Справа №22ц-7041/10 Суддя першої інстанції Гаврасієнко В.О.
Категорія 24 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
7 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.,
при секретарі судового засідання ,
за участю: представників позивача Голубченко Л.П. і та відповідача ОСОБА_3,
розглянувши в відкритому судовому засіданні у місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2010 р. у справі за позовом Обєднання співвласників багатоквартирного будинку ,,Марс" (далі - ОСББ ,,Марс") до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,
В С Т А Н О В И Л А:
20 листопада 2009 р. ОСББ ,,Марс" звернулось до суду з пізніше уточненим позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за комунальні послуги.
Позивач вказував, що ОСББ ,,Марс" обслуговує будинок №АДРЕСА_1.
Протягом 2007 – 2010 років об’єднання надавало їм послуги з обслуговування внутрішньобудинкової та прилеглої до будинку території, які вони оплачували невчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за період з 1 лютого 2007 р. по 01 березня 2010 р. у них утворилась заборгованість по оплаті за вказані комунальні послуги.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку на свою користь: 3439 грн. 28 коп. заборгованості з оплати комунальних послуг; 1200 грн. витрат на правову допомогу, 118 грн. 70 коп. витрат пов’язаних з розглядом справи; 421 грн. інфляційних; 92 грн. 62 коп. – 3% за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, а також 2500 грн. моральної шкоди.
Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2010 р. позов задоволено частково. З відповідачів в солідарному порядку стягнуто на користь позивача 3952 грн. 90 коп. заборгованості по комунальних послугах за вказаний період, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за прострочення боргу, а також з кожного: по 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, по 25 грн. 50 коп. судового збору, по 600 грн. витрат на правову допомогу та по 34 грн. витрат, пов’язаних з викликами до суду. В задоволенні інших вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення вимог процесуального права, просив рішення місцевого суду змінити та повністю задовольнити вимоги по стягненню усієї заборгованості та моральної шкоди з одного ОСОБА_3
Вислухавши суддю - доповідача, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що відповідачі, як наймачі вказаного житла, зобов'язані щомісячно вносити позивачу плату за отримані комунальні послуги. Однак, вони свого обов'язку не виконували, в зв'язку з чим за вказаний період у них утворилась заборгованість зазначена заборгованість. Крім того, суд вважав, що підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.
Між тим, не з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитись не можна, оскільки він дійшов до них із порушенням вимог процесуального права та без установлення дійсних обставин справи.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 13 та п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України ,,Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 р. та Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМ України від 08 жовтня 1992 р. (в редакції постанови КМ від 24 січня 2006 р.) виконавець житлово-комунальних послуг зобов'язаний надавати їх споживачу (власнику та наймачу (орендарю) квартири) відповідно до укладеного договору. А той, у свою чергу зобов’язаний своєчасно за них розраховуватись.
З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 Отже, питання про стягнення заборгованості за комунальні послуги в даному випадку позивачем могли ставитись, а судом вирішуватись лише щодо цієї відповідачки, як власниці житла в будинку, мешканцям якого надавались послуги по обслуговуванню будинку та прибудинкової території.
Разом з тим, на час ухвалення оскарженого рішення вже було неможливим покладення обов’язку по сплаті заборгованості за комунальні послуги на ОСОБА_4, оскільки ця відповідачка 17 травня 2010 р. померла.
Водночас, відповідач ОСОБА_3, який є рідним сином покійної, не є власником указаної квартири і в ній, в установленому законом порядку не зареєстрований, а тому місцевий суд теж не мав підстав покладати на нього обов’язок по відшкодуванню позивачу збитків, оскілки це виходило за межі позовних вимог (ч. 1 ст. 11 ЦПК України).
Отже, суду необхідно було вирішувати питання про можливість правонаступництва у спірних правовідносинах., а також про уточнення позивачем позовних вимог.
Однак, ухвалюючи оскаржене рішення, місцевий суд не встановив дійсні обставини справи, неправильно застосував норми законодавства України про комунальні послуги, а тому ухвалив рішення, яке не можна визнати ні законним, ні обґрунтованим.
В той же час, відповідно до частин першої та четвертої статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі.
За таких обставин, відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 309 ЦПК України, оскаржене рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по комунальним послугам, як до наймачів указаної квартири.
Ухвалення такого рішення не позбавляє позивача в порядку, передбаченому статтями 1281, 1282 ЦК України, пред’явити свої вимоги до спадкоємців ОСОБА_4, які прийняли спадщину, незалежно від строку вимоги.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313 - 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,Марс" задовольнити частково.
Заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2010 р. скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку ,,Марс" до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, як наймачів квартира АДРЕСА_1, відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: