Судове рішення #11391091

Апеляційний суд Запорізької області

 

Справа № 22 - 7253/ 10                                   Головуючий  у  1 інстанції:  Іванченко М.В.

                                                                          Суддя-доповідач:  Поляков О.З.                                        

                                     

У Х В А Л А

Іменем України

« 14 » жовтня  2010 року                                                                   м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:         Ломейка В.О.

Суддів:                     Полякова О.З.

                                            Подліянової Г.С.

При секретарі:                 Винник І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

 

ОСОБА_3 на рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 29 квітня 2010 року у справі за позовом Прокурора Пологівського району в інтересах держави в особі: Запорізького державного медичного університету та Комунальної установи „Пологівська районна лікарня” Пологівської районної ради Запорізької області до ОСОБА_3 про стягнення вартості навчання та проходження інтернатури ,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2010 року Прокурор Пологівського району в інтересах держави в особі: Запорізького державного медичного університету та Комунальної установи „Пологівська районна лікарня” Пологівської районної ради Запорізької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення вартості навчання та проходження інтернатури.

В позовній заяві зазначив, що ОСОБА_3 у 2001 році був зарахований на перший курс Запорізького державного медичного університету на денну форму навчання за спеціальністю лікувальна справа. 01.09.2001 року між ним та Запорізьким державним медичним університетом була укладена типова угода про підготовку фахівця з вищою освітою № 2001076. Курс навчання передбачив проходження інтернатури за фахом, яку ОСОБА_3 проходив у 2007-2009 роках за фахом «Загальна практика – сімейна медицина» в Пологівський ЦРЛ. Після повного закінчення навчання й отримання вищої освіти у 2009 році  ОСОБА_3 був персонально працевлаштований та направлений на роботу до Тарасівської СЛА Пологівського району Запорізької області, але до виконання трудових обов’язків не приступив. У зв’язку з цим, 18.08.2009 року ОСОБА_3 за прогул без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України було звільнено. На навчання ОСОБА_3 Запорізьким державним медичним університетом були витрачені кошти у сумі 25007 грн., в тому числі: заробітна плата та господарчі виплати – 23866 грн., стипендія за весь період навчання – 1141 грн. На проходження інтернатури ОСОБА_3 Пологівською ЦРЛ були витрачені кошти у сумі 9762,56 грн. Загалом сума витрачених коштів на навчання та проходження інтернатури ОСОБА_3 складає 34769,56 грн.

Посилаючись на зазначене, прокурор просив стягнути з ОСОБА_3 на користь Запорізького державного медичного університету витрачені кошти на його навчання в сумі 25007 грн. та на користь КУ «Пологівської центральної районної лікарні» Пологівської районного ради Запорізької області витрачені кошти на проходження ним інтернатури в сумі 9762, 56 грн.

Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 29 квітня 2010 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь Запорізького державного медичного університету р/р 31252272210255 код 02010741 банк ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015  кошти витрачені на навчання в сумі 25007 грн. та на комунальної установи «Пологівська районна лікарня» Пологівської районної ради Запорізької області р/р 35422002001705 код 01992972 банк ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015 кошти, витрачені на проходження інтернатури, в сумі 9762.

На користь держави стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 347 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Пологівським районним судом в сумі 120 грн.

ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів  апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає  з наступних підстав.

            Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу  і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення  суду з одних лише формальних міркувань

            Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 у 2001 році був зарахований на перший курс Запорізького державного медичного університету на денну форму навчання за спеціальністю лікувальна справа. 01.09.2001 року між ним та Запорізьким державним медичним університетом була укладена типова угода про підготовку фахівця з вищою освітою № 2001076.

             За умовами угоди відповідач зобов”язаний був прибути після закінчення вищого закладу освіти на місце направлення  і відпрацювати не менш трьох років, а у разі відмови їхати за призначенням – відшкодувати відповідно до держаного або місцевого бюджетів ,вартість навчання в установленому порядку.

             Курс навчання передбачив проходження інтернатури за фахом, яку ОСОБА_3 проходив у 2007-2009 роках за фахом «Загальна практика – сімейна медицина» в Пологівський ЦРЛ.

             Після повного закінчення навчання й отримання вищої освіти у 2009 році  ОСОБА_3 був персонально працевлаштований та направлений на роботу до Тарасівської СЛА Пологівського району Запорізької області, але до виконання трудових обов’язків не приступив. У зв’язку з цим, 18.08.2009 року ОСОБА_3 за прогул без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України було звільнено.

             Звільнення з роботи за вказаних підстав відповідачем оскаржено не було.

             При розгляді справи в районному суді ОСОБА_3 позовні вимоги були визнані в повному обсязі і відмову відпрацювати за направленням відповідач пояснював неналежними умовами праці та не бажанням  працювати лікарем.

           Розмір витрат сплачених Запорізьким державним медичним університетом  на навчання та КП « Пологівська районна лікарня « за проходження інтернатури підтверджені довідками вказаних установ.

            На підставі вищенаведеного,судова колегія вважає,що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються  і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права,які призвели або могли призвести до неправильного вирішення  справи.

 Керуючись ст. ст.  307,308,317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – відхилити.

Рішення   Пологівського районного суду Запорізької області від 29 квітня 2010 року по цій справі – залишити без зміни.  

             Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена  до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

 

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація