Справа № 22ц-9957/10 Головуючий в суді
першої інстанції: Маньковська О.О.
Доповідач: Іванова І.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2010 року м.Луганськ
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого: Іванової І.П.
суддів: Украінцевої Л.Д., Фарятьєва С.О.
при секретарі: Якушевій Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк” на рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 30.03.2010р.
у справі за позовом Публічне акціонерне товариство акціонерний банк “Укргазбанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2009р. Публічне акціонерне товариство акціонерний банк “Укргазбанк” звернувся з позовом до ОСОБА_2, в обґрунтування позову зазначено, що 24.04.2008р. банк уклав з відповідачем кредитний договір на видачу відповідачу кредиту на споживчі цілі 7609,90 доларів США строком до 2013р. з процентною ставкою 12,5% річних. Відповідач взяв на себе зобов’язання своєчасно виплачувати щомісячно внески по кредиту та сплачувати відсотки у сумі 126,83 доларів США. Крім того між сторонами було укладено договір застави автомобілю ВАЗ модель 210934-20 2008р. випуску. Відповідач порушує свої обов’язки: не погашає кредит та відсотки за користування кредитом. Позивач просив стягнути з ОСОБА_2 загальну суму боргу у розмірі 7213,10 доларів США та 416,96 гривень, судові витрати, а також звернути стягнення на предмет застави: автомобіль ВАЗ, модель 210934-20 2008р. випуску.
Заочним рішенням Краснодонського міськрайонного суду від 31 березня 2010р. позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк” задоволено частково. Суд звернув стягнення на предмет застави - автомобіль ВАЗ модель 210934-20, 2008р. випуску, який на праві власності належить відповідачу ОСОБА_2, а також стягнув з відповідача на користь позивача 598,08гривень у рахунок компенсації понесених судових витрат. У задоволенні інших вимог відмовлено за необґрунтованістю.
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк “Укргазбанк” в апеляційній скарзі просить рішення в частині відмови у задоволенні позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, судові витрати розподілити згідно ст.88 ЦПК України. Апелянт вважає, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, не з’ясував всіх обставин справи.
Суд першої інстанції встановив наступні обставини. 24.04.2008р. між сторонами було укладено кредитний договір у сумі 7609,9 доларів США. У забезпечення договору кредитування сторони уклали договір застави транспортного засобу, згідно договору у разі невиконання позичальником взятих на себе обов’язків, умови кредиту виконуються за рахунок звернення стягнення на предмет застави транспортного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не повністю відповідає вказаним вимогам.
Суд першої інстанції правильно встановив, що між сторонами склались договірні обов’язки. До цих правовідносин суд правильно застосував ст.ст.526 та 589 ЦК України, однак зробив невірні висновки.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Уклавши 24.04.2008р. договір кредитування з банком, ОСОБА_2 взяв на себе обов’язок, повернення суми кредиту щомісячно у розмірі 126,83 доларів США (п.3.3.3 договору), а також сплачувати проценти за користування кредитом, а в разі простроченої заборгованості за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки, встановленої п.3.1.10 договору та пеню у розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення (п.3.3.4 договору). На забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору між сторонами укладено договір застави, предмет застави – автомобіль. Позивач надав суду докази отримання ОСОБА_2 кредиту у розмірі 7609,90 доларів США, докази, що з травня 2008р. ОСОБА_2 не виконує умов договору, у зв’язку з чим позивач просив стягнути на його користь заборгованість з урахуванням штрафних санкцій та звернути стягнення на предмет застави.
Згідно із ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Враховуючи наведене, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитнім договором від 24.04.2008р. В цій частині рішення суду у відповідності зі ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Колегія не може також погодитись з висновком суду першої інстанції, що звернення стягнення на предмет застави і стягнення грошових коштів є повторне стягнення заборгованості.
Згідно ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Тільки звернувши стягнення на предмет договору і відмовивши у стягненні заборгованості за кредитом та штрафних санкції, суд першої інстанції позбавив позивача можливості отримати всю заборгованість за кредитним договором від 24.04.2008р., оскільки на момент розгляду справи невідома вартість автомобіля, який знаходиться у заставі, не відомо, за яку ціну його буде реалізовано.
Як передбачено ст.20 Закону України “Про заставу”(далі Закон), реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
Згідно ст.24 Закону, у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.
Згідно ст. 25 Закону, якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю.
На підставі викладеного, позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк” підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.526,589,625,1050 ЦК України, ст.с.20,24,25 Закону України “Про заставу”, п.2ч.1 ст.307, ч.1ст.309, ч.2ст.314, ст.316 ЦПК України, судова колегія ,-
вирішила :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк” задовольнити.
Рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 31.03.2010р. в частині відмови у задоволенні позову скасувати. Постановити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк” загальну суму боргу у розмірі 7213,10 доларів США (сім тисяч двісті тринадцять доларів США 10 центів) та 416 (чотириста шістнадцять) гривень.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Верховного Суду України безпосередньо протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: