Справа №22ц- 4494/10 Суддя першої інстанції - Рум'янцева Н.О.
Категорія 57 Суддя-доповідай апеляційного суду - Данилова О.О.
УХВАЛА
Іменем України
12 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Данилової О. О.,
суддів - Буренкової К.О., Довжук Т.С.,
при секретарі - Бобуйок І.Ф.,
за участю представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача -Богданова Б.Ф..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою
представника ОСОБА_5
на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2009 року у
справі за позовом ОСОБА_5
до Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі - Департамент)
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2009 року ОСОБА_5 звернулася з позовом до Управління соціальних виплат та компенсацій Ленінського району м. Миколаєва, в якому зазначала, що відповідно до положень Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-Ш "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" ( далі - Закон №2240-111 ) вона, яка мати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та особа, застрахована в системі загальнообов'язкового державного страхування, має право на щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму.
Посилаючись на те, що в період з 22 травня по 31 грудня 2008 року вона отримувала цю допомогу в розмірі меншому, ніж передбачено Законом №2240-111, ОСОБА_5 просила визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати останнього перерахувати та виплатити їй недоплачену допомогу по догляду за дитиною за цей час.
Ухвалою суду до участі у справі як відповідача залучено Департамент.
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2009 року у позові щдмовденоГ
В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_5 просив рішення скасувати та задовольнити її позов, посилаючись на те, що суд невірно застосував норми матеріального права, не звернувши увагу на дію статті 43 Закону №2240-111.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка є матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і є особою, застрахованої в системі загальнообов'язкового державного страхування.
З червня 2008 року позивачка набула право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яке передбачено Законом України від 21 листопада 1992 року №2811-XII " Про державну допомогу сім'ям з дітьми" ( далі - Закон №2811-ХП ) та Законом №2240-111.
Законом України від 28 грудня 2007 року "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( пункт 23 розділу П) прийнято нову редакцію статті 15 та пункту 3 розділу УІІ Закону №2811 -ХП.
У відповідності до цих норм допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Також, із Закону №2811-XII були виключені норми, за якими право на отримання допомоги за цим законом мали лише особи - незастраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ці зміни не конституційними не визнано.
Водночас, пунктом 25 Розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було виключено статтю 43 Закону №2240, яка встановлювала інший розмір допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку для осіб - застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 25 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо внесення змін до Закону №2240-111 були визнані неконституційними.
Таким чином, в період з 1 січня по 22 травня 2008 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулювався статтею 15 Закону № 2811-ХІІ, а з 22 травня 2008 року спірні правовідносини регулювалися також і статтею 43 Закону № 2240-ІП.
Вирішальним у подоланні колізії законів, що мають однакову юридичну силу та по-різному встановлюють розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, є питання пріоритету законів.
За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, пріоритет має той закон, який прийнято пізніше ( рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституції України).
Нову редакцію статті 15 Закону № 2811-ХІІ прийнято 28 грудня 2007 року. Стаття 43 Закону № 2240-Ш діяла у часі раніше, а, крім того, обов'язок визначати розмір та сплачувати допомогу покладено не на органи соціального захисту населення, а на Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Отже, пріоритетним у застосуванні до спірних правовідносин у 2008 році є стаття 15 Закон №2811-XII в редакції від 28 грудня 2007 року .
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що, виплачуючи ОСОБА_5 з червня 2008 році допомогу по догляду за дитиною у розмірах, передбачених статтею 15 Закону №2811-XII в редакції від 28 грудня 2007 року, відповідач діяв відповідно до закону та в межах своїх повноважень.
Посилання апелянта на те, що відповідач мав виплачувати допомогу по догляду за дитиною у розмірах, передбачених статтею 15 Закону № 2811-XII в редакції, яка діяла до 1 січня 2008 року, є безпідставними.
Отже, підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА
Апеляційні скарги представника ОСОБА_5 відхилити, а постанову Ленінського районного суду від 11 листопада 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: судді: