Справа №2-а-115/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 серпня 2010 року. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого – судді Тулик І.І.
при секретарі – Шемота М.І.
з участю представника позивача – Тафійчук Г.Ю.
відповідача – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів справу за адміністративним позовом відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області до ОСОБА_2 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон
В С Т А Н О В И В :
Відділ державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про встановлення відносно останнього тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон, мотивуючи тим, що на виконанні відділу ДВС Рахівського РУЮ перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-9/09 від 15 травня 2009 року, виданого Рахівським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь ОСОБА_3 в сумі 14653,00 грн. та 234,00 грн. судових витрат. За весь час перебування виконавчого провадження на виконанні боржником частково погашено борг у сумі 700,00 грн. Згідно відповідей органів, уповноважених на перевірку майнового стану, встановлено, що майна на праві приватної власності за боржником не зареєстровано. Відповідно до відповіді СГІРФО Рахівського РВ ГУМВС України в Закарпатській області боржник, ОСОБА_2 паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався, однак згідно акту державного виконавця від 19.11.2009 року відповідач систематично виїзджає за кордон, а саме до Російської Федерації. При цьому для в’їзду до колишніх країн СНД пред’явлення закордонного паспорта громадянам України не обов’язкова, тому у боржника не має необхідності для звернення у СГІРФО Рахівського РВ ГУМВС України в Закарпатській області для видачі закордонного паспорта. Враховуючи викладене, з метою повного, всебічного та своєчасного забезпечення виконання рішення суду, просили позовні вимоги задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача, Тафійчук Г.Ю. позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач, ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, пояснив, що борг сплачує по мірі можливості, оскільки постійного місця роботи не має, лише обмежується тимчасовими можливостями заробітку за межами України. Наміру ухилитися від виконання рішення суду не мав і немає, тому просить суд відмовити в позовних вимогах через їх безпідставність та необґрунтованість.
Суд заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши їх доказами, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.2ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За правилами ст.5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконанні відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-9/09 від 15 травня 2009 року, виданого Рахівським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь ОСОБА_3 в сумі 14653,00 грн. та 234,00 грн. судових витрат.
Згідно до п. 5.1 п.5 "Інструкції про проведення виконавчих дій", затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15.12.99 N 74/5 - звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації. У разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно.
Листами Рахівського районного відділу Закарпатської області регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах», користувача бази даних АІС «Автомобіль» № 569 від 10.02.2010 року, КП «БТІ» Рахівської районної ради № 277 від 14.04.2010 року, стверджено, що майна на праві приватної власності за відповідачем, ОСОБА_2 не зареєстровано.
З довідки СГІРФО Рахівського РВ ГУМВС України в Закарпатській області № 1613 від 02.03.2010 року слідує, що ОСОБА_2 паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався, однак згідно акту державного виконавця від 19.11.2009 року відповідач виїжджає за кордон, а саме до Російської Федерації, де пред?явлення закордонного паспорта громадян України для виїзду за кордон не потрібна.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.
Проте суд критично оцінює викладені в позові твердження позивача про ухилення відповідача від обов?язку виконувати рішення суду та щодо доцільності обмеження його у праві виїзду за межі України, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач, ОСОБА_2 від виконання зобов?язань не ухилявся і не здійснює жодних дій щодо ухилення від виконання, на даний час ним частково погашена сума боргу в розмірі 1136 грн., а не 700 грн., як вказано позивачем. Решту суми відповідач зобов?язався сплачувати по мірі можливості, так як перебуває у скрутному матеріальному становищі, наразі постійного місця роботи не має й немає можливості працевлаштуватися, тому змушений виїзджати за межі України на сезонні роботи. При цьому, згідно пред?явлених у судове засідання квитанцій, відповідач борг поступово сплачує.
Згідно вимог ст.ст.69,71 КАСУ доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки в судовому засіданні не здобуто жодних доказів, які б свідчили про необхідність вжиття таких заходів, відносно ОСОБА_2 як тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон.
Крім того, вказані пояснення, досліджені в судовому засіданні документи на думку суду вказують, що причина несплати боргу полягає у відсутності коштів, тобто неможливості виконання зобов'язання у зв'язку з скрутним матеріальним становищем, а не ухилення від його виконання, при цьому доказів протилежного позивачем не представлено.
Окрім того, судові витрати по даній справі, на підставі ст. 94 КАС України слід віднести за рахунок Держави.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 12, 17, 70, 71, 94, 128, 159-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У позові відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області до ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок Держави.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного суду апеляційної інстанції через Рахівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Тулик І.І.
З оригіналом вірно:
Суддя Рахівського районного суду Тулик І.І.
.