справа № 2-а-168/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2010 р.                             місто Городня

    Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді             - Криворученка Д.П.,

секретарі                   - Ребус С.О.,

за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Городня адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника ВДАІ Городнянського району (підпорядковане УДАІ) УМВС України в Чернігівській області старшого лейтенанта міліції Нікуліна Володимира Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 12.10.10 р. звернувся до суду з позовом до начальника ВДАІ Городнянського району (підпорядковане УДАІ) УМВС України в Чернігівській області старшого лейтенанта міліції Нікуліна Володимира Анатолійовича про скасування постанови серії «СВ» №149564 від 14.09.10 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.140 КУпАП. Крім того позивач просив поновити йому строк звернення до суду, оскільки оскаржувана постанова була надана після спливу десятиденного строку на її оскарження.

Зміст позовних вимог ОСОБА_1 зводяться до того, що 04.09.2010 р. відносно позивача інспектором з дізнання ВДАІ Городнянського району було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.140 КУпАП, а 14.09.2010 р. начальником ВДАІ винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у виді штрафу розміром 340 грн. З постановою позивач незгоден, оскільки своїми діями не порушував правил торгівлі на вулиці і не розміщував самовільно торгівельну точку. Для розміщення пересувної торгівлі на площі імені Попудренка у м. Городня йому було надано дозвіл Городнянською міською радою і він регулярно сплачує збір до місцевого бюджету. На думку позивача своїми діями він не порушував приписи ч.2 ст.140 КУпАП, так як не встановлював ніяких рекламних носіїв на дорозі та не проводив там роботи.    

15.10.2010 р. за ухвалою суду позивачу поновлено строк звернення до суду та відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, наполягав на задоволенні позовних вимог та пояснив, що являється фізичної особою – підприємцем і протягом десяти років здійснює закупівлю картоплі у населення за допомогою автомобіля КАМАЗ, який з дозволу міської ради розташовує на площі ім. Попудренка у м. Городня, за що систематично сплачує збір. При видачі дозволу його не попереджали про необхідність отримання ще й дозволу з державної автомобільної інспекції. 04.09.2010 р. на місці прийому картоплі до нього підійшов працівник ДАІ, перевірив документи та повідомив про порушення ним правил дорожнього руху, після чого склав протокол. В протоколі було вказано, що розгляд справи відбудеться 06.09.2010 р., однак коли він прийшов у ВДАІ, то інспектор пояснив, що розгляд справи відбудеться 23.09.2010 р., так як відсутній начальник, в повноваженнях якого є розгляд справ даної категорії. 23.09.2010 р. на розгляд справи він не прийшов, бо був у відрядженні, а з’явився 02.10.2010 р. і саме тоді йому було надано копію оскаржуваної постанови, яка була датована 14.09.2010 р. У постанові йому сказали поставити два підписи, за 14.09.2010 р. та 02.10.2010 р. Фактично 14.09.2010 р. він на розгляді справи не був і взагалі не знав про цю дату розгляду.      

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце засідання повідомлявся належним чином, причин и не явки не повідомив.

Згідно приписів частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Зважаючи на те, що відповідач є суб’єктом владних повноважень, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.

Судом після заслуховування пояснень позивача досліджено всі наявні матеріали справи та докази якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Відповідно до ст.6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

    Стаття 18 КАС України передбачає, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

У відповідності до вимог статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень  обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження  обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

15.10.2010 р. судом направлялась вимога і пропозиція до ВДАІ у Городнянському районі Чернігівської області про надання матеріалів адміністративної справи щодо притягнення позивача до відповідальності за ч.2 ст.140 КУпАП, письмових заперечень щодо позову та доказів, якими вони обґрунтовуються, однак звернення суду стороною відповідача залишено без реагування.

