком суду, ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій вказує на незаконність свого засудження, посилаючись на те, що злочини він не вчиняв, визнавальні покази під час дізнання та досудового слідства дав під впливом застосування до нього фізичного та психологічного тиску з боку працівників міліції, а тому просить вирок скасувати і направити справу на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію і просив її задовольнити з вказаних підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення поданої апеляції вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляцію безпідставною, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не вбачає.
Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених в судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, яким суд дав належну юридичну оцінку.
Незважаючи на повне заперечення вини засудженим ОСОБА_1 у вчиненні злочинів інкримінованих органами досудового слідства, його вина у повному обсязі доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав відповідну оцінку.
Так, в своїх послідовних показаннях на досудовому слідстві засуджений ОСОБА_1 вказував на обставини виниклого конфлікту між ним та ОСОБА_5, який мав місце 8 травня 2009 року, в ході якого умисно, завдав чисельні удари обухом сокири в область голови та дерев’яною колодою в область голови та тулуба, після чого заволодів мобільним телефоном та грошима і з місця скоєння злочину зник.
Дані свідчення засудженого ОСОБА_1 об’єктивно узгоджуються із матеріалами справи, а саме: явкою з повинною від 17 лютого 2010 року (т. 1 а.с. 31) та протоколом допиту обвинуваченого від 18 лютого 2010 року (т. 1 а.с. 201-202); протоколом додаткового допиту обвинуваченого від 18 лютого 2010 року (т. 1 а.с. 203-206); протоколом відтворення обстановки та обставин події від 18 лютого 2010 року з доданою до нього фототаблицею (т. 1 а.с. 207-209; 210-211), де останній в присутності адвоката, який представляв його інтереси, докладно розповідав про обставини вчинених ним злочинів.
Отже, показання ОСОБА_1 свідчать про те, що він повідомляв такі деталі скоєних злочинів, які не міг знати, якби не був їх безпосереднім виконавцем.
Показання ОСОБА_1 про участь в позбавленні життя ОСОБА_5, про обставини і спосіб його вбивства підтверджені висновками судово-медичних експертиз (т. 1 а.с. 85-104), щодо часу і причини смерті останнього, характеру і локалізації виявлених у нього тілесних ушкоджень.
Факт виявлення трупа ОСОБА_2 на території відокремленої садиби поблизу с. Григоро-Іванівка Ніжинського району та факт виявлення сокири і дерев’яної колоди зі слідами крові, якими ОСОБА_1 завдав тілесні ушкодження ОСОБА_6 об’єктивно підтверджується протоколом огляду місця події від 9 травня 2010 року з доданою до нього фототаблицею (т. 1 а.с. 19-21; 22-30).
Згідно висновку експерта № 049-МК від 5 березня 2010 року (т. 1 а.с. 151-153), на клапті шкіри від трупа ОСОБА_2 відмічаються три некрізних пошкодження у вигляді забійних ран, які причинені ударами твердого предмета з плоскою обмеженою поверхнею в місцях контакту та наявністю в місцях пошкоджень заліза, які могли бути причинені обухом сокири, наданої на експертизу.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили, що 8 травня 2009 року у вечірній час, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були у двох в будинку, розташованому на території відокремленої садиби фермерського господарства в с.Грогоро-Іванівка.
Ранком наступного дня, біля даного будинку, виявили труп ОСОБА_2, а ОСОБА_1 вже не було.
Свідок ОСОБА_9 підтвердив, що він працюючи таксистом, 9 травня 2009 року підвозив двох чоловіків до станції Крути. Один із них розрахувався мобільним телефоном „Нокія”.
Як слідує із протоколу пред’явлення фотознімків для впізнання (Т.1, а.с.72) ОСОБА_9 впізнав по фотознімку, що саме ОСОБА_10 розрахувався з ним мобільним телефоном.
Т вердженням ОСОБА_1 про застосування до нього незаконних методів розслідування органами досудового слідства , суд дав у вироку належну оцінку, правильно визнавши їх безпідставними, з огляду на те, що Ніжинською міжрайонною прокуратурою було проведено відповідну перевірку щодо застосування до ОСОБА_1 працівниками Ніжинського МВ УМВС недозволених методів розслідування, за результатами якої 19 квітня 2010 року було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи (т. 2 а.с. 11).
Виходячи із сукупності зібраних по справі доказів, колегія суддів вважає, що засуджений ОСОБА_1 скоїв злочини, за які він був визнаний винним судом, а його доводи викладені в апеляції розцінює, як захисну версію з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення даних злочинів.
Злочинні дії ОСОБА_1 за ст.ст. 115 ч. 1, 185 ч. 2 КК України судом кваліфіковано вірно.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання засудженому ОСОБА_1, суд у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, призначив його враховуючи характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи засудженого та всіх обставин справи.
Призначене засудженому ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів є достатнім і необхідним для його виправлення та перевиховання.
Вирок суду є законним, обґрунтованим і справедливим, а тому скасуванню не підлягає.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону при розслідуванні справи та її розгляді в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо засудженого судового рішення не встановлено.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 липня 2010 року щодо ОСОБА_1 – без змін.
Судді:
О.Г. Сердюк Л.С. Навозенко І.П. Баглай