справа №2-а-155/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2010 року. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого – судді Тулик І.І.
при секретарі – Шемота М.І.
з участю позивача – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДПС Закарпатського УДАІ УМВС України Закарпатської області про визнання протиправними дій та скасування рішення посадової особи
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДПС Закарпатського УДАІ УМВС України Закарпатської області про визнання протиправними дій та скасування рішення посадової особи.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 20 серпня 2010 року інспектором групи оформлення ДПІ ВДАІ та АТІ з обслуговування Ужгородського району Закарпатської області Пальок М.М. було винесено постанову серії АО № 130549 про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, у відповідності до ст. 122 ч.1 КУпАП. Підставою для складання даної постанови стало, те що ОСОБА_1. 20.08.2010 року в м. Ужгород по вул. Гагаріна, керуючи автомобілем не надав перевагу в русі пішоходу, який проходив проїзну частину дороги на нерегульованому пішохідному переході. Вважає складену постанову безпідставною та необґрунтованою. При цьому приписане йому правопорушення заперечив, вказуючи, що рухаючись на автомобілі, 20 серпня 2010 року в м. Ужгород по вул.. Гагаріна, під’їжджаючи до пішохідного переходу, який оснащений світлофором, помітив пішохода, який знаходився на осьовій лінії, що розділяє протилежні напрямки руху автомобілів, полоса руху його автомобіля буда вільною і ніякої перешкоди ні він рухом свого автомобіля, ні пішохід для нього не створювали, тому зазначене в протоколі є неправдою. Крім того посадовою особою відповідача порушено процесуальний порядок, як складання протоколу про адміністративне правопорушення, так і винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення. Таким чином вважає дії посадової особи відповідача з вище зазначених підстав неправомірними, а постанову про адміністративне правопорушення незаконною, у зв’язку з чим просив суд визнати дії посадової особи відповідача протиправними, а оскаржувану постанову скасувати.
В судовому засіданні позивач, ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав. На задоволенні позовних вимог наполягає.
Відповідач, представник ДПІ ВДАІ та АТІ з обслуговування Ужгородського району Закарпатської області, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, заперечень суду не надав, тому на підставі ч.4 ст.128 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази суд приходить до наступного висновку.
З частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що до адміністративної відповідальності притягається водій, у чому числі за порушення правил проїзду пішохідних переходів.
Як вбачається з постанови від 20 серпня 2010 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 300 гривень за ч.1 ст.122 КУпАП, за те, що він 20.08.2010 року в м. Ужгород по вул. Гагаріна, керуючи транспортним засобом не надав перевагу в русі пішоходу, який переходив проїзну частину на нерегульованому пішохідному переході.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Сам позивач, заперечив факт порушення правил дорожнього руху при зазначених у постанові обставинах.
Крім того, відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При винесені оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою яка винесла цю постанову вимоги закону не враховані.
При цьому пунктом 1.6 Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ» вказано на необхідність виключення випадків складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР України (фото, -відеоматеріалів, показів свідків тощо). Жодного з цих доказів при розгляді адміністративної справи відносно позивача не має.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб‘єкта владних повноважень обов‘язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене та враховуючи, що відповідач не надав суду заперечень, жодних доказів, які б спростовували пояснення позивача, не подав до суду всі наявні у них документи та матеріали, що підтверджують вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому встановити в суді правомірність прийнятого відповідачем рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення неможливо, суд вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а постанова про накладення адміністративного стягнення скасуванню .
Разом з цим, із з’ясованих в судовому засіданні обставин справи, суд не вбачає підстав для визнання дій посадової особи ДПІ ВДАІ та АТІ з обслуговування Ужгородського району Закарпатської області протиправними, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягаю задоволенню.
Окрім того, судові витрати по даній справі, на підставі ст. 94 КАС України слід віднести за рахунок Держави.
Керуючись статтями 9, 11, 12, 17, 70, 71, 99, 128, 159-163 КАС України , ч.1 ст. 122, ст.ст. 251, 280, 283, 287, п.3 ч.1 ст. 288, ст.289 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Постанову про адміністративне правопорушення серії АО № 130549 від 20.08.2010 року винесену стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, скасувати.
Судові витрати віднести за рахунок Держави.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає .
Суддя: І.І.Тулик
З оригіналом вірно:
Суддя Рахівського районного суду Тулик І.І.
З оригіналом вірно:
Суддя Рахівського районного суду: Тулик І.І.