Справа № 22ц-5055/2010 Головуючий у 1 інстанції –
Категорія – цивільна Требух Н.В.
Доповідач – Шемець Н.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: Позігуна М.І.,
суддів: Шемець Н.В., Мамонової О.Є.,
при секретарі:
з участю: Кравченко В.В.,
представника позивача ПАТ „УкрСиббанк” –Гаврилова А.Ю., відповідача ОСОБА_7, її представника ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 03 серпня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” до ОСОБА_7, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 03 серпня 2010 року, яким позовні вимоги ПАТ „УкрСиббанк” задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на користь ПАТ „УкрСиббанк” заборгованість в сумі 68453,62 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 540099 грн.06 коп., та по 910 грн. у відшкодування судових витрат з кожного.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить змінити зазначене рішення суду, стягнути солідарно з неї та ОСОБА_9 на користь ПАТ „УкрСиббанк” 11256,33 доларів США, посилаючись на неповне з”ясування обставин справи; неправильність дослідження і оцінки доказів, що призвело до помилкового встановлення судом першої інстанції обставин правовідносин сторін у справі; порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що згідно з розділом 6 кредитного договору позивач вправі вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та дострокової плати за кредит у порядку, визначеному цим розділом кредитного договору, а саме: шляхом направлення відповідачу відповідної письмової вимоги поштою (цінним листом з описом та повідомленням про вручення) про встановлення нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої йому суми кредиту та плати за користування кредитом.
Надані позивачем копії листів від 08 травня 2009року до неї та ОСОБА_9 про зміну терміну повернення кредиту, апелянт не вважає належним доказом, оскільки листа вона не отримувала, а її підпис про отримання поштового повідомлення відрізняється від підписів на інших документах, що містяться в матеріалах справи.
Тому, на думку апелянта, суд першої інстанції необгрунтовано дійшов висновку про те, що позивачем були виконані умови розділу 6 кредитного договору щодо дострокового повернення всієї суми кредиту та дострокової плати за кредит, і, відповідно, термін повернення всієї суми кредиту та плати за кредит не настав. Апелянт вважає, що суд мав би стягнути заборгованість за кредитним договором за період з січня 2009 року (початок виникнення заборгованості) по лютий 2010 року (місяць звернення з позовом позивача до суду) у розмірі 11501,33 доларів США.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що 25 квітня 2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк” (нині ПАТ „УкрСиббанк”) та ОСОБА_7 було укладено договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого відповідачка отримала кредит в сумі 60733 дол.США, що дорівнює еквіваленту 306701 грн.65 коп. за курсом НБУ на день укладення договору, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13% річних, термін повернення - 23 квітня 2038 року(а.с. 6-18).
Також 25 квітня 2008 року в забезпечення виконання зобов”язань за кредитним договором того ж дня банком укладено договір поруки з ОСОБА_9 (а.с.19).
Банк перед позичальником свої зобов”язання виконав належним чином (а.с. 20), відповідач ОСОБА_7 порушила взяті на себе зобов”язання за кредитним договором., станом на 03 лютого 2010 року заборгованість перед банком становила 68698,62 дол.США.
Відповідач ОСОБА_7 не заперечувала факт порушення взятих на себе зобов”язань за кредитним договором, що підтвердила в судовому засіданні апеляційного суду.
При стягненні заборгованості з відповідачів суд першої інстанції врахував сплачені позичальником кошти в сумі 245 дол.США (а.с.69), і, відповідно, зменшив суму заборгованості до 68453,62 дол.США, що в гривневому еквіваленті становить 540099грн.06 коп.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що кредитним договором передбачено право банку достроково вимагати повернення суми кредиту, змінивши термін повернення кредиту та плати за кредит, і банк скористався таким правом.
На виконання розділу 6 договору, банк направив 08 травня 2009 року відповідачам вимогу про виконання порушених зобов”язань за кредитним договором, та попередив, що у разі неусунення порушень на 32 день з дня отримання вимоги настане термін повернення кредиту - (а.с. 36,37), проте ці вимоги залишились невиконаними.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Наслідки порушення договору позичальником передбачені ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, відповідно до яких, якщо договором встановлений обов”язок позичальника повернути позику частинами( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Також п.3.1.3 кредитного договору визначено, що банк вправі вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення в порядку, визначеному розділом 6 цього договору, у разі порушення позичальником умов цього договору.
П.6.2 договору передбачено, що у разі застосування банком права дострокового повернення всього кредиту та дострокової плати за кредит банк повідомляє позичальника про встановлення нового (дострокового) терміну повернення всієї наданої йому суми кредиту па сплати плати за користування таким кредитом за договором шляхом направлення відповідної письмової вимоги поштою (цінним листом з описом та повідомленням про вручення) за адресою позичальника.
На виконання зазначених положень договору банк направив вимогу ОСОБА_7 (а.с.37), про вручення свідчить поштове повідомлення про вручення( а.с. 37 зв.).
Доводи апелянта про неотримання даного листа з посиланням на Правила надання послуг поштового зв”язку є необґрунтованими та такими, що не узгоджуються з положеннями п.106 зазначених Правил, оскільки на бланку повідомлення про вручення реєстрованого поштового відправлення працівник поштового зв”язку зазначає прізвище отримувача і не вимагається його особистий підпис, що і виконано в даному випадку; доказів на спростування зазначеного апелянтом апеляційному суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, з”ясувавши обставини справи та давши належну правову оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, тому апеляційний суд не знаходить правових підстав для скасування рішення суду в оскаржуваній частині, ухваленого з додержанням норм матеріального та процесуального права.
В іншій частині рішення суду не оскаржується.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 03 серпня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: