Справа № 2-342/10

 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 вересня 2010 року  Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі

головуючого                                      Циганаш І.А.

при секретарі                                     Федоровій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання відчуження ј частини квартири недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом . Вказав, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12.09.2006 року його позов до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було задоволено. На стадії судового розгляду 12.09.2006р. ухвалою суду було накладено арешт на належну ОСОБА_3 ј частину квартири АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні при винесені ухвали 12.09.2006р. був присутнім і йому було відомо про накладення арешту. Однак, всупереч ухвали про накладення арешту, приховавши від нотаріуса даний факт, ОСОБА_3 16.09.2006 року здійснив відчуження належної йому частини квартири. Дана квартира на підставі договору купівлі-продажу від 16.09.2006 року № 4106 була відчужена ОСОБА_2 Просить суд визнати недійсним вказаний договір купівлі-продажу в частині відчуження ј частини квартири, що був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2

    У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позові.

    Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що 16.09.2006 року ОСОБА_2 купив у ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1, даний договір купівлі – продажу було посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Воляницькою А.В., на час посвідчення нотаріусом даної угоди, заборони на відчуження об’єкту нерухомого майна не було, підготовка до купівлі - продажу квартири проводилася не один місяць і лише після того як нотаріус повідомив про день і час, коли сторони повинні з’явитись в нотаріальну контору угоду було посвідчено.  Про накладення арешту на квартиру ОСОБА_2 стало відомо лише з документів, які він отримав із суду разом позовною заявою   ОСОБА_1 про визнання договору купівлі – продажу недійсним. Квартиру АДРЕСА_1, куди входить і ј частина цієї квартири, яка належала на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_2 придбав за відплатним договором у зв’язку з виникненням виробничої потреби для розширення площі під офіс. Позивач не є стороною по договору купівлі – продажу, а тому його право на відшкодування шкоди, завданої дорожньо – транспортною пригодою не підлягає захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, незалежно від того, чи відповідає спірна угода закону.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судове засідання не з”явилися, про час та місце слухання справи повідомлялися в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення  сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

           Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

       Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини  правочину  не  має  наслідком недійсності  інших  його  частин і правочину в цілому,  якщо можна припустити,  що правочин був би вчинений і без включення до  нього недійсної частини.

 Згідно ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо  майно за відплатним договором придбане в особи,  яка не мала права його відчужувати,  про що набувач не знав і  не  міг знати  (добросовісний  набувач),  власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:  було загублене власником  або  особою,  якій  він  передав майно у володіння; було  викрадене  у  власника  або особи,  якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи,  якій  він  передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
           Згідно рішення Ленінського райсуду м. Кіровограда 12 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 завдану внаслідок дорожньо – транспортної пригоди матеріальну шкоду в розмірі 33604 грн., завдану моральну шкоду в сумі 500 грн., витрати по проведенню експертного дослідження в сумі 500 грн., сплачене державне мито в розмірі 341,04 грн., витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн., а всього – 34975,04 грн.

          Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 вересня 2006 року накладено арешт на належну ОСОБА_3 ј частину квартири АДРЕСА_1 та заборонено її відчуження ( а.с. 8 ).

    В судовому засіданні встановлено, що 16.09.2006 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_1. ОСОБА_3 у відчуженій квартирі належала ј її частина ( а.с. 9, 33 ).

    З довідки, виданої приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Водяницької А.В. від 16.09.2006 року №766701-2652 вбачається, що згідно Єдиного реєстру заборон квартира за адресою: АДРЕСА_1 власниками якої є ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 на 11:36 год. 16.09.2006 р. під забороною не перебуває ( а.с. 52 ).

       З витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна вбачається, що зареєстровано 02.10.2006 року  арешт нерухомого майна – кв.АДРЕСА_1 на підставі постанови Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ від 18.09.2006 року та зареєстровано 17.07.2007 року арешт на ј частину кв. АДРЕСА_1 на підставі ухвали Ленінського райсуду м. Кіровограда від 11.07.2007 року ( а.с. 57 ).

       Відповідно до п. 2.5 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09 червня 1999 року №31/5 “ Про внесення змін і доповнень до нормативно – правових актів Міністерства та про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна “ відомості  про  накладені  (зняті) заборони та арешти на об'єкти нерухомого майна вносяться Реєстратором до Реєстру заборон у день їх надходження.

          На підставі викладеного, судом встановлено, що перешкод у ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 для продажу квартири АДРЕСА_1 і нотаріального оформлення договору  під  час   посвідчення   договору не було.

           Суд вважає, що лише наявність ухвали суду про заборону на відчуження вказаної квартири, яка не була належним  чином,  своєчасно, звернута до виконання, не можна вважати правовою підставою для визнання договору купівлі-продажу в частині відчуження ј частини квартири  недійсним, а тому пред'явлений позов є безпідставним і не обґрунтованим.

             Посилання позивача на те, що ОСОБА_3  знав про існування ухвали суду про забезпечення позову від 12.06.2006  року і не  мав  права  на відчуження частки спірної квартири судом не прийняті до уваги, оскільки заборона на відчуження об'єктів нерухомого майна здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей щодо таких об'єктів до Єдиного реєстру заборон на підставі заяв, зокрема судів, згідно «Положення про єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна», затвердженої  наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 р. №31/5.

            Таким чином, позивачем не доведено неправомірних  дій   відповідача ОСОБА_3, внаслідок яких укладений договір купівлі – продажу квартири від 16 вересня  2006 року щодо відчуження ј частини квартири має бути визнано недійсним. Спірний договір купівлі – продажу  був укладений відповідно до вимог ст.203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, крім того, позивач не є стороною по справі, відповідач ОСОБА_2 є добросовісним набувачем, тому суд дійшов  до  висновку   про  те, що відсутні підстави для визнання договору  купівлі – продажу в частині відчуження ј частини квартири  недійсним.                  

       Враховуючи те, що позивач являється інвалідом ІІ групи судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.

Керуючись 10, 11, 57, 60, 79, 88, 154, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

                                                                  В и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання відчуження ј частини квартири недійсним – відмовити в повному обсязі.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Скасувати заходи забезпечення позову накладення арешту на ј частину квартири АДРЕСА_1, накладений ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 червня 2007 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку  шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення рішення через Ленінський районний суд м. Кіровограда  до Апеляційного суду Кіровоградської області.  

Суддя Ленінського районного

Суду м. Кіровограда                                                                                              Циганаш І.А.