Копія                                                                              Справа № 2-5861/10

     Р І Ш Е Н Н Я

                                                        ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    27 вересня  2010 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

         головуючого: Циганаш І.А.

         при секретарі: Федоровій О.В.

     розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ “ Акціонерний банк “ Південний  “ в особі філії АБ “ Південний “ у м. Кіровограді, ОСОБА_2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору  приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним ,-

                                                             ВСТАНОВИВ:

                  ОСОБА_1 звернувся з даним позовом, обґрунтувавши його тим, що 11.04.2008 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №952 договір іпотеки, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ АБ “ Південний “ в особі філії АБ “ Південний “ у м. Кіровограді. У відповідності до умов договору в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_2 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме кв. АДРЕСА_1 загальною площею 38,95 кв.м. ОСОБА_2 виступала як власник заставленого майна на підставі договору дарування від 11.10.2007 року, укладеного між ним та ОСОБА_2, посвідченого державним нотаріусом Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за №1-1751. Рішенням Ленінського райсуду м. Кіровограда від 25.03.2010 року договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 11.10.2007 року між ним та ОСОБА_2, визнано недійсним та за ним визнано право власності на вказану квартиру. Вказаним рішенням встановлено, що правочин був вчинений під впливом помилки, що має істотне значення, а тому є недійсним, на що вказує норма ст. 229 ЦК України, оскільки не відповідає загальним підставам дійсності право чинів, зокрема ч. 3 ст. 203 ЦК України, оскільки внутрішня воля позивача не відповідала її зовнішньому прояву – його волевиявленню, яке сформоване під впливом помилки. Крім того, відповідно ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або право чин, визнаний судом недійсним є таким з моменту його вчинення і відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України такий правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. Із змісту рішення суду вбачається, що наслідками визнання право чину ( договору дарування ) недійсним є двостороння реституція – повернення сторін у той майновий стан, в якому вони перебували до його вчинення. Таким чином, при визнанні недійсним спірного договору дарування, суд визнав за ним право власності на кв. АДРЕСА_1. Вказані обставини свідчать про те, що спірне майно вибуло з володіння власника не з його волі. Тому на момент укладання договору іпотеки ОСОБА_2 не набула прав власника на спірне майно і згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України не вправі була розпоряджатись ним шляхом передачі в іпотеку банку. Укладений між банком та ОСОБА_2 договір, предметом якого є належне йому на праві власності нерухоме майно суперечить вимогам ст. 576 ЦК України, ст. 5 ЗУ “ Про іпотеку “, що в силі ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним. Просить визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки від 11.04.2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ “ Акціонерний банк “ Південний  “ в особі Кіровоградської філії ВАТ “ Акціонерний банк “ Південний “, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №952, скасувати заборону відчуження об’єкту нерухомого майна – кв. АДРЕСА_1, накладену 11.04.2008 року і зареєстровану в реєстрі за №953/68 приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3, який було укладено між ОСОБА_2 та ВАТ “ Акціонерний банк “ Південний  “ в особі Кіровоградської філії ВАТ “ Акціонерний банк “ Південний “, скасувати запис про обтяження іпотекою об’єкта нерухомого майна – кв. АДРЕСА_1, внесений до Державного реєстру іпотек у зв’язку з укладенням та нотаріальним посвідченням договору іпотеки від 11.04.2008 року.

             Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.  

                       Представник відповідача – ПАТ “ Акціонерний банк “ Південний  “ в особі філії АБ “ Південний “ у м. Кіровограді  в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, заперечував проти їх задоволення, пояснив, що 11.04.2008 року ВАТ АБ “ Південний “ та ОСОБА_4 уклали кредитний договір №06/40, відповідно до умов якого банк зобов’язався надати ОСОБА_4 кредит у сумі 20000 доларів США, строком до 09.04.2013р.,зі сплатою за користування кредитом 14% річних, а ОСОБА_4 зобов’язався кредит повернути та сплатити проценти за користування кредитними коштами. З метою забезпечення зобов’язань ОСОБА_4 за кредитним договором, банк з ОСОБА_2 уклав договір іпотеки від 11.04.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого у реєстрі за №952. На забезпечення виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором між банком та майновим поручителем позичальника ОСОБА_2було укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки від 11.04.2008 р., предметом якого є належне ОСОБА_2 майно, а саме кв. АДРЕСА_1. Зобов’язання банку щодо надання кредитних коштів на умовах кредитного договору було виконано банком у повному обсязі. На порушення умов кредитного договору ОСОБА_4 належним чином свої зобов’язання не виконує, в результаті чого станом на 27.09.2010р. має заборгованість за кредитним договором №06/40 у сумі 1974,48 доларів США. Статтею 23 ЗУ “ Про іпотеку “ передбачено, що в разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов’язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Тобто у разі визнання за ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру немає правових підстав визнавати договір іпотеки від 11.04.2008 року недійсним, оскільки в даному випадку змінюється тільки сторона за договором, а саме іпотекодавець, тобто до ОСОБА_1 переходять всі права іпотекодавця за іпотечним договором, і він повинен нести всі обов’язки іпотекодавця за іпотечним договором у тому ж обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.    

                       Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні  позовні вимоги визнала, не заперечувала проти їх задоволення.

