КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2010 року Справа № 2а-3109/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
в складі головуючого: судді Петренко О.С.
при секретарі: Господарікову М.О.
за участю представників:
позивача –Лепітя О.В.
відповідача –Колісника М.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції
до відповідача: фермерського господарства «Підліснянське»
про стягнення податкового боргу, суд - ,
ВСТАНОВИВ:
Знам'янська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до суду з адміністративним позовом до Фермерського господарства " Підліснянське ", яким просить звернути стягнення податкового боргу на належні відповідачу активи з Фермерського господарства " Підліснянське ":
- по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 4393,80 грн. та перерахувати на рахунок № 33213812700055, отримувач ГУДКУ в Кіровоградській області, код отримувача 23896915, МФО 823016;
- по податку на додану вартість в сумі 785,92 грн. та перерахувати на рахунок № 31119029700041, отримувач ГУДКУ в Кіровоградській області, код отримувача 24144695, МФО 823016.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачу, відповідно до поданої ним податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 30.01.2009 року нараховано 5428,00 грн. орендної плати за землю на 2009 рік., яка в добровільному порядку ним сплачена не була.
В судове засідання представник позивача, належним чином уповноважений на представництво інтересів в суді довіреністю, прибув та позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні змінював свою думку, оскільки спочатку не визнав позовні вимоги, а потім визнавав частково, в залежності від перерахунку орендної плати позивачем.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, дійшов висновку, що даний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно вимог ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу" одним із завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильного обчислення, повнотою та своєчасної сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).
Також, згідно ст. 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, в підпорядкуванні якої, зокрема, знаходиться Світловодська об'єднана державна податкова інспекція.
Статтею 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції покладено функції щодо контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі: обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, інших платежів, а також здійснення реєстрації фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
Крім того, відповідно до пункту 2.1.4 ст. 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкові органи відносяться до категорії контролюючих.
Пунктом 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу Україні" передбачено право органів Державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про систему оподаткування" платниками податків і зборів є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати податки та інші обов'язкові платежі у строки, встановлені відповідними законами - ст.ст.9,14,15 Закону України "Про систему оподаткування".
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" податок на додану вартість включений до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ч. 2 ст. 14 вищевказаного Закону загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.
У п.п.5.4.1 п. 5.4 ст.5 вищезазначеного Закону вказано, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Несвоєчасна сплата податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджету порушує інтереси держави, оскільки спричиняє шкоду її економічним інтересам, загрожує виконанню загальнодержавних програм, що фінансуються з бюджету.
Фермерське господарство 24.12.2004 року зареєстроване Олександрівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області як юридична особа та 14.01.2005 року у Олександрівському відділенні Знам'янської ОДПІ як платник податків ( а.с. 7,8, 40, 43-53).
30.01.2009 року ФГ "Підліснянське" до Знам'янської ОДПІ подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2009 рік, згідно якої відповідачу було нараховано 5428,00 грн. орендної плати (а.с. 9).
Стаття 17 Закону України "Про плату за землю" передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
За період з січня по серпень 2009 року ФГ «Підліснянське»повністю перераховано до бюджету орендну плату, враховуючи сплату штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання та пені, яка нарахована на суму податкового боргу. А за період з вересня 2009 року по грудень 2009 року за боржником рахується заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 1809 грн. 32 коп. (452,33 грн. х 4 = 1809,32 грн.), яка боржником до бюджету не сплачена.
Відповідно до поданої платником податків податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 28.01.2010 року № 900, відповідачу нараховано 3049 грн.92 коп. орендної плати за землю (а.с. 10). При цьому до бюджету боржником було сплачено 860.00 грн. , що в судовому засіданні не заперечувалося відповідачем.
Крім цього, відповідно до вимог пп..17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання до відповідача було застосовано штрафну (фінансову) санкцію по орендній платі за земельній ділянки державної і комунальної власності на суму 394 грн. 56 коп. (податкове повідомлення –рішення № 0000631500/0 від 09.07.2010 року) (а.с. 11).
Закон України "Про плату за землю" від 3 липня 1992 року № 2535-XII (із змінами та доповненнями) визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю"№2535-ХІІ від 03.07.1992 року, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.
Статтею 5 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Статтею 15 Закону України "Про плату за землю"№2535-ХІІ від 03.07.1992 року встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (стаття 14 Закону України "Про плату за землю"№2535-ХІІ від 03.07.1992 року).
Стаття 17 Закону України "Про плату за землю" передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно статті 27 Закону України "Про плату за землю"№2535-ХІІ від 03.07.1992 року, контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Станом на час розгляду справи, в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена та становить 4393,80 грн., тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідно до поданої платником податків податкової декларації з податку на додану вартість від 21.12.2009 року № 12679 нараховано до сплати 1400,00 грн. податку на додану вартість (а.с. 12).
Враховуючи переплату, яка рахувалась на особовому рахунку відповідача в сумі 114,08 грн. та часткову сплату в сумі 1000,00 грн., заборгованість становить –285 грн. 92 коп.
Крім цього, відповідно до пп.. 17.1.7 п.171 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання до ФГ "Підліснянське" застосовано штрафну (фінансову) санкцію по ПДВ в розмірі 500,00 грн. (податкове повідомлення-рішення № 0000111600/0 від 20.07.2010 року)( а.с. 14).
Станом на 12.10.2010 року сума заборгованості зі сплати податку на додану вартість сплачена не була, тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-III (із змінами та доповненнями) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
В порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", відповідач визначені йому суми податкових зобов'язань у встановлені ст. 17 Закону України "Про плату за землю" терміни й у повному обсязі не сплатив.
Судом не приймається до уваги як доказ копія довідки № 349 від 29.04.2009 року ( а.с. 41), видана Підлісненською сільською радою Олександрівського району Кіровоградської обюласті та копія довідки № 73 від 26.01.2010 року ( а.с. 42), видана Підлісненською сільською радою Олександрівського району Кіровоградської обюласті, так як для здійснення перерахунку орендної плати за земельні ділянки відповідачем не дотримана втановлена процедура звернення до Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції.
Відповідач не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та жодних доказів про сплату узгоджених податкових зобов'язань чи їх оскарження в судовому порядку до суду не надав.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами" встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.
На час розгляду справи заборгованість відповідачем добровільно не сплачена і тому підлягає примусовому стягненню на користь позивача.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються (ч.4 ст. 94 КАС України).
Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись статтями ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Знам’янської об’єднаної державної податкової інспекції до фермерського господарства «Підліснянське» про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути за рахунок активів з фермерського господарства «Підліснянське»(ідентифікаційний код 33223662, р/р 26048052900872, Кіровоградське РУ «Приватбанк», МФО 323583) податковий борг:
- по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 4393,80 грн. та перерахувати на рахунок № 33213812700055, отримувач ГУДКУ в Кіровоградській області, код отримувача 23896915, МФО 823016;
- по податку на додану вартість в сумі 785,92 грн. та перерахувати на рахунок № 31119029700041, отримувач ГУДКУ в Кіровоградській області, код отримувача 24144695, МФО 823016.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України –з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.С. Петренко