Справа № 2-756/10

РІШЕННЯ

іменем України

11 жовтня 2010 року.         Володимирецький районний суд Рівненської області

під головуванням  судді  Іванків О.В.

при секретарі Соболевському Т.В.,

з участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності  на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 в порядку спадкування. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що після смерті її свекра відкрилась спадщина - житловий будинок в АДРЕСА_1 Вказану спадщину вона прийняла як спадкоємець за заповітом, однак хворобливий стан здоров’я, клопоти по домашньому господарству як джерело  для існування, велика матеріальна скрута та необізнаність в законодавстві та відсутність правовстановлюючих документів на будинок, спадкові права на будинок оформити не змогла. В даний час у оформленні спадщини в органах державного нотаріату та ОБТІ їй відмовлено. Просить визнати за нею право власності, оскільки  підтвердити свої спадкові права не має можливості, окрім як в судовому порядку. В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, надала пояснення в межах позову.

Відповідач визнав позов, пояснив, що ОСОБА_3 заповів своє майно невістці  ОСОБА_1 інших спадкоємців за законом немає, він спадщину не приймав і на неї не претендує. Не заперечує, щоби право власності на спадкове майно було визнано за  ОСОБА_1  

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши інші докази приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3 який був  тестем позивачки. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді майна та майнових прав.  

У відповідності до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились у зв’язку з його смертю.

Як вбачається зі змісту ст.177, 178 ЦК України, об’єктами цивільних прав є речі, у тому  числі  гроші  та цінні   папери,  інше  майно,  майнові  права,  результати  робіт, послуги,   результати   інтелектуальної,    творчої    діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Об'єкти  цивільних  прав  можуть  вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в  порядку  правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту,  або не обмежені в обороті,  або не  є  невід'ємними  від фізичної чи юридичної особи.

З пояснень позивачки та письмових доказів, зокрема довідки №427 від 09.07.2010 р., вбачається, що  житловий будинок АДРЕСА_1 належав ОСОБА_3, вказаний будинок використовувався за цільовим призначенням для проживання власника.

Судом встановлено, що спірний житловий будинок збудований в середині 50-х рр.. 20 ст., на відведеній для цього земельній ділянці, і набув статусу майна з часу завершення будівництва, оскільки цивільне законодавство, що діяло в той час, не передбачало обов’язкової реєстрації речових прав на житловий будинок. У зв’язку з викладеним, ОСОБА_1 правомірно набула право власності на нього.    

У відповідності до ч.5 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до прийняття даного Закону, визнаються державою.      

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що АДРЕСА_1  наділений ознаками нерухомої не споживної речі та майна, як це вбачається зі змісту ст.ст.179,181, 185, 190 ЦК України, і в силу цього  є об’єктом цивільних прав.  

Оскільки вказаний житловий будинок до часу відкриття спадщини належав померлому ОСОБА_3  на праві власності, він входить до складу спадщини.

У відповідності до заповіту, посвідченого 21.08.1996 року, ОСОБА_3 заповів своє майно  ОСОБА_1.

Та обставина, що позивач є спадкоємцем вказаного майна за заповітом, підтверджується оглянутими в судовому засіданні паспортом ОСОБА_1, свідоцтвом про смерть ОСОБА_3, копією заповіту, іншими письмовими доказами, в т.ч. довідкою Балаховицької сільської ради, з якої вбачається, що ОСОБА_1 на час смерті свекра проживала разом з ним, у зв’язку з чим вважається такою, що прийняла спадщину у відповідності до ст.1268 ч.3 КК України.          

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач є законним спадкоємцем житлового будинку, і набув право власності на цей будинок правомірно, внаслідок прийняття спадщини у відповідності до вимог ст.1268 ЦК України, оскільки на час смерті тестя проживала разом з ним.  

У відповідності до ст.391 ЦК України власник вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, хоча б ці перешкоди і не були пов’язані з позбавленням володіння. Власник також вправі пред’явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншими особами, як це передбачено ст.392 ЦК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 15, 130, 174, 208, 209 ЦПК України,  ст.ст.328, 331, 1218, 1258, 1262  ЦК України суд, -  

в  и  р  і  ш  и  в :

Позов задовольнити повністю.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 Володимирецького району Рівненської області в порядку спадкування.

Звільнити сторони від сплати судового збору на підставі ст..4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито». Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 120 (сто двадцять) грн.  

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Володимирецький районний суд. Апеляційна скарга може бути подана сторонами протягом десяти днів з дня проголошення  рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати  апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча: