Справа №2-а-150/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2010 року. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого – судді Тулик І.І.
при секретарі – Шемота М.І.
з участю позивача – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до
ВДАІ з обслуговування Надвірнянського району в Івано-Франківській області, Жидун Василя Володимировича, інспектора взводу ДПС ВДАІ з обслуговування Надвірнянського району в Івано-Франківській області
на дії та рішення посадової особи
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВДАІ з обслуговування Надвірнянського району в Івано-Франківській області, Жидун Василя Володимировича, інспектора взводу ДПС ВДАІ з обслуговування Надвірнянського району в Івано-Франківській області на дії та рішення посадової особи
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 25 травня 2010 року інспектором ДПС взводу ВДАІ з обслуговування Надвірнянського району в Івано-Франківській області Жидуном В.В. було складено по відношенню позивача постанову серії АТ № 022454 про скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Підставою для складання даної постанови стало, згідно постанови, перевищення ним 25.05.2010 року об 04 год.30 хв. в с. Тисменичани Надвірнянського району швидкості руху на 20 км/год., й відповідно до чого накладено штраф у розмірі 255 грн. Вважає складену постанову безпідставною, оскільки ні в населених пунктах, ні поза їх межами швидкість не перевищував і Правил дорожнього руху України не порушував. Про дані обставини позивачем зазначалось посадовій особі відповідача, після чого за деякий час йому було повернуто документи на право керування автомобілем і він продовжив свій рух. При ньому за час перевірки фактів, що наведені вище, посадовцями відповідача ні протоколу, ні постанови про адміністративне правопорушення не складалося. Таким чином, про існування постанови, йому стало відомо вже після того, як із державної виконавчої служби Рахівського РУЮ йому було надіслано повістку від 12.08.2010 року про примусове стягнення штрафу. При цьому категорично зазначає, що жодного підпису у постанові у справі про адміністративне правопорушення не ставив, остання при ньому не складалася, а її копія посадовою особою відповідача йому не вручалася, у зв?язку з чим вважає, що представником ДПС перевищено свої службові повноваження та підроблено процесуальні документи. У зв?язку із зазначеними вище обставинами просив поновити строк звернення до суду за захистом порушеного права, дії інспектора ДПС при складанні постанови по справі про адміністративне правопорушення визнати незаконними, постанову серії АТ № 022454 в справі про адміністративне правопорушення від 25.05.2010 року скасувати
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просить поновити строк для звернення до суду, оскільки такий пропустив з поважних причин та скасувати постанову серії АТ № 022454 від 25.05.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, складену відносно нього, оскільки жодного правопорушення ним не вчинялося.
Відповідач, інспектор ДПС Надвірнянського району в Івано-Франківській області, Жидун Василь Володимирович будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, заперечень суду не надав, тому на підставі ч.4 ст.128 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази суд приходить до наступного висновку.
З частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що до адміністративної відповідальності притягається водій, у чому числі за порушення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Як вбачається з постанови від 25 травня 2010 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 255 гривень за ч.1 ст.122 КУпАП, за те, що він 25.05.2010 року о 4 год. 30 хв. в с. Тисменичани Надвірнянського району, керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ - 21104» д.н.з. НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, більше як на 20 км/год, а саме рухався зі швидкістю 84 км/год.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Із досліджуваної постанови встановлено, що відповідач, як на підставу доведеності вини позивача, посилається виключно на показання приладу «Беркут 08080». Натомість вказаний прилад не має функцій фото-, кінозйомки чи відеозапису. При цьому, з огляду на положення ст. 251 КУпАП, ця норма містить імперативний характер щодо можливості використання тільки тих технічних приладів та засобів, які мають функції фото-, кінозйомки чи відеозапису і можуть бути використані як доказ по справі. Таким чином, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та постанови по справі відповідачем порушені вимоги наведеної норми, а також порушені положення ст. 280 КУпАП щодо встановлення всіх обставин справи. Так, відповідачем достовірно не встановлено, чи був винен саме позивач у вчиненому правопорушенні.
