Судове рішення #11386006

справа №2-а-149/10

П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

08 вересня 2010 року. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

        головуючого – судді Тулик І.І.

        при секретарі – Шемота М.І.

        з участю позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до

ВДАІ з обслуговування м. Камянця-Подільського та АТІ УДАІ ГУМВС України в Хмельницькій області, Заяць Юрія Васильовича, інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ  з обслуговування м. Камянця-Подільського та АТІ УДАІ ГУМВС в Хмельницькій області

на дії та рішення посадової особи

В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВДАІ з обслуговування м. Камянця-Подільського та АТІ УДАІ ГУМВС в Хмельницькій області, Заяць Юрія Васильовича, інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ з обслуговування м. Камянця-Подільського та АТІ УДАІ ГУМВС в Хмельницькій області на дії та рішення посадової особи.

 Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що  23 липня 2010 року інспектором дорожньо-патрульної служби ВДАІ з обслуговування м. Камянця-Подільського та АТІ УДАІ ГУМВСУ  в Хмельницькій області Заяць В.В.  було складено  по відношенню до нього протокол серії ВХ1 № 009447 про скоєння ним порушення приписів п. 11.2 Правил дорожнього руху України, згідно яких нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини.

Крім  того, цього ж дня посадовою особою відповідача складено постанову серії ВХ №157741 про скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.  Підставою для  складання даної постанови стало, згідно  останніх, те що  23.07.2010  року об 14 год.12 хв. в м. Камянці - Подільському, Хмельницької області на мості керуючи автомобілем рухався у крайній лівій смузі при вільній правій смузі, де в одному напрямку дві смуги руху, чим порушено положення п.11.2  Правил дорожнього руху України. На підставі даних матеріалів посадовою особою відповідача було складено зазначену постанову, за якою на позивача за порушення вимог ч.2 ст.122 КУпАП накладено штраф у розмірі 425 грн.  Вважає що із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВХ1 №009447 та постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ВХ №157741 вбачається, що від підпису та дачі пояснень він відмовився на підставі ст.63 КУпАП, хоча положеннями зазначеної статті передбачено адміністративне покарання за незаконне використання земель державного лісового фонду, а копія постанови, згідно записів в останній, направлена йому 26.07.2010 року за вих. №2685/1, що спростовується доданим до матеріалів позовної заяви поштовим конвертом. Рахує дії посадової особи відповідача із вищезазначених підстав незаконними, винесені ним такими, що підлягають скасуванню. На підставі викладеного просив поновити строк звернення до суду, дії інспектора  дорожньо-патрульної служби ВДАІ з обслуговування м. Кам?янця-Подільського визнати незаконними,  протокол про адміністративне правопорушення серії ВХ1 № 009447 від 23.07.2010 року та постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВХ № 157742 від 23.07.2010 року скасувати.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.  На задоволенні позовних вимог наполягає.

    Відповідач, представник ВДАІ з обслуговування м. Камянця-Подільського та АТІ УДАІ ГУМВСУ в Хмельницькій області Заяць Ю.В. будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, заперечень суду не надав, тому на підставі ч.4 ст.128 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

          Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази суд приходить до наступного висновку.

     З частини 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що до адміністративної відповідальності притягається водій, у чому числі за порушення  правил розташування транспортних засобів на проїзній частині.

    Як вбачається з постанови від 23 липня 2010 року  ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 425 гривень за ч.2 ст.122 КУпАП, за те, що він   23.07.2010 року  в м. Кам?янець-Подільський на мості «Лань, що біжить» керував автомобілем марки «Мітцубісі» д.н. НОМЕР_1 рухався в крайній лівій смузі при вільній правій смузі, де є в одному напрамку дві смуги руху.

            Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

            Сам позивач, заперечив факт порушення правил дорожнього руху при зазначених у постанові обставинах.

             Крім того, відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

        При винесені оскаржуваної постанови, цього зроблено  не було, та посадовою особою яка винесла цю постанову вимоги закону не враховані.

        Також при винесені постанови було грубо порушені права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право  знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;  при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Всіх наданих цим законом прав позивач був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.    

       При цьому пунктом 1.6 Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ» вказано на необхідність виключення випадків складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР України (фото, -відеоматеріалів, показів свідків тощо). Жодного з цих доказів при розгляді адміністративної справи відносно позивача не має.  

         Поряд з цим, при зверненні з позовом до суду позивач ставить питання про поновлення строку позовної давності, посилаючись на те, що такий пропустив з поважних причин.  

           Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 щодо поновлення строку для звернення до суду підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.  

            Відповідно до ст. 289 КУпАП, якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту. Аналогічні вимоги фактично містить і ст. 99 КАС України.  

          Як встановлено судом, адміністративне стягнення на позивача було накладено за його відсутності. Відповідно до чинного законодавства, строк позовної давності слід рахувати з моменту, коли особа дізналася про порушення своїх прав.  

         Як досліджено в процесі судового розгляду, про накладення на нього адміністративного стягнення постановою органів ДАІ, позивачу стало відомо лише на початку  серпня 2010 року.   Належних доказів, які б стверджували протилежне відповідачем суду не надано, не здобуто таких і в процесі судового розгляду, оскільки відсутні встановлені законом докази, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку була вручена копія постанови чи повідомлення про відкриття виконавчого провадження за останньою.  

          Внаслідок цих обставин, враховуючи те, що адміністративне стягнення на позивача накладене без його участі в процесі розгляду справи, позивачу обставини про притягнення його до адміністративної відповідальності стало відомо лише 3 серпня 2010 року, суд вважає, що саме з цього періоду слід рахувати строк позовної давності.  

            Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб‘єкта владних повноважень обов‘язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

            З огляду на викладене та враховуючи, що відповідач не надав суду заперечень, жодних доказів, які б спростовували пояснення позивача, не подав до суду всі наявні у них документи та матеріали, що підтверджують вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому встановити в суді правомірність прийнятого відповідачем рішення про накладення на позивача  адміністративного стягнення неможливо, суд вважає,  що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а постанова про накладення адміністративного стягнення скасуванню .

              Окрім того, судові витрати по даній справі, на підставі ст. 94 КАС України слід віднести за рахунок Держави.

        Керуючись статтями 9, 11, 12, 17,  70, 71, 99, 128, 159-163 КАС України , ч.4 ст. 121,  ст.ст. 251, 280, 283, 287, п.3 ч.1 ст. 288, ст.289 КУпАП, суд  

П О С Т А Н О В И В :

    Поновити строк на оскарження постанови.

            Позов задовольнити.

            Дії інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ з обслуговування м. Камянця-Подільського та АТІ УДАІ ГУМВСУ в Хмельницькій області  Заяць Юрія Васильовича при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ВХ1 № 157741 про скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнати незаконними.

             Протокол про адміністративне правопорушення серії ВХ1 №009447 від 23.07.2010 року про порушення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцем АДРЕСА_1, п.11.2 Правил дорожнього руху України та постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВХ №157741 від 23.07.2010 року про притягнення ОСОБА_1, до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 425 грн., скасувати.

           Судові витрати віднести за рахунок Держави.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає .  

             Суддя:   Тулик І.І.

З оригіналом вірно:

Суддя Рахівського районного суду:                 Тулик  І.І.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація