Справа №2-а-139/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 серпня 2010 року. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого – судді Тулик І.І.
при секретарі – Шемота М.І.
з участю представника позивача – Морян А.О.
представника відповідача – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів справу за адміністративним позовом відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області до ОСОБА_3 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон
В С Т А Н О В И В :
Відділ державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_3 про встановлення відносно останнього тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, мотивуючи тим, що на виконанні відділу ДВС Рахівського РУЮ перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-604/09 від 9 березня 2010 року, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_3 суму 34193,04 грн. майнової шкоди, 10000 грн. моральної шкоди, 420 грн. витрат за проведення експертизи, 1067 грн. сплаченого державного мита, 30 грн. витрат за ІТЗ та 5000 грн. витрат за послуги адвоката на користь ОСОБА_4. Станом на 09.07.2010 року боржник ОСОБА_3 бог в сумі 50710,04 не сплатив. Згідно усних пояснень стягувача ОСОБА_4 та акту державного виконавця, встановлено, що ОСОБА_3 систематично виїжджає за межі України. Боржником жодних заходів спрямованих на добровільне погашення боргу не вживалося. При цьому боржнику постійно надсилалися виклики з’явитися до відділу ДВС Рахівського РУЮ, однак ОСОБА_3 жодного разу не з?явився. Враховуючи викладене, з метою повного, всебічного та своєчасного забезпечення виконання рішення суду, просили позовні вимоги задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача, Морян А.О. позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача, ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, пояснив, що з рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про стягнення з його довірителя майнової та моральної шкоди не згідний, наразі дане рішення оскаржили до Верховного Суду України. При цьому, його довіритель не ухиляється від виконання судового рішення, а чекає лише на остаточне рішення Верховного Суду України. Крім того, обмеження права виїзду за кордон, порушить конституційні права його довірителя, ОСОБА_3, тому просить суд відмовити в позовних вимогах через їх безпідставність та необґрунтованість.
Суд заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши їх доказами, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2п-604/09 від 9 березня 2010 року, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_3 суму 34193,04 грн. майнової шкоди, 10000 грн. моральної шкоди, 420 грн. витрат за проведення експертизи, 1067 грн. сплаченого державного мита, 30 грн. витрат за ІТЗ та 5000 грн. витрат за послуги адвоката на користь ОСОБА_4.
Аналізуючи позовні вимоги суд критично оцінює вимоги позивача щодо обмеження відповідача в праві виїзду за межі України, оскільки порушуються конституційні гарантії особи на право свободи пересування, включаючи свободу виїзду за кордон та безперешкодне повернення на батьківщину.
При цьому, згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Стаття 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України»№ 3857-ХІІ від 21.01.1994 р. передбачає, що громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.
Відповідно до ст. 6 зазначеного закону громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, зокрема у випадку, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань. За змістом цієї статті у зазначених випадках громадянинові України, який має паспорт може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, а паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами, та консульською службою України.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Стаття 104 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суб’єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Таким чином, право державного виконавця в порядку примусового виконання рішення вживати заходи у вигляді обмеження боржникам права виїзду за межі України Закон України «Про виконавче провадження»не передбачає.
За таких обставин, суд виходячи із системного аналізу законодавства про виконавче провадження, зокрема того, що до компетенції відділу ДВС не віднесено звернення до суду з позовною заявою про тимчасове обмеження громадянина у праві виїзду за межі України з вилученням паспорта України, вважає, що заявлені позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення
Окрім того, судові витрати по даній справі, на підставі ст. 94 КАС України слід віднести за рахунок Держави.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 12, 17, 70, 71, 94, 159-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У позові відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області до ОСОБА_3 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України та вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон - відмовити вцілому.
Судові витрати віднести за рахунок Держави.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного суду апеляційної інстанції через Рахівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Тулик І.І.
З оригіналом вірно:
Суддя Рахівського районного суду Тулик І.І.
.