                         Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають  задоволенню зі слідуючих підстав.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №511342 06.11.2009 року здійснено зміну найменування юридичної особи на ПАТ АБ “ Південний “.

                        Судом встановлено, що 11 квітня 2008  року між ОСОБА_2 ( Іпотекодавець ), що діє як майновий поручитель ОСОБА_4 та ВАТ АБ « Південний » в особі філії АБ « Південний » у м. Кіровограді ( Іпотекодержатель ) було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого за договором іпотеки забезпечується виконання зобов’язань позичальника, що випливають з кредитного договору від 11.04.2008 року №06/40 та всіх додаткових угод до нього, згідно з яким іпотекодержатель зобов’язується надати позичальнику кредит на суму 20000 доларів США з 11.04.2008р., і терміном повернення 09.04.2013р., а позичальник зобов’язується в розмірі, на умовах та в строки, визначені в кредитному договорі, повернути іпотекодержателю кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, плату за розрахункове обслуговування, а також сплатити штрафи та пеню, передбачені умовами кредитного договору, який є невід»ємною частиною цього договору. В забезпечення виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, а саме кв. №НОМЕР_1, загальною площею 38,95 кв.м., житлова площа – 19,1 кв.м., яка складається з однієї житлової кімнати, що розташована на п’ятому поверсі дев’ятиповерхового  будинку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори 11.10.2007 року, зареєстрований в реєстрі за №1-1751 ( а.с. 6- 9 ).

                        З рішення Ленінського райсуду м. Кіровограда від 25 березня 2010 року вбачається, що визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 укладений 11 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідчений державним нотаріусом Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за №1-1751, визнано за ОСОБА_1 право власності на зазначену квартиру ( а.с. 10 ).

                       При винесенні  вищевказаного рішення судом було встановлено, що правочин – договір дарування квартири від 11.10.2007 року був укладений під впливом помилки, що має істотне значення , а тому є недійсним, на що вказує норма ст.. 299 ЦК України, оскільки не відповідає загальним підставам дійсності право чинів, зокрема ч. 3 ст. 203 ЦК України, оскільки внутрішня воля позивача не відповідала її зовнішньому прояву – волевиявленню ОСОБА_1, яке сформоване під впливом помилки.

                        З копії ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 17 серпня 2010 року вбачається, що рішення Ленінського райсуду м. Кіровограда від 25 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування залишено без змін.

                       Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини,  встановлені  судовим  рішенням  у   цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь   ті  самі  особи  або  особа,  щодо  якої  встановлено ці обставини.

            Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є  недодержання в момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та шостою статті 203  цього Кодексу, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

                      Згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

                     Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право  власності  є  непорушним.  Ніхто   не  може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

                     Згідно ст. 576 ЦК України предметом  застави  може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права),що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

         Відповідно до ст. 5 ЗУ “ Про іпотеку “ предметом іпотеки можуть  бути  один  або декілька  об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно  належить  іпотекодавцю на праві власності, нерухоме майно  може  бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення.  

         Приймаючи до уваги вищевикладене та те, що укладений 11 квітня 2008 року між ОСОБА_2 ( Іпотекодавець ), як майновим поручителем ОСОБА_4 та ВАТ АБ « Південний » в особі філії АБ « Південний » у м. Кіровограді ( Іпотекодержатель )  договір іпотеки , предметом якого являється квартира, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності суперечить вимогам ст. ст. 321,  576 ЦК України, тому у відповідності до ст. 215 ЦК України суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України з ПАТ “ Акціонерний банк “ Південний  “ в особі філії АБ “ Південний “ у м. Кіровограді  підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 понесені витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляд справи у розмірі 120 грн., а також судовий збір на користь держави у розмірі    142,81 грн..

                        На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ “ Акціонерний банк “ Південний  “ в особі філії АБ “ Південний “ у м. Кіровограді, ОСОБА_2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору  приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки недійсним – задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки від 11 квітня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ АБ “ Південний “ в особі філії АБ “ Південний “ у м. Кіровограді, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №952.

Скасувати заборону відчуження об’єкту нерухомого майна – кв. АДРЕСА_1, накладену 11 квітня 2008 року ( зареєстровано в реєстрі за №953/68 ) приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_3 у зв’язку з посвідченням договору іпотеки від 11 квітня 2008 року, що був укладений між ОСОБА_2 та ВАТ АБ “ Південний “ в особі філії АБ “ Південний “ у м. Кіровограді.

Скасувати запис про обтяження іпотекою об’єкта нерухомого майна – кв. АДРЕСА_1, внесений до Державного реєстру іпотек у зв’язку з укладенням та нотаріальним посвідченням договору іпотеки від 11 квітня 2008 року, що був укладений між ОСОБА_2 та ВАТ АБ “ Південний “ в особі філії АБ “ Південний “ у м. Кіровограді та зареєстрований в реєстрі за №952.

Стягнути з ПАТ “ Акціонерний банк “ Південний  “ в особі філії АБ “ Південний “ у м. Кіровограді   судовий збір на користь держави в розмірі 142,81 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку  шляхом  подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення рішення через Ленінський районний суд м. Кіровограда  до Апеляційного суду Кіровоградської області.  

Суддя Ленінського районного                                                                          

суду м. Кіровограда                                                                                     Циганаш І.А.