Справа №22ц-7024/10 Суддя першої інстанції Ямкова О.О.
Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.,
при секретарі судового засідання Бобуйок І.Ф.,
з участю представника позивача Глущенка О.М. і відповідачки ОСОБА_3,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства ,,Кредитпромбанк" (далі – ВАТ ,,Кредитпромбанк") на заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 7 червня 2010 р. за позовом ВАТ ,,Кредитпромбанк" до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И Л А :
13 січня 2010 р. ВАТ ,,Кредитпромбанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором.
Позивач зазначав, що 30 травня 2007 р. між ВАТ ,,Кредитпромбанк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, за якими банк надав відповідачці 7000 доларів США кредиту під 22% річних.
Для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором в той же день між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, відповідно до якого цей відповідач зобов'язався в солідарно з позичальником відповідати перед банком по зазначеним кредитним зобов'язанням.
Пунктами 5.3, 7.1 кредитного договору передбачено, що у випадку прострочення позичальником сплати суми кредиту й процентів по ньому, банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язань і застосування штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі 10% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше суми заборгованості за тілом кредиту та процентах.
Посилаючись на те, що позичальниця не виконала свої зобов'язання перед банком, позивач просив стягнути солідарно з обох відповідачів кредитну заборгованість, яка виникла на 18 вересня 2009 р., а саме: 2026,89 долара США заборгованості по простроченим платежам за кредитом і 2026,89 пені, всього 4053,78 долара США 33921, що еквівалентно 32456 грн. 59 коп., та судові витрати.
Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 7 червня 2010 р. позов задоволено частково. Розмір пені зменшено до 200 доларів США та солідарно стягнуто з відповідачів на користь позивача кредитну заборгованість і пеню в загальному розмірі 2226,89 доларів США, що еквівалентно 17829 грн. 60 коп., та по 149 грн. 15 коп. судових витрат з кожного із відповідачів.
В апеляційній скарзі представник позивача просив указане рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про повне задоволення позову, посилаючись на незаконне та безпідставне зменшення розміру пені.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення відповідачки, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтями 1054 – 10561 цього ж Кодексу регулюються правила виконання зобов'язань по кредитному договору. Зокрема:
- за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти;
- розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
До того ж, ч. 2 ст. 1050 цього ж Кодексу та умовами зазначеного договору передбачено, що у разі порушення позичальником строків виконання зобов'язань банк має право розірвати кредитний договір і вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом та сплати належних йому процентів.
Водночас, згідно статей 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
До того ж, ст. 543 цього ж Кодексу встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
З матеріалів справи вбачається, що 30 травня 2007 р. ОСОБА_3 і ВАТ ,,Кредитпромбанк" уклали кредитний договір, за якими банк надав відповідачці 7000 доларів США кредиту під 22% річних.
Для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором в той же день між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, відповідно до якого цей відповідач зобов'язався в солідарно з позичальником відповідати перед банком по зазначеним кредитним зобов'язанням.
Пунктами 5.3, 7.1 кредитного договору передбачено, що у випадку прострочення позичальником сплати суми кредиту й процентів по ньому, банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язань і застосування штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі 10% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше суми заборгованості за тілом кредиту та процентах.
Місцевим судом правильно встановлено, що внаслідок того, що позичальниця несвоєчасно та не в повному обсязі виконувала свої зобов'язання щодо погашення кредиту, у неї утворилось заборгованість по простроченим платежам за кредитом у розмірі 2026,89 долара США, яку відповідачі добровільно не погасили незважаючи на письмові вимоги банку.
В зв’язку з чим, місцевий суд правильно визначив до стягнення в солідарному порядку з обох відповідачів, виходячи з умов зазначених договорів та вказаних норм матеріального права, указану суму заборгованості в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ.
Разом з тим, проведене місцевим судом зменшення розміру пені з 2026,89 долара США до 200 долара, не відповідає вимогам ч. 3 ст. 549 і ч. 3 ст. 551 ЦК України та обставинам справи.
Так, вказаними нормами права передбачено, що пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. А її розмір може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За умовами кредитного договору позивачем нараховано відповідачці . за період з 23 грудня 2008 р. по 18 вересня 2009 р. 27216,92 долари США пені, однак, до стягнення пред’явлено лише 2026,89 долара США, оскільки рішенням Кредитно-інвестиційного комітету ВАТ ,,Кредитпромбанк" від 8 жовтня 2009 р. сума штрафних санкцій не повинна перевищувати суми заборгованості за тілом кредиту та процентах. Отже, така пеня значно менше збитків, завданих відповідачкою банку.
Клопотання про зменшення розміру пені, як це передбачено ст. 10 ЦПК України, відповідачі не заявляли, а інших обставин, які мають істотне значення для вирішення спору, місцевим судом не встановлено та у рішенні не зазначено.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що зменшення судом першої інстанції розміру пені зроблено безпідставно та з порушенням норм матеріального права. В зв’язку з чим, відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, оскаржене рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про повне задоволення позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 2026,89 долара США, що за офіційним курсом НБУ на день розгляду справи апеляційним судом еквівалентно 16032 грн. 70 коп. (1 долар США = 7,91 грн.).
Наслідком ухвалення нового рішення, відповідно до ст. 88 ЦПК України, є присудження з відповідачів усіх понесених позивачем судових витрат.
При подачі позову банком сплачено 324 грн. 56 коп. судового збору та 120 грн. витратна інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Крім того, при подачі апеляційної скарги ним проведено платежі на ті ж потреби, відповідно, - 162 грн. 28 коп. та 120 грн.
Таким чином, поверненню позивачу, шляхом стягнення з відповідачів у рівних частках, підлягає 726 грн. 84 коп. судових витрат.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313 - 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства ,,Кредитпромбанк" задовольнити частково.
Заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 7 червня 2010 р. в частині стягнення пені та судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь відкритого акціонерного товариства ,,Кредитпромбанк" 16032. (шістнадцять тисяч тридцять дві) грн. 70 (сімдесят) коп. пені та з кожного з них по 363 (триста шістдесят три) грн. 42 (сорок дві) коп. судових витрат.
В іншій частині вказане рішення місцевого суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: