Справа № 2-8004/2010
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
06 жовтня 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі головуючого судді Івасюти Л.В.
при секретарі Зінчук А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно, -
в с т а н о в и в:
07.09.2009 року публічне акціонерне товариство комерційний банк (надалі - ПАТ КБ “Приватбанк”) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитного боргу, вказуючи на ті обставини, що відповідачу згідно укладеного договору №VOYOG104751430 від 31.05.2007 року було надано ПАТ КБ “ПриватБанк” кредит в розмірі 64 000, 00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 31.05.2029 року.
Банк умови договору виконав в повному обсязі. У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконала. Станом на 19.08.2009 року заборгованість за кредитним договором становила 71 149,67 доларів США, зокрема: заборгованість за кредитом – 63 436,88 доларів США, заборгованість по процентах за користування кредитом – 3477,67 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом – 513,76 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором –302,87 доларів США, штраф (фіксована частина) – 31,93 доларів США та штраф (процентна складова) – 3386,56 доларів США.
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ПАТ КБ „ПриватБанк” та відповідачем був укладений договір іпотеки квартири, згідно з яким відповідач надала в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 59,9 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Покликаючись на вищенаведене, позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на квартиру загальною площею 59,9 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, а також виселити відповідача з даної квартири та стягнути судові витрати по справі в розмірі 1828,50 грн. (з них 1708,50 грн. – сплаченого судового збору та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи – 120,00 грн.).
В судове засідання представник позивача не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явилася по невідомій суду причині, хоча належним чином була повідомлена про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується судовим повідомленням. Про причини неявки суд не повідомила. Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача по наявних матеріалах та зі згоди представника позивача ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ч.1 ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається із змісту ч. 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.ст. 526-527, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
З матеріалів справи вбачається, що 31.05.2007 року між ПАТ КБ “Приватбанк” та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № VOYOG104751430, відповідно до якого відповідачу було надано кредит в розмірі 64 000, 00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 31.05.2029 року.
Судом встановлено, що банк взяті на себе зобов’язання по кредитному договору виконав в повному об’ємі. Однак, ОСОБА_1 не повертає отриманий кредит відповідно до графіків погашення кредитів та відсотків, в зв’язку з чим не виконує зобов’язання належним чином .
З матеріалів справи вбачається, що станом на 19.08.2009 року заборгованість за кредитним договором складає 71 149,67 доларів США, зокрема: заборгованість за кредитом – 63 436,88 доларів США, заборгованість по процентах за користування кредитом – 3477,67 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом – 513,76 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором –302,87 доларів США, штраф (фіксована частина) – 31,93 доларів США та штраф (процентна складова) – 3386,56 доларів США (а.с. 6-8)
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між ПАТ КБ „ПриватБанк” та відповідачем був укладений договір іпотеки квартири, згідно з яким відповідач надала в іпотеку нерухоме майно, яке належить їй на праві власності на підставі договору купівлі – продажу, посвідченого 31.05.2007 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Троц Ю. Б. за р. № 1393, а саме: квартиру загальною площею 59,9 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленого ст.38 даного Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві.
Відповідно до ч.2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також на підставі ст.40 ЗУ «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України – звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.
Згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що слід з відповідача в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на квартиру, яка належить відповідачу на праві власності, загальною площею 59,9 кв.м. та розташована за адресою: АДРЕСА_1, а також виселити відповідача з вказаного житлового приміщення.
Відповідно ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, підлягають до задоволення вимоги позивача про відшкодування відповідачем понесених судових витрат.
Керуючись ст. 8, 10, 60, ч.1 ст.88 , 212 – 215, 224 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 1054 Цивільного Кодексу України, Закону України «Про іпотеку», ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VOYOG104751430 від 31.05.2007 року в розмірі 71 149,67 доларів США звернути стягнення на квартиру загальною площею 59,9 кв. м., що належить ОСОБА_1 на праві власності та розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Виселити ОСОБА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України міста Луцька з квартири, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” 1908,50 грн. (одну тисячу дев’ятсот вісім гривень п’ятдесят копійок) судових витрат по справі .
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В.Івасюта