Відповідно до пунктів 12.1, 12.2, 12.6 «Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої наказом МВС 26.02.2009 № 77 фіксація правопорушення учасниками дорожнього руху за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, є фіксацією порушення на електронний носій чи світлочутливу плівку, що може забезпечити визначення суті порушення та чітке зображення транспортного засобу, яким було вчинено правопорушення (його марку, колір, номерний знак) та, по можливості, водія, що знаходився за кермом. Про використання спеціального технічного засобу, працюючого в автоматичному режимі, що має функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобу фото- і кінозйомки, відеозапису, робляться відповідні записи про їх використання в Журналі обліку матеріалів фіксації порушень правил дорожнього руху.
Єдиною підставою для винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення є матеріали щодо адміністративного правопорушення, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Зі змісту постанови вбачається, що в порушення наведеного положення до нього не додано матеріалів, на яких зафіксовано показання приладу «Беркут», яким вимірювалась швидкість руху.
Крім цього, відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При винесені оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою яка винесла цю постанову вимоги закону не враховані.
Також при винесені постанови було грубо порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Всіх наданих цим законом прав позивач був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
При цьому пунктом 1.6 Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ» вказано на необхідність виключення випадків складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР України (фото, -відеоматеріалів, показів свідків тощо). Жодного з цих доказів при розгляді адміністративної справи відносно позивача не має.
Поряд з цим, позивач ставить питання про поновлення строку позовної давності, посилаючись на те, що такий пропустив з поважних причин.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що клопотання
ОСОБА_1 щодо поновлення строку для звернення до суду підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 289 КУпАП, якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту. Аналогічні вимоги фактично містить і ст. 99 КАС України.
З оглянутої в судовому засіданні постанови, що є предметом судового оскарження, вбачається, що остання позивачем отримана 25 травня 2010 року, тобто в день вчинення правопорушення, за що правопорушник власноручно підписався. Проте позивач категорично зазначив, що жодного підпису у постанові по справі про адміністративне правопорушення не ставив, остання при ньому 25.05.2010 року не складалася, а її копія посадовою особою відповідача йому не вручалася.
Оскільки відповідачем протилежного, на пояснення позивача, не наведено, суд вважає, що адміністративне стягнення на позивача було накладено за його відсутності. Відповідно до чинного законодавства, строк позовної давності слід рахувати з моменту, коли особа дізналася про порушення своїх прав.
Як досліджено в процесі судового розгляду, про накладення на нього адміністративного стягнення постановою органів ДАІ, позивачу стало відомо лише в серпні 2010 року. Належних доказів, які б стверджували протилежне відповідачем суду не надано, не здобуто таких і в процесі судового розгляду, оскільки відсутні встановлені законом докази, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку була вручена копія постанови чи повідомлення про відкриття виконавчого провадження за останньою.
Внаслідок цих обставин, враховуючи те, що адміністративне стягнення на позивача накладене без його участі в процесі розгляду справи, позивачу обставини про притягнення його до адміністративної відповідальності стало відомо лише 12 серпня 2010 року, суд вважає, що саме з цього періоду слід рахувати строк позовної давності.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб‘єкта владних повноважень обов‘язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене та враховуючи, що окрім показання вимірювача швидкості «Беркут» будь-яких інших доказів не наведено, відповідач не надав суду заперечень, жодних доказів, які б спростовували пояснення позивача, не подав до суду всі наявні у них документи та матеріали, що підтверджують вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню .
Окрім того, судові витрати по даній справі, на підставі ст. 94 КАС України слід віднести за рахунок Держави.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 12, 17, 70, 71, 94, 128, 159-163 КАС України , ч.1 ст. 122, ст.ст. 251, 254, 258, 288, 289 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В:
Поновити строк на оскарження постанови.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Дії інспектора ДПС взводу ДПС ВДАІ з обслуговування Надвірнянського району в Івано-Франківській області при складанні постанови серії АТ № 022454 від 25.05.2010 року по справі про адміністративне правопорушення визнати незаконними.
Постанову серії АТ № 022454 в справі про адміністративне правопорушення від 25 травня 2010 року за скоєння ОСОБА_1, мешканцем АДРЕСА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП скасувати.
Судові витрати віднести за рахунок Держави.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає .
Суддя: Тулик І.І.
З оригіналом вірно:
З оригіналом вірно:
Суддя Рахівського районного суду Тулик І.І.