Справа №22ц- 4483/10 Суддя першої інстанції – Тихонова Н.С.
Категорія 57 Суддя-доповідач апеляційного суду – Данилова О.О.
У Х В А Л А
Іменем України
12 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Данилової О.О.,
суддів – Буренкової К.О., Довжук Т.С.,
при секретарі судового засідання – Бобуйок І.Ф.
за участю позивачки - ОСОБА_2 та представника відповідача – Богданова Б.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 30 грудня 2009 року у справі за позовом
ОСОБА_2
до Управління соціальних виплат та компенсацій Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради (далі - Управління )
про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2009 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до Управління, в якому зазначала, що відповідно до положень Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХП «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» ( далі- Закон №2811-ХІІ) вона, як мати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мала право на отримання
? одноразової допомоги при народженні дитини у подвійному розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму, а також
? щомісячної допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Посилаючись на те, що у період 2004-2007 років вона отримувала цю допомогу в розмірі меншому, ніж передбачено Законом №2811-ХІІ, і відповідач відмовився перерахувати розмір допомоги, ОСОБА_2 просила визнати такі дії протиправними та стягнути з відповідача 8724 грн.19 коп. недоплаченої одноразової допомоги при народженні та щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
В суді представництво інтересів відповідача здійснював Департамент праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради.
Постановою Ленінського районного суду м.Миколаєва від 30 грудня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись на те, що суд невірно застосував норми матеріального права, обмеживши її конституційні права.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_2 народила доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та відповідно до положень статей 12 та 15 Закону №2811-ХП набула право на отримання одноразової допомоги при народженні дитини (одноразова допомога) та право на щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а саме до 5 червня 2007 року.
Враховуючи фінансові можливості державного бюджету, Законом України про Державний бюджет України кожного року визначався розмір одноразової допомоги та щомісячної допомоги по догляду за дитиною.
Так, абзацом третім частини 4 статті 66 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік», який діяв 17 червня 2004 року, визначено, що розмір одноразової допомоги при народженні дитини незастрахованим особам надається в розмірі 360 грн.
Одноразову допомогу в такому розмірі ОСОБА_2 отримала у червні 2004 року (а.с.11).
Розмір допомоги по догляду за дитиною незастрахованим особам на 2004 рік визначено частиною 1 та абзацом 2 частини 2 статті 66 Закону України «Про державний бюджет України на 2004»: 50 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму, який у цьому році було визначено у сумі 85 грн. у розрахунку на одну особу, а саме 42 грн. 50 коп.
Розмір допомоги по догляду за дитиною незастрахованим особам на 2005 рік визначався частиною 1 та 6 статті 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» і складав 90 грн .
Частиною 4 статті 61 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» установлено, що розмір допомоги по догляду за дитиною у 2006 році має дорівнювати різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановлено для працездатних осіб, та середньомісячним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн.
Розмір допомоги по догляду за дитиною у 2007 році визначався абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в редакції, аналогічній попередньому закону. Водночас, статтею 71 цього Закону дію статті 15 Закону №2811-ХП було зупинено.
Отже, до 5 червня 2007 року ( досягнення дитиною віку трьох років) розмір допомоги визначався лише статтею 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Неконституційними вищеназвані норми бюджетного законодавства не визнавались.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 отримала одноразову допомогу у 2004 році та отримувала щомісячну допомогу по догляду за дитиною з серпня 2004 року по червень 2007 року у розмірах, визначених законами про Державний бюджет України на відповідні роки ( а.с.10-17).
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги ОСОБА_2 визначити розмір одноразової допомоги та допомоги по догляду за дитиною у період 2004- червня 2007 року лише на підставі статей 12 та 15 Закону № 2811-ХІІ без врахування законів України про Держаний бюджет України на кожний рік, є необґрунтованими.
За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, пріоритет має той закон, який прийнято пізніше ( рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституції України).
Отже, пріоритетними у застосуванні до спірних правовідносин є відповідні статті Законів України про Державний бюджет на кожний рік.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду чи доводили б порушення ним норм матеріального права, апеляційна скарга не містить.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 грудня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: судді:
Ў Справа №22ц- 4483/10 Суддя першої інстанції – Тихонова Н.С.
Категорія 57 Суддя-доповідач апеляційного суду – Данилова О.О.
У Х В А Л А
Іменем України
12 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Данилової О.О.,
суддів – Буренкової К.О., Довжук Т.С.,
при секретарі судового засідання – Бобуйок І.Ф.
за участю позивачки - ОСОБА_2 та представника відповідача – Богданова Б.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 30 грудня 2009 року у справі за позовом
ОСОБА_2
до Управління соціальних виплат та компенсацій Департаменту праці та соціального захисту населення виконкому Миколаївської міської ради (далі - Управління )
про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30 грудня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: судді: