Заочне                                 Справа №2-4556/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2010  року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого: Циганаш І.А.

при секретарі: Федоровій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Кіровоградської міської ради про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом вказуючи, що він разом з іншими громадянами вирішили звернутися до Кіровоградської міської ради про надання їм земельних ділянок у їхню приватну власність під будівництво та обслуговування жилих будинків та господарських будівель. 28.09.2004 року рішенням №1230 Кіровоградська міська рада задовольнила їхнє клопотання. Згідно даного рішення він отримав у приватну власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 743,1 кв.м., з них 659,5 кв.м. на праві спільної сумісної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та земельну ділянку площею 82,3 кв.м. для ведення особистого селянського господарства. Після оформлення всіх необхідних документів 14.02.2005 року він отримав державний акт на право власності на земельну ділянку, згідно якого він та інші співвласники являються власниками земельної ділянки по АДРЕСА_1. Він разом з іншими співвласниками земельної ділянки – ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розпочали будівництво спільного будинку, залили фундамент та вигнали стіни. З самого початку частину їхньої спільної земельної ділянки захопили відповідачі, які поставили там свої гаражі, вони неодноразово зверталися з проханням звільнити земельну ділянку, на що їм відповіли, що земельну ділянку звільнять в найкоротший термін, однак до цього часу так і не звільнили. Просить зобов’язати відповідачів знести самочинно 2 збудовані гаражі ( металевий та дерев’яний ), які знаходяться на їхній земельній ділянці по АДРЕСА_1

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав,  просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.

          Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили.

         Представники третіх осіб в судовому засіданні не заперечували проти задоволення позовних вимог.

         Суд визнав за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, за наявними матеріалами справи та ухвалив розглядати справу заочно, про що представник позивача в судовому засіданні не заперечував.

       Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

       В судовому засіданні встановлено, що земельна ділянка площею 659,51 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку належить ОСОБА_1 ( а.с. 6 ).

        З листа начальника Держземінспекції у м. Кіровограді  від 07.12.2009 року вбачається, що Держземінспектором у м. Кіровограді проведено перевірку з виїздом на місце встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності гр. ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку №НОМЕР_1 від 14.02.2005 року.  На вказаній земельній ділянці гр. ОСОБА_2. ОСОБА_3 та ОСОБА_7 розміщено некапітальні індивідуальні гаражі. При усній співбесіді гр. ОСОБА_3 заявив. Що він не заперечує на переміщення свого гаражу на інше місце, визначене Кіровоградською міською радою ( а.с. 9 ).  

Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права

власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Ст. 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

 Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власнику землі, приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення споруд, здійснюється за рахунок громадян або осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки, повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.

Згідно вимог ч.ч. 1, 4 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює)самочинне будівництво, або за її рахунок.

Окрім цього, ч. 7 ст. 376 ЦК України передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

 Приймаючи до уваги, що відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 здійснено самовільне будівництво 2-х гаражів  на земельній ділянці, яка на праві власності належить позивачу, відповідачі  повинні нести цивільно-правову відповідальність за самочинне будівництво, встановлену ст. 376 ЦК України шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки  шляхом знесення за свій рахунок  2-х гаражів по АДРЕСА_1.  

  Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 212-215, 224-226  ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в:

         Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Кіровоградської міської ради про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки – задовольнити в повному обсязі.

         Зобов’язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку  шляхом знесення за свій рахунок 2-х гаражів ( металевого та дерев’яного  ) , які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

           Заочне  рішення  може  бути  переглянуте  судом,  що  його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.      

         Заяву про  перегляд  заочного  рішення  може  бути  подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.    

        Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 223 ЦПК України.

              Суддя Ленінського райсуду

              м. Кіровограда                                                   Циганаш І.А.