Справа № 22ц-5730/2010 Головуючий у 1 інстанції –
Категорія – цивільна Глушко О.І.
Доповідач – Шемець Н.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: Позігуна М.І.,
суддів: Шемець Н.В., Мамонової О.Є.,
при секретарі:
з участю: Кравченко В.В.,
відповідача ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 09 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка навчається,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 09 вересня 2010 року, яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_7, стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 05 серпня 2010 року і до закінчення нею навчання, а саме до 05 липня 2013 року, за умови неприпинення навчання і до досягнення 23 років.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду та відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Апелянт зазначає, що не має змоги надавати матеріальну допомогу доньці, оскільки він не працює, на обліку в Бахмацькому районному центрі зайнятості не перебуває, знятий з обліку як приватний підприємець. Позивачка також не надала суду доказів, що він спроможний сплачувати аліменти.
На думку апелянта, рішення суду взагалі немотивоване, оскільки, стягуючи з нього аліменти в твердій грошовій сумі, суд послався на п.1 ст.184 СК України, начебто він має мінливий нерегулярний дохід, проте він не має навіть мінімального прожиткового мінімуму. Крім того, суд не врахував, що позивачка є підприємцем, має квартиру, дочка має двокімнатну квартиру і має можливість утримувати її.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5), яка навчається за контрактом на 1 курсі Київського університету туризму, економіки і права на денному відділенні (а.с. 8, 9), проживає разом з матір”ю (а.с.6) та потребує матеріальної допомоги.
Батько матеріальної допомоги на утримання дочки у зв”язку з її навчанням не надає.
Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв”язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов”язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право звернення до суду з позовом про стягнення аліментів у цьому випадку має той з батьків, з ким проживає повнолітня дитина, а також сама дитина, яка продовжує навчання.
Апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення аліментів з відповідача на утримання повнолітньої дочки в зв”язку з її навчанням, враховуючи, що відповідач є працездатним, інших дітей або осіб, які потребують його матеріальної допомоги, не має, стягнення по виконавчих листах з нього не проводяться, тому має можливість надавати матеріальну допомогу своїй доньці ОСОБА_8, та правомірно визначив розмір аліментів в твердій грошовій сумі.
Крім того, з пояснень апелянта вбачається, що його дохід є незначним, нерегулярним, у випадку виконання випадкової роботи у господарствах односельців, тому обгрунтовано судом стягнуті аліментні зобов”язання в твердій грошовій сумі.
Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом матеріального становища сторін не заслуговують на увагу, оскільки при визначенні розміру аліментів суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував обставини справи, матеріальне становище сторін, а стягнутий судом розмір аліментів 300 грн. є виваженим, визначеним з врахуванням всіх обставин справи, і цей висновок суду апелянтом не спростований.
Посилання апелянта на наявність у власності доньки квартири, не впливає на правильність висновків суду першої інстанції у заявленому спорі, як і доводи щодо матеріального становища позивачки, оскільки обов”язок надання матеріальної допомоги на утримання дочки у зв”язку з її навчанням є обов”язком обох батьків, а доказів, що позивачка не надає такої допомоги доньці, апелянтом суду не надано.
За таких обставин, постановлене судове рішення відповідає матеріалам справи і вимогам закону, що поширюються на спірні правовідносини, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 -відхилити.
Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 09 вересня 2010 року- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: