Справа № 2-2942/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
14 вересня 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого-судді Івасюти Л.В.
при секретарі Зінчук А.О.
з участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
04 лютого 2010 року в суд звернулось АТ «Індустріально-експортний банк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свій позов мотивує тим, що 24 листопада 2008 року між установою банку та громадянином ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №725452/450, відповідно до якого відповідачу було надано кредит в сумі 150 000 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 25,76 процентів річних щомісячно.
Згідно кредитного договору позичальник зобов’язаний погашати кредит та сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом згідно порядку, вказаного у пункті 3.3 кредитного договору. Датою сплати заборгованості за процентами є день зарахування коштів на рахунок, вказаний у пункті 2.4-2.5 кредитного договору .
Банк взяті на себе зобов’язання по кредитному договору виконав в повному об’ємі. Однак, ОСОБА_1 всупереч вимогам даного пункту прострочив внесення погашення отриманого кредиту та процентів за користування кредитом. Таким чином, свої зобов’язання щодо сплати відсотків і повернення кредиту належним чином не виконує. В зв’язку з цим, відповідно до розрахунку заборгованості, у ОСОБА_1 перед АТ «Індустріально-експортний банк» станом на 30.12.2010р., виникла кредитна заборгованість в розмірі 179 294,89 грн.
Відповідно до пункту 1.3 кредитного договору у якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших платежів, в день укладання кредитного договору, був укладений договір іпотеки № 725452/450-фЛз від 24.11.2008 року, за яким в іпотеку передається земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,24 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1. Крім того, між банком і позичальником був підписаний договір відповідального зберігання № 1/725452/450 від 24.11.2008 року, згідно якого ОСОБА_1 приймає на зберігання земельну ділянку.
Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 за кредитним договором № 725452/450 від 24 листопада 2008 року кредитну заборгованість в розмірі 150000 гривень , а також судові витрати по справі.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 526-527, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми позики, є право позикодавця вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому.
З матеріалів справи вбачається, що 24 листопада 2008 року між установою банку та громадянином ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №725452/450, відповідно до якого відповідачу було надано кредит в сумі 150000 гривень терміном до 17.04.2010 р. Відповідно до умов договору, відсоткова ставка за користування кредитом становить 25,76 процентів річних.
Відповідно до п. 5.1 кредитного договору у разі порушення позичальником умов використання кредиту, визначених п.1.2 та п. 3.3.7 кредитного договору, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 25 % від суми кредитних коштів. Згідно п. 5.2 у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених п.2.5 даного договору, а також строків повернення кредиту, визначених п.1.1, 6.4, п. 2.8.3, 3.2.3, 3.2.6 кредитного договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення (пеня сплачується в національній валюті). Згідно п.5.3 у разі порушення позичальником вимог п. 3.3.3 – 3.3.6, 3.3.9-3.3.14 кредитного договору, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 1% від суми кредиту, визначеної п.1.1. кредитного договору, за кожний випадок порушення.
Забезпеченням виконання зобов’язань за вищенаведеним кредитним договором, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших платежів є договір іпотеки № 725452/450-фЛз, укладений 24.11.2008 року, за яким в іпотеку передається земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,24 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1.
Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Судом встановлено, що банк взяті на себе зобов’язання по кредитному договору виконав в повному об’ємі Однак, зобов’язання відповідача щодо повернення ним суми кредиту позивачу залишились невиконаними, в зв’язку з чим станом на 30.12.2010р. загальна сума заборгованості за кредитним договором відповідача перед позивачем становить 179 294,89 грн., з яких 178576,95 грн. – сума заборгованості за споживчим кредитом, 717,94грн. – загальна сума пені за несвоєчасне погашення процентів.
В зв’язку з тим, що спір доведено до суду з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення слід стягнути з відповідача в користь позивача у відповідності до ст.88 ЦПК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідача в користь позивача кредитну заборгованість в сумі 179 294,89 грн. та понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 549-555, 1054, 1055, ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 в користь акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк» 179 294,89 грн. (сто сімдесят дев’ять тисяч двісті дев’яносто чотири гривні вісімдесят дев’ять копійок) заборгованості за кредитним договором №725452/450 від 24 листопада 2008 року та судові витрати по справі в сумі 1820 (одну тисячу вісімсот двадцять гривень) гривні.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.В.Івасюта