Справа № 2-4749/10

                                                                      Р І Ш Е Н Н Я

                                                                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 р. Лутугинський районний суд у складі :

головуючого судді Кутіщевой Л.П.

при секретарі Кравченко Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лутугине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання права власності на квартиру, усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, стягнення моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності, поділ майна, відшкодування моральної шкоди, третя особа – Лутугинська міська рада

                                                                       В с т а н о в и в

    27 січня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що з 5 жовтня 1991 року по 6 травня 2008 року перебували з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. 19 березня 1998 року в період шлюбу ними була придбана квартира АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу був оформлений тільки на відповідача, оскільки він був відсутній при укладені договору. З часу придбання квартири він постійно в ній проживав. В грудні 2007 року він припинив шлюбні відносини з відповідачем та пішов із сім*ї. Його особисті речі знаходилися в квартирі, він мав власний ключ, регулярно приходив у квартиру.

    10 вересня 2008 року було з*ясовано, що відповідач змінила замок, але ключі йому не дала, тому він не може користуватися квартирою та своїми речами.

    Оскільки спірна квартира була придбана в період шлюбних відносин, позивач просив визнати за ним право власності на 1/ 2 частку спірної квартири, усунути перешкоди в користуванні, зобов*язавши відповідача надати йому ключ. Також позивач просив стягнути моральну шкоду у розмірі 1500 грн., посилаючись на те, що відповідач порушує його право власності, обмежила в забезпеченні нормальних умов для існування, він позбавлений можливості користуватися належним йому майном, з приводу чого він зазнав моральних страждань, став нервовим, дратівливим.

    25 березня 2010 року ОСОБА_2  заявила зустрічний позов про визнання права власності, поділ майна та відшкодування моральної шкоди, в якому просила відійти від  засади рівності часток подружжя, врахувати що вона є інвалідом 3 групи, спільний з позивачем син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 також  інвалід дитинства. Крім квартири придбали з позивачем автомобіль, 1/ 2 частка якого належить їй.  ОСОБА_1 приходив на квартиру коли йому заманеться, порушував її спокій, спокій сина, тим самим причинив їй психологічні страждання, завдавши моральну шкоду, яку вона оцінює в 10000 грн.

    8 квітня 2010 року ОСОБА_2 змінила позовні вимоги, питання про поділ автомобіля виключила із позовних вимог, просила визнати за нею право власності на 3/4 частки квартири, стягнути з ОСОБА_1 на її користь моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

    У судовому засіданні представник ОСОБА_1  позов підтримав, просив його задовольнити. Зустрічний позов ОСОБА_2 визнав частково, не заперечував, що ОСОБА_2 має право на 1/ 2 частку квартири.

    Представник ОСОБА_2  позов ОСОБА_1 визнав  частково, вважає, що позивач має право на 1/ 4 частку квартири, зустрічні позовні вимоги підтримав, просив визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/ 4 частки квартири та стягнути моральну шкоду.

    Представник  третьої особи  вважає, що суду необхідно відступити від засади рівності часток подружжя, врахувавши інтереси неповнолітньої дитини.

    Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково.

    Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

    Із ксерокопії свідоцтва про укладення шлюбу, яке було видане 5 жовтня 1991 року  Лутугинським районним відділом ЗАГС, убачається, що сторони зареєстрували шлюб.( а.с. 43)

    Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, яке було видане 6 травня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану, сторони розірвали шлюб. ( а.с. 44)

    Від сумісного проживання мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується доданою до справи ксерокопією свідоцтва про народження.        ( а.с. 42)

    Із договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 19  березня 1998 року приватним нотаріусом Лутугинського районного нотаріального округу ОСОБА_4, убачається, що ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_2 купила квартиру № АДРЕСА_1. ( а.с. 45).

    Згідно технічної характеристики квартири ( а.с.12) вона складається з трьох кімнат площею 20,7 м2,10,7 м2 та 14,4 м2.

    Квартира зареєстрована в бюро технічної інвентаризації, що підтверджується довідкою.(а.с. 13)

    Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

    Згідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

    При вирішення спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею,ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

    Судом встановлено, що сторони за час шлюбу придбали квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Позивач просив визнати за ним право власності на 1/ 2 частку квартири. ОСОБА_2 у зустрічному позові просила визнати за нею право власності на 3/4  частки квартири.

    Суд вирішуючи питання про поділ майна подружжя вважає відступити від засади рівності часток подружжя та визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/ 5 частки квартири, а за ОСОБА_2  визнати право власності на 3/ 5 частки спірної квартири.

    Відступаючи від засади рівності часток подружжя, суд враховує ту обставину, що ОСОБА_2 є інвалідом 3 групи з дитинства, за станом здоров*я  не може мешкати в одній кімнаті з членами сім*ї, що підтверджується листом головного лікаря Лутугинського ТМО від 9 липня 2009 року            ( а.с.88), син сторін, який мешкає з матір*ю, також є інвалідом з дитинства, що підтверджується листом головного лікаря Лутугинського ТМО  від 19 жовтня 2010 року.

    ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував, що його син по документам є інвалідом дитинства.

    Зазначені обставини  мають істотне значення при вирішенні питання про відступ від засади рівності часток подружжя.

    Відповідно до ст. 68 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

    У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 змінила в спірній квартирі замок, що перешкоджає позивачу користуватися належним йому майном. Ця обставина сторонами не оспорюється, тому суд вважає зобов*язати ОСОБА_2 усунути  перешкоди в користуванні квартирою, надавши ОСОБА_1 ключі від неї.

    Сторони в позовах заявили вимоги про відшкодування моральної шкоди.

    Беручи до уваги, що спір виникає із сімейних правовідносин, діючим законодавством не передбачено стягнення моральної шкоди при вирішенні питання про поділ майна подружжя, а тому вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2  про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

    Керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, ст.ст. 60,63, 70 СК України, суд

                                                                                 В и р і ш и в

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру, усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

    Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1  про поділ майна та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/ 5  частки квартири № АДРЕСА_1.

    Визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/ 5 частки квартири № АДРЕСА_1.

    Зобов*язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 ключі від зазначеної квартири.

    В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2  відмовити за необґрунтованістю.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Лутугинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                                                                       Суддя :