Справа №2-а-170/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2010 року. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого – судді Тулик І.І.
при секретарі – Шемота М.І.
з участю представника позивача – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора АП ВДАІ та АТІ з обслуговування Виноградівського району, лейтенанта міліції Глушман Р.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до інспектора АП ВДАІ та АТІ з обслуговування Виноградівського району лейтенанта міліції Глушмана Р.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 27 травня 2010 року інспектора АП ВДАІ та АТІ з обслуговування Виноградівського району лейтенантом міліції Глушман Р.В. було складено по відношенню до неї постанову серії АО № 089544 про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Підставою для складання даної постанови стало, згідно постанови, перевищення нею в м. Виноградові, по вул.. Коломийській, Закарпатської області, швидкості руху й відповідно до чого накладено штраф у розмірі 340 грн. Вважає складену постанову безпідставною, оскільки ні в населених пунктах, ні поза їх межами швидкість не перевищувала і Правил дорожнього руху України не порушувала, її під час руху ніхто не зупиняв. Окрім того, в оскаржуваній постанові не зазначено, що правопорушення зафіксовано за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. На підставі наведеного просила дії інспектора АП ВДАІ та АТІ з обслуговування Виноградівського району лейтенанта міліції Глушмана Р.В. визнати неправомірними та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Ухвалою судді від 15 вересня 2010 року позивачці ОСОБА_2 поновлено строк для звернення до суду, як такий, що пропущений з поважних причин та відкрито провадження у справі.
Представник позивачки, ОСОБА_1, позовні вимоги підтримує, на їх задоволенні наполягає.
Відповідач АП ВДАІ та АТІ з обслуговування Виноградівського району лейтенанта міліції Глушман Р.В., будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, заперечень суду не надав, тому на підставі ч.4 ст.128 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи та дослідивши наявні у справі докази суд приходить до наступного висновку.
З частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що до адміністративної відповідальності притягається водій, у чому числі за порушення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Як вбачається з постанови від 27 травня 2010 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень за ч.1 ст.122 КУпАП, за те, що вона 24 травня 2010 року о 15 год. 22 хв. у м. Виноградів, по вул. Коломийській, Закарпатської області, перевищила встановлену швидкість руху на 24 км/год. При цьому автомобіль рухався зі швидкістю 84 км/год.
Відповідно до ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автономному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автономному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Із досліджуваної постанови, встановлено, що відповідач, як на підставу доведеності вини позивачки, посилається виключно на показання приладу «Візир» 0812532. Натомість, відповідно до Інструкції з використання приладу "Візир" в графі "основні технічні характеристики" зазначено, що прилад працює виключно в режимах вимірювання швидкості як стаціонарний або патрульний, але ніяк не автоматичний. Тобто, у користувача приладу «Візир» є можливість вибору щодо збереження чи знищення інформації відносно ймовірного факту правопорушення, що в свою чергу може призвести до зловживань з боку працівників ДАІ. Згідно методичних рекомендацій щодо роботи з приладом "Візир", прилад може працювати у двох режимах вимірювання швидкості: стаціонарний та патрульний. При цьому в більшості випадків пристрій використовується у патрульному режимі, але при цьому зйомка відбувається так би мовити «з рук», що в свою чергу йде в розріз з вимогами статті 14-1 Кодексу про адміністративні правопорушення, а саме: до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. Ключовим словосполученням в даному випадку є «працюючими в автоматичному режимі». Оскільки фотофіксація, згідно закону, може здійснюватися виключно автоматичними приладами, під сумнів ставиться законність використання приладу "Візир", який інспектор наводить на об'єкт, визначає режими зйомки та достовірність перевищення водієм швидкості. Крім того, згідно Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості "Візир": функцій автоматичного приведення приладу в дію, передачі даних та їх одночасної обробки "Візир" не містить. Управління приладом здійснюється багатофункціональними кнопками та перемикачами, усі налаштування приладу є «умовними» та потребують налаштувань приладу кожен раз під конкретний тип автодороги. В розділі 6 вказаних рекомендацій описані орієнтовні методи роботи з приладом "Візир", де вказується на необхідність складення інспектором протоколу у разі скоєння правопорушення, зафіксованого за допомогою приладу "Візир", що також узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанову у справі про адміністративне порушення було винесено без присутності позивачки, що є грубим процесуальним порушенням. Стаття 283 КУпАП містить такі твердження: розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. А стаття 268 КУпАП вказує, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі, — що було порушено при винесенні вказаної постанови.
Стаття 251 КУпАП відносить показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, до переліку тих даних, що є доказами в справах про адміністративне правопорушення. Отже, судом, на підставі зазначених нормативно-правових документів, встановлено, що показання приладу «Візир» не відноситься до вказаних засобів, тому його показання не можуть бути доказом у даній справі.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб‘єкта владних повноважень обов‘язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи, що норма статті 258 КУпАП застосовується лише у разі фіксації порушення працюючими в автономному режимі спеціальними технічними засобами, відповідач не надав суду заперечень, жодних доказів, які б спростовували пояснення позивача, не подав до суду всі наявні у них документи та матеріали, що підтверджують вчинення позивачем ОСОБА_2адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також доказів, які вказували б, що швидкість руху, яка вказана на фотознімку, належить до автомобіля позивача, суд вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, а постанова про накладення адміністративного стягнення – скасуванню .
Окрім того, судові витрати по даній справі, на підставі ст. 94 КАС України слід віднести за рахунок Держави.
Керуючись статтями 9, 11, 12, 17, 70, 71, 94, 128, 159-163 КАС України, 14-1, ч.1 ст.122, ст.ст. 251, 254, 258, 288, 289 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати протиправними дії інспектора АП ВДАІ та АТІ з обслуговування Виноградівського району, лейтенанта міліції Глушмана Р.В.
Постанову серії АО № 089544 в справі про адміністративне правопорушення від 27 травня 2010 року за скоєння ОСОБА_2, мешканкою АДРЕСА_1, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити.
Судові витрати віднести за рахунок Держави.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя: Тулик І.І.