Справа № 2-1467/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30 вересня 2010 року                                        Луцький міськрайонний  суд Волинської області

в складі: головуючого – судді -       Івасюти Л.В.

        при секретарі -                   Зінчук А.О.

        за участю представника позивача     Одемчука В.В.

        за участю відповідача             ОСОБА_2

        представника відповідача         ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом державного комунального підприємства “Луцьктепло” до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення боргу за надані послуги по теплопостачанню, -

в с т а н о в и в :

16.11.2009 року державне комунальне підприємство “Луцьктепло” (надалі - ДКП “Луцьктепло”) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4   про стягнення боргу за надані послуги по теплопостачанню.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що надає послуги по теплопостачанню квартири     АДРЕСА_1, в якій проживають відповідачі. Громадяни зобов’язані щомісячно проводити оплату наданих послуг, а саме до останнього дня місяця за звітним. Свої зобов’язання відповідачі належним чином не виконали і станом на 01.10.2009 року у них виникла заборгованість перед ДКП “Луцьктепло” в розмірі – 6789 грн. 96 коп., з них за опалення – 4466 грн. 70коп.

Державне комунальне підприємство “Луцьктепло” зверталось до відповідачів з вимогою виконати зобов’язання по сплаті послуг по теплопостачанню, однак оплата не була проведена.

Посилаючись на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідачів на користь ДКП “Луцьктепло” заборгованість за надані послуги по теплопостачанню в розмірі – 6789 грн. 96 коп., з них за опалення – 4466 грн. 70коп. та судові витрати по справі.

    В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав з підстав в ній наведених.

    Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що оскільки письмовий договір про надання послуг позивач з ними не укладав, тому вони не зобов’язані сплачувати заборгованість, яка утворилась згідно розрахунку позивача.

       Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі,  суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

    Відповідно до статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплову енергію та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

    Відповідно до статті 68 ЖК України наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

    За змістом п.7 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 та ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов’язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

    Структуру та вартість таких послуг визначено відповідно до рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 404 від 06.12.2005 року та додатку до нього.

    Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, ОСОБА_4      є співвласниками квартири АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою «Місцевий обчислювальний центр» № 5085/14 від 18.09.2009р.  (а.с.5) та свідоцтвом про право власності на житло від 12.12.1996 року.

    Згідно договору дарування Першої Луцької державної нотаріальної контори від 25.04.1997 року  1/3 частину даної квартири ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції від 14 вересня 2005 року, яке міститься в матеріалах справи.    

    Відповідно до статті 319 ч.4 ЦК України власність зобов’язує.

    Судом встановлено, що відповідачі неналежно виконували покладені на них зобов’язання по оплаті послуг за теплопостачання, у зв’язку з чим станом на 01.10.2009року виникла заборгованість перед ДКП “Луцьктепло» в розмірі  – 6789 грн. 96 коп., з них за опалення – 4466 грн. 70коп., що підтверджується письмовим розрахунком позову (а.с.4).

    В судовому засіданні відповідачі посилаються на те, що з ними не був укладений  письмовий договір про надання послуг позивачем, тому вони не зобов’язані сплачувати заборгованість, яка утворилась .

    Посилання відповідачів на відсутність письмового договору про надання послуг по теплопостачанню судом до уваги не приймається, оскільки такі послуги відповідачам надаються  і останні зобов’язані їх оплачувати.

    Доводи відповідачів про відсутність між позивачем та відповідачем будь-яких правовідносин як підстави стягнення заборгованості за надані послуги по теплопостачанню квартири не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку відсутність між сторонами по справі договірних відносин не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг за теплопостачання , оскільки відповідно до закону на власників квартир покладено обов’язок сплачувати оплату послуг за теплопостачання .    

    Відповідно до ч.3 п.5 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.    

Відповідно до статті 527ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

    Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В зв’язку з тим, що спір доведено до суду з вини відповідачів, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення слід стягнути з відповідачів в користь позивача у відповідності до ст.88 ЦПК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити. Стягнути солідарно з відповідачів на користь державного комунального підприємства „Луцьктепло” заборгованість у розмірі 6789 грн. 96 коп. та стягнути з відповідачів в користь позивача судові витрати, сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 319 ч. 4, 526, 527 ЦК України, ст. ст. 67-68 ЖК України,  –

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь державного комунального підприємства «Луцьктепло» заборгованість в розмірі 6789 грн. 96 коп. (шість тисяч сімсот вісімдесят дев’ять гривень дев’яносто шість копійок); по 3394,98 грн.(три тисячі триста дев’яносто чотири гривні дев’яносто вісім копійок) з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь державного комунального підприємства «Луцьктепло» 97, 89 грн. (дев’яносто сім гривень вісімдесят дев’ять копійок) судових витрат; по 48,95 грн. (сорок вісім гривень дев’яносто п‘ять копійок) з кожного.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                                 Л.В.Івасюта