Справа №2-1050/10

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    3 вересня 2010 року. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:             головуючого – судді Тулик І.І.

        при секретарі – Шемота М.І.

з участю         позивача – ОСОБА_1,

                        відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В:

     ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

             Позовні вимоги мотивує тим, що з ОСОБА_2 вона проживала у зареєстрованому шлюбі, з 3 жовтня 2006 року. Від цього шлюбу у сторін народилася дитина: дочка, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою і знаходиться на  її повному утриманні та вихованні. Відповідач, як батько добровільно не надає жодної допомоги на утримання дитини, хоча працює на сезонних роботах і має великий заробіток. Позивачка ніде не працює, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, тому їй одній важко забезпечити дитину всім необхідним для нормального розвитку, при цьому відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дочки.  За таких обставин просила винести рішення, яким зобов’язати ОСОБА_2 сплачувати щомісячно  в її користь аліменти в твердій грошовій сумі – 500 гривень щомісячно, на утримання дитини, дочки ОСОБА_3, до досягнення нею повноліття.

    В судовому засіданні позивачка, ОСОБА_1 зменшила позовні вимоги, зокрема просила зобов’язати відповідача сплачувати в її користь аліменти на утримання дочки в твердій грошовій сумі по 300 гривень щомісячно.

          Відповідач, ОСОБА_2 зменшені позовні вимоги визнає, не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання їхньої дочки в сумі 300 гривень щомісячно.

          Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.  

          Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.  

           З пояснень сторін, матеріалів справи судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, з 3 жовтня 2006 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданого виконкомом Вільховецької сільської ради Тячівського району Закарпатської області. Від шлюбу у них народилася одна дитина – дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження.  

           Наразі дитина перебуває на утриманні позивачки, відповідач, на порушення своїх батьківських обов?язків, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Вказана обставина підтверджується  актом обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 19.07.2010 року.

              За змістом ст.ст. 181, 182 СК України у випадку невиконання батьками свого обов'язку утримувати дитину, аліменти присуджуються за рішенням суду  в частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, де враховується стан здоров?я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. На підставі цього, суд вважає, що відповідач  зобов'язаний  надавати  дитині утримання,  достатнє  для    задоволення  її  розумних  потреб,    виходячи зі  стану  здоров'я  дитини, її матеріального  становища, а також зі свого стану здоров’я  та  матеріального  становища.

                Таким чином, суд, з огляду на те, що батьки зобов'язані забезпечити дітям виховання, навчання, розвиток,  приймаючи до уваги матеріальне становище дитини, а  саме  те, що  вона є  малолітньою, не  має  доходу, матеріально-побутові умови задовільні, і матеріальне становище відповідача,  який  є  працездатним,   інших   утриманців   не  має,  прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі, зазначеному   позивачкою, а  саме  по 300 гривень  щомісячно,  до досягнення  дитиною повноліття, але не менше, відповідно  до   ч. 2  ст. 182 СК України,  30  відсотків  прожиткового  мінімуму  для  дитини  відповідного  віку.

                 Аліменти на  утримання   дитини згідно ст. 79 СК України присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, в даному випадку з  2 серпня 2010 року.  

                Крім того, суд приходить до висновку, що на підставі ст.88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави  слід  стягнути 51 грн. судового  збору та 120 грн.  витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи.  

                В силу  ч.1 ст.367 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

   Керуючись ст.ст.10, 11, 58, 60, 212 -215, 223,367 ЦПК України,  суд

В И Р І Ш И В :

    Змінений позов задовольнити.

    Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Запоріжжя,  мешканця АДРЕСА_2 в користь ОСОБА_1, мешканки АДРЕСА_1, аліменти в твердій грошовій сумі по 300 гривень щомісячно  на утримання  дочки ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 2 серпня 2010 року до досягнення дитиною повноліття.

    Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 51 гривню судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді на рахунок 31214259700211, назва рахунку 22050000, код ОКПО 22108293, банк одержувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016.

    Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області  через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення..

                       Суддя:  Тулик І.І.

    З оригіналом вірно:

    Суддя Рахівського районного суду:                         Тулик І.І.