Відповідно до приписів ч.2 ст.140 КУпАП передбачена відповідальність за п орушення визначеного законодавством порядку погодження з Державною автомобільною інспекцією: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об'єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування. Тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності - від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З наданої позивачем копії протоколу серії «СВ» №139300 від 04.09.2010 р. про адміністративне правопорушення встановлено, що він складений інспектором з дізнання Срібнянського ВДАІ рядовим міліції Терещенко О.В. відносно ОСОБА_1 про те, що той будучи фізичною особою відповідальною за проведення робіт з прийому та торгівлі картоплею, самовільно розмістив пересувну торгівельно-прийомну точку – автомобіль НОМЕР_1, в межах червоних ліній по вулиці І Травня у м. Городня без погодження з ДАІ часу та місця проведення робіт, чим порушив вимоги п. 32.1 (а) ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч.2 ст.140 КУпАП. У протоколі вказано, що до нього додається схема розміщення точки, розгляд справи призначено на 10 00  год. 06.09.2010 р. в приміщенні ВДАІ.

З копії постанови серії «СВ» №149564 від 14.09.2010 року в справі про адміністративне правопорушення встановлено, що начальник ВДАІ Нікулін В.А. розглянувши матеріали про вищеописане судом адміністративне правопорушення, керуючись ч.2 ст.140 КУпАП, положеннями статті 141, ч. 5-6 статті 258, 283 КУпАП постановив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 340 грн. У постанові мається відмітка про те, що копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності надана позивачу 14.09.2010 р. і ще надіслана рекомендованим листом 02.10.2010 р. без вихідного номеру.

Враховуючи вимоги ст.ст.222, 255 КУпАП та те, що відповідач обіймає посаду начальника ВДАІ і має спеціальне звання старшого лейтенанта міліції, то він має право, як уповноважена на те посадова особа розглядати справи за правопорушення передбачені ч.2 ст.140 КУпАП.

За приписами ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не  володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

    Згідно положень ч.2 ст.283 КУпАП, постанова повинна містити:  найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Дослідивши надані докази, суд прийшов до переконання, що під час розгляду справи про притягнення позивача до відповідальності за ч.2 ст.140 КУпАП начальником ВДАІ порушено вимоги статей 268, 279-280, 285 КУпАП, оскільки: справу було розглянуто без належного сповіщення правопорушника про час та місце її розгляду і фактичної його присутності; було порушено його право на захист; під час розгляду справи не заслухано пояснення правопорушника, не досліджено та не взято до уваги у повному докази, наявність яких підтверджено у судовому засіданні; не з’ясовано та не підтверджено документально чи є ОСОБА_1 громадянином – суб’єктом господарської діяльності, а застосовано до нього стягнення, як до громадянина, хоча санкція ч.2 ст.140 КУпАП передбачає відповідальність і до спеціальних суб’єктів правопорушення.        

Крім того суд звертає на увагу, що Наказом МВС України від 26.02.2009 року №77 затверджено Інструкцію з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Цим наказом зобов’язано начальників головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі забезпечити здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до чинного законодавства, у тому числі вимог Інструкції, а також неухильно дотримуватись вимог законодавства при розгляді таких справ. Пунктом 4.5. розділу IV відповідної Інструкції передбачено, що при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 139, 140 КУпАП, до нього може додаватись акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 6) з відповідними замірами та схемою про: пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, трамвайних колій чи технічних засобів регулювання дорожнього руху; самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху; перешкоду для дорожнього руху, у тому числі забруднення шляхового покриття; пошкодження асфальтобетонного покриття доріг унаслідок руху машин на гусеничному ходу; умови та стан шляху, які загрожують безпеці дорожнього руху; порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо; порушення або невиконання правил на підприємствах, в установах та організаціях під час розроблення та виготовлення транспортних засобів і деталей до них або інших предметів їх додаткового обладнання, під час проектування, реконструкції та ремонту шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд.

Однак доказів правомірності свого рішення, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.140 КУпАП, відповідачем у судове засідання взагалі надано не було, і вимога суду про надання таких доказів  проігнорована.

За таких підстав неможна рахувати постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, як законною та ухваленою з дотриманням вимог норм процесуального та матеріального права.

Постанова підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд в порядку передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Керуючись ст.ст.10-12, 71, 128, 158-163, 167, 1712 КАС України, ст.ст. ст.ст.140, 222, 251-252, 255-256, 268, 279-280, 283, 287-288 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до начальника ВДАІ Городнянського району (підпорядковане УДАІ) УМВС України в Чернігівській області старