У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.08.07                                                                                       Справа №02-7/1670

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Антонік С.Г. судді  Антонік С.Г.    , Мойсеєнко Т. В.  , Юхименко О.В.

при секретарі: Акімовій Т.М.

за участю представників позивача: ОСОБА_3. - дов. №3247 від 23.08.07р.

представників відповідача:  не з'явився

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ Запорізької області

на ухвалу  господарського суду Запорізької області від 06.07.2007р. у справі  № 2-7/1670 

За позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ Запорізької області

до відповідача: Керуючого санацією Відкритого акціонерного товариства “Шляхмаш” ОСОБА_2., м. Бердянськ Запорізької області

про стягнення 4 585,00 грн. 

ВСТАНОВИВ:

На підставі розпорядження Першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду №2391 від 27.08.2007р. справу №2-7/1670 передано для розгляду колегії суддів у складі:  головуючого судді Антоніка С.Г. (доповідач), суддів: Мойсеєнко Т.В., Юхименка О.В.

Колегія суддів прийняла справу до свого провадження.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.07.2007р.  у справі №02-7/1670 (суддя Гончаренко С.А.) відмовлено ПП ОСОБА_1. у прийнятті позовної заяви на підставі п.1 ст.62 ГПК України.

Ухвалу мотивовано тим, що спір не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки сторонами у судовому процесі можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, зазначені у ст. 1 ГПК України. Спори за участю фізичної особи підлягають розгляду в суді загальної юрисдикції. Крім того, судом зауважено, що заявником не надано платіжне доручення про сплату державного мита у встановленому законом порядку.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ПП ОСОБА_1. звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та прийняти рішення по справі, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач перебуває у процедурі банкрутства, тому до нього застосовуються положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відповідно до ст.1 вказаного Закону, позивач є поточним кредитором, тому спір, який виник між сторонами, підлягає розгляду у порядку позовного провадження. Крім того заявник зауважив, що ним надавались докази сплати державного мита за подання позову.   

Представник позивача у судовому засіданні підтримала вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

Керуючий санацією ВАТ «Шляхмаш» ОСОБА_2. у судове засідання не прибув. У відзиві на апеляційну скаргу не заперечував проти надання позивачем автотранспортних послуг на загальну суму 4 455грн. Вказав, що до теперішнього часу борг не сплачений, вимогу позивача визнає. Просив розглянути апеляційну скаргу без його участі.

Колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами без присутності представника відповідача.

          Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

В силу ст.ст.101, 106 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційного подання і перевіряє законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду у повному обсязі.

Суд, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

Згідно зі ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ГПК України, підприємства,  установи,  організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як вбачається з матеріалів справи, послуги автотранспорту були надані ВАТ «Шляхмаш», проте при поданні позову ПП ОСОБА_1. у якості відповідача зазначено керуючого санацією ВАТ «Шляхмаш» ОСОБА_2. Останній є фізичною особою та виконує відповідні, покладені на його Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», функції. 

Як зазначалось вище, Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості для участі у справі в господарському суді України фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, тому даний спір повинен розглядатись в судах загальної юрисдикції.

Таким чином, господарським судом Запорізької області зроблений правильний висновок щодо непідвідомчості такого спору господарським судам.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а також наступним:

Згідно підпункту “а” пункту 1 статті 3 Декрету КМУ від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито” розмір державного мита за подання позовної заяви становить 1 відсоток ціни позову, але не  менше  3 неоподатковуваних мінімумів  доходів   громадян   і   не більше 100  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В матеріалах справи міститься платіжне доручення №94 від 18.06.07р. про сплату позивачем державного мита за подання даного позову у розмірі 45грн. 85коп. Таким чином, суд першої інстанції правомірно зауважив, що державне мито сплачено заявником не у встановленому законом розмірі.

За таких обставин, підстав для скасування оскаржуваної ухвали господарського суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106  ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ Запорізької області залишити без задоволення,  ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.07.2007р. у справі  № 2-7/1670  залишити без змін.

Головуючий суддя Антонік С.Г.

 судді  Антонік С.Г. 

 Мойсеєнко Т. В.  Юхименко О.В.