справа № 2-а-173/2010  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 00  год. 19 жовтня 2010 р.                             місто Городня

Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Криворученко Д.П., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Городнянському районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату пенсії з підвищенням її розміру, як дитині війни, -  

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 12.10.10 р. звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Городнянському районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного Фонду України в Городнянському районі Чернігівської області та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням її підвищення, з забезпеченням виплати недоплаченої за 2009-2010 роки суми щомісячної державної соціальної допомоги за період з жовтня 2009 року по вересень 2010 року, та надалі виплачувати у встановленому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Крім того позивач просив поновити йому строк звернення до суду за останній рік, оскільки він не мав можливості ознайомитися зі змінами внесеними до КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач має статус дитини війни та згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на одержання пенсії, підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, у зв’язку із тим, що Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» призупинена, позивач одержує лише пенсію за віком. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року положення Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнано неконституційним. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визначено недопустимість звуження та обмеження конституційних прав громадян. Розмір соціальної допомоги, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», становить 30 % мінімальної пенсії за віком, а мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» зазначений вище прожитковий мінімум становить 544 грн, а згідно ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік» цей мінімум становить: з 01.01.10 р. - 695 грн, з 01.04.10 р. - 706 грн, з 01.07.10 р. – 709 грн. Отже позивач вважає, що має право на одержання недоплаченої суми пенсії у 2009 році 489,60 грн, у 2010 році 1899 грн. /а.с.2-4/ 

15.10.2010 р. ухвалою суду поновлено позивачу строк звернення до суду та відкрито скорочене провадження. /а.с.9/

18.10.2010 р. від сторони позивача надійшли заперечення, які зводяться до того, що позивач посилається в позові на Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.07 р., яким було визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема пункти 3, 12 ст.71, яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 7 даного Закону зазначено, що фінансування забезпечення державних соціальних гарантій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Статтею 95 Конституції України передбачено, що виключно Законом України про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом про державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет. Оскільки зміни до Державного бюджету України на 2009-10 рр., щодо фінансування зазначених в позові виплат не вносились, то дії Управління Пенсійного Фонду України, уразі призначення та виплати позивачу підвищення до пенсії, суперечили б Конституції України та Бюджетному кодексу України. Законами про державний бюджет на 2009-2010 рр. не було визначено видатки держави на виплату даного підвищення до пенсії та не виділено на це відповідні кошти. Посилання позивача на ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є неправомірним, оскільки частиною третьою цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом. Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсія або щомісячне довічне утримання підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але дана норма не передбачає, яким саме органом, за рахунок яких саме коштів і джерел та в якому порядку здійснюється призначення та виплата підвищення до пенсії. За період 2009-10 років до пенсії позивача виплачується підвищення, як дитині війни у розмірі надбавки встановленої для учасників війни, тобто 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. /а.с.27-28/    

Дослідивши матеріали адміністративної справи суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 народився 03 липня 1940 року, що підтверджується паспортом громадянина України серії «НОМЕР_1 від 28.12.1998 р., а згідно посвідчення НОМЕР_2 Управління праці та соціального захисту населення Городнянської РДА Чернігівської області він є пенсіонером за віком та має статус дитини війни. /а.с.5, 7/

Дослідженням листа сторони відповідача №57/05/Г-2 від 24.09.2010р. встановлено, що позивачу виплачувалось підвищення до пенсії як дитині війни з 01.01.2008 р. в розмірі 47 грн., з 01.04.2008 р. - 48,10 грн., з 01.07.2008 р. – 48,20 грн., з 01.10.2008 р. – 49,80 грн. /а.с.8/

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18.11.2004 р. визначено правовий статус дітей війни і закріплено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки. Статтею 6 вказаного Закону (в редакції до 28.12.2007 р.) визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. При цьому статтею 3 цього ж Закону передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України», зокрема п. 12 ст. 71 та ст. 111, якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.08 р., визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Положення визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.    

Зазначені рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про неконституційність.

Таким чином, пункт 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» припинив свою чинність з 9 липня 2007 року та пункти 36-100 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункт 3 розділу 111 «Прикінцеві положення «Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» припинили свою чинність з 22 травня 2008 року.

Розмір мінімальної пенсії за віком, на яку мається посилання в статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» при обрахуванні підвищення пенсії дітям війни, визначено статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

    Відповідно до статті 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловік 25 років, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивач маючи статус дитини війни, має право на одержання пенсії, підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком, з 9 липня по 31 грудня 2007 року, тобто з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України № 6-рп/ 2007 від 09.07.2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, тобто з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 набрали чинності з дня їх ухвалення і не мають зворотної дії в часі.

Протягом 2009 року підвищення дитині війни виплачують у розмірі 49,80 грн., передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» всупереч ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», хоча закон має вищу юридичну силу, ніж Постанова Кабінету Міністрів, а тому у 2009 році підвищення до пенсії ОСОБА_1 мало бути виплачено відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Як судом зазначалось вище у 2010 році позивачу нараховувалась та виплачувалась доплата до пенсії, як дитині війни в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність тобто у розмірі меншому, ніж передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

З урахуванням наведеного, суд дійшов до переконання, що у даному випадку має місце порушення прав позивача, щодо невиплати відповідачем пенсії у підвищеному розмірі, як дитині війни передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з жовтня 2009 року по вересень 2010 року включно, які підлягають захисту шляхом зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії.

Оскільки функції призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в Городнянському районі Чернігівської області, то відповідний обов’язок необхідно покласти саме на відповідача у справі.

Розв’язуючи позовну вимогу ОСОБА_1, щодо зобов’язання відповідача надалі виплачувати у встановленому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» соціальної допомоги у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність суд прийшов до висновку, що вона не підлягає задоволенню оскільки суд, зважаючи на приписи ст.162 КАС України, не має повноважень зобов’язувати відповідача в майбутньому, коли ще не порушено права позивача, вчиняти певні дії або утримуватися від їх вчинення.

У відповідності до вимог статті 94 КАС України на користь позивача необхідно стягнути з Державного бюджету України судові витрати, а саме сплачений судовий збір в розмірі 3,40 грн. /а.с.1/  

Керуючись ч.2 ст.152 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст.10-12, 71, 94, 162, 1832, КАС України, суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Городнянському районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату пенсії з підвищенням її розміру, як дитині війни, задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України у Городнянському районі Чернігівської області щодо не нарахування ОСОБА_1 відповідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у Городнянському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги як дитині війни, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р., з урахуванням проведених раніше виплат.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Городнянському районі Чернігівської області щодо зобов’язання відповідача надалі виплачувати у встановленому Законом України «Про соціальний захист дітей війни» соціальної допомоги у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 3,40 грн.  

Копію постанови не пізніше наступного дня направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням.    

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з моменту отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                     Криворученко Д.П.