Справа №2-а-434/10

ПОСТАНОВА

іменем України                                    

01 жовтня 2010 року.                                                                                    Володимирецький районний суд Рівненської  області в складі головуючої судді Іванків О.В.

при секретарі Соболевському Т.В.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ДАІ у  м.Коростень про визнання постанови незаконною та її скасування, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення  його до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог в судовому засіданні позивач пояснив, що на його домашню адресу надійшла постанова, винесена відповідачем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП за перевищення швидкості 14.08.2010 року. Вважає, що при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови було порушено його права, передбачені чинним законодавством, у зв’язку з цим вважає постанову про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною, просив її скасувати.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, заперечень чи пояснень на позов не надав.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Так, постановою АМ №118249 від 14.08.2010 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122  КУпАП за порушення вимог п.12.9. «б» Правил дорожнього руху, тобто за перевищення встановленої швидкості руху. Вказана постанова винесена відповідачем – інспектором ДПС ДАІ в межах його компетенції, як це вбачається зі змісту ст.222 КУпАП.

Разом з тим, при притягненні ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності відповідач не виконав інші вимоги законодавства про притягнення громадян до адміністративної відповідальності.

Так, у відповідності до ст.280 КУпАП, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, посадова особа, що здійснює розгляд, повинна встановити, чи мала місце подія правопорушення, чи винна особа, відносно якої складено протокол, у вчиненні правопорушення.

У відповідності до ст.ст.251, 252 КУпАП приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, посадова особа оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

До числа доказів, крім протоколу про адміністративне правопорушення, відносяться пояснення особи, яка вчинила правопорушення, пояснення потерпілих, свідків, висновки експерта, речові докази, показання технічних приладів, протоколи про вилучення речей і документів, інші документи.

Разом з тим, в матеріалах адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП відсутні будь-які докази на підтвердження його вини у скоєному.

Так, з п.12.9. «б» Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р. з наступними змінами та доповненнями, вбачається, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість руху, встановлену Правилами дорожнього руху, в т.ч. у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год. Разом з тим, будь-яких доказів того, що дана ділянка дороги знаходиться в межах населеного пункту, в матеріалах справи немає, і всупереч вимогам ст.71 КАС України відповідачем таких доказів не надано.  

Як вбачається з постанови про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності, швидкість руху його автомобіля вимірювалась приладом «Беркут». Як вбачається зі ст.10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», результати  вимірювань  можуть  бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок  або  невизначеності вимірювань. Разом з тим, інформації про умови використання, технічні показники та похибки дії приладу «Беркут», його сертифікацію, проходження щорічної повірки, а також про режим використання (ручний, автоматичний) суду не надано, у зв’язку з чим в даному випадку його покази не можуть вважатись належним доказом.

Таким чином, при винесені постанови АМ №118249 від 14.08.2010 року  всупереч вимогам ст.ст.9, 245, 280 КУпАП відповідачем не здобуто доказів вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому правопорушення, тобто не встановлено наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що при винесені вказаної постанови про притягнення позивача ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності відповідачем порушено вимоги чинного законодавства, яке регулює притягнення громадян до адміністративної відповідальності. У зв’язку з викладеним, вказана постанова не може залишатись чинною та підлягає скасуванню.    

Враховуючи викладене, керуючись ст..56 Конституції України, ст.ст.9, 241, 254, 268, 280, КУпАП, ст.ст.2, 99, 100, 158-160, 162 КАС України, суд -                                           п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити повністю. Визнати постанову АМ №118249 від 14.08.2010 року про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП незаконною та скасувати її.

Постанова остаточна і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

      Головуюча: