Справа № 1-40/2010
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 жовтня 2010 року Березнівський районний суд Рівненської області
в складі: головуючого-судді: Мельничук Н.В.
при секретарі: Кравчук С.Я.
потерпілої: ОСОБА_1
підсудного – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, працюючого робітником в селянському господарстві « Михайлівське» с.Малинськ Березнівського району, потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС
За ч.2 ст. 125 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 в скарзі приватного обвинувачення обвинувачує підсудного в тому, що він 09 серпня 2009 року біля 14 год.30 хв. , коли вона знаходилась вдома на подвір»ї, до неї підійшов її сусід ОСОБА_2 та на грунті особистих неприязних відносин наніс їй декілька ударів кулаками в ділянку голови та обличчя, в результаті чого вона отримала тілесні ушкодження у вигляді синця правої вилиці, гострого перфоративного отиту зліва , неврит слухових нервів, які з огляду на їх вид та морфологічні властивості свідчать про утворення від дії тупих предметів приблизно за 4-5 діб до звернення за медичною допомогою та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.125 КК України не визнав , пояснив, що 08 серпня 2009 року він був відсутній вдома, повернувся додому ввечері і його мати ОСОБА_3 повідомила, що сусідка ОСОБА_1 обізвала її нецензурними словами за те, що кури зайшли до неї на подвір»я. 09 серпня 2009 року близько 14 години 30 хвилин він побачив, що сусідка ОСОБА_1 знаходиться на подвір»ї і підійшовши до неї він попередив її, що якщо вона буде ображати його матір ОСОБА_3, то він звернеться із заявою в міліцію, після чого ОСОБА_1 забігла в будинок , крикнувши що напише також заяву в міліцію. Вказує, що будь-які тілесні ушкодження ОСОБА_1 не наносив та не ображав її нецензурними словами. Цивільний позов потерпілої не визнав повністю, оскільки тілесні ушкодження потерпілій не наносив.
Потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що вона проживає разом з своїм співмешканцем ОСОБА_4 у власному будинку. 08 серпня 2009 року вранці вона взяла зерно в своєму будинку і вийшла на подвір»я, щоб погодувати курей. Коли висипала зерно, то прибігли ще кури сусідки ОСОБА_3 про що вона її повідомила і забрала своїх курей до себе на подвір»я. 09 серпня 2009 року близько 14 години 30 хвилин вона знаходилась на подвір»ї і до неї підійшов сусід ОСОБА_2 і завдав декілька ударів долонею по голові , спричинивши їй тілесні ушкодження і пішов до себе додому. Після цього в неї боліла голова і вона 13 серпня 2009 року звернулась до лікаря в Костопільську центральну районну лікарню.
Свідок ОСОБА_5 пояснила, що 08 серпня 2009 року до неї звернулась її сусідка ОСОБА_1 і сказала, що її кури ходять в неї по дворі та почала кричати, ображати її нецензурними словами. Вона вигнала кури з її двору і на цьому все закінчилось. Її сина- ОСОБА_2. вдома не було, він повернувся додому ввечері і вона йому розповіла що ОСОБА_1 обзивала її нецензурними словами. 09 серпня 2009 року біля 14.30 год її син побачив що сусідка ОСОБА_1 ходить по дворі і пішов до неї в двір Коли зайшов в двір, то сказав їй, щоб вона не ображала її нецензурними словами, а якщо буде ображати, то він напише заяву в міліцію, почувши це ОСОБА_1 пішла до себе додому, звідки ще кричала, що вона також напише заяву в міліцію. Жодних тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не наносив ОСОБА_1, а також не виражався нецензурними словами.
Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснили, що не бачили щоб ОСОБА_2 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_1
Допитаний в якості свідка ОСОБА_8, який працює дільничним інспектором Березнівського РВ УМВС України в Рівненській області пояснив, що він відбирав пояснення в підсудного, потерпілої, , очевидцем події він не був.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він є співмешканцем потерпілої ОСОБА_1 і 09 серпня 2009 року чув лише розмову потерпілої з підсудним, чи наносив тілесні ушкодження ОСОБА_2 ОСОБА_1 сказати не може, оскільки цього не бачив. .
Згідно акту судово – медичного обстеження № 422 від 17 серпня 2009 року потерпілій ОСОБА_1спричинені ушкодження у вигляді синця правої вилиці, крім того при огляді 12.08.2009 року лікарями діагностовано гострий перфоративний отит зліва, неврит слухових нервів» , які з огляду на їх вид та морфологічні властивості свідчать що утворилися приблизно за 4-5 діб до звернення за медичною допомогою від дії тупих предметів, отримані гр.. ОСОБА_1 тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я / а.с.3/. Потерпілою дії підсудного кваліфіковані по ч.2 ст.125 КК України.
Суд вважає, що пред’явлене ОСОБА_2 обвинувачення необґрунтоване, підсудний ОСОБА_2 по обвинуваченню по ч.2 ст.125 КК України підлягає виправданню, а справа закриттю за відсутності складу злочину із наступних підстав:
в судовому засіданні встановлений факт спричинення потерпілій ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень у вигляді синця правої вилиці, гострого перфоративного отита зліва, невриту слухових нервів.
Із суб’єктивної сторони злочин, передбачений ч.2 ст.125 КК України характеризується прямим умислом. Відповідно до ч.2 ст.24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Підсудний заявив, що він не спричиняв потерпілій тілесних ушкоджень, ці твердження потерпілою не спростовані і матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження.
Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до норм КПК України та Постанови Пленуму ВСУ N2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальної справи на додаткове розслідування» від 11 лютого 2005 року, якщо немає доказів на підтвердження обвинувачення, суд має витлумачити всі сумніви на користь підсудного і постановити виправдувальний вирок.
Досліджені у своїй сукупності джерела доказів по справі обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст.125 КК України носять сумнівний характер щодо вчинення ним злочину.
Відповідно до ч.4 ст.327 КПК України виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли в діяннях підсудного немає складу злочину.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що в діянні ОСОБА_2 відсутній склад злочину передбачений ч.2 ст.125 КК України, тому необхідно постановити виправдувальний вирок.
Потерпілою ОСОБА_1 заявлений цивільний позов про стягнення матеріальних на суму 799 грн. 92 коп, моральну шкоду в розмірі 2000 грн. , стягнення судових витрат на правову допомогу в розмірі 800 гривень.
Підсудний ОСОБА_2 позов не визнав , оскільки злочин не вчиняв.
Суд приходить до висновку, що у відповідності до ч.3 ст.328 КПК України цивільний позов підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись п.2 ч.1 ст.6, ст. 323-324, 327 КПК України, суд -
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 за обвинуваченням по ч.2 ст.125 КК України виправдати за відсутністю в діянні складу злочину.
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 по ч.1 ст.125 КК України провадженням закрити.
Цивільний позов ОСОБА_1 про стягнення матеріальних та моральних збитків, витрат на правову допомогу залишити без розгляду.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Рівненської області через Березнівський районний суд в 15-ти добовий строк з часу його проголошення.
Суддя: Мельничук Н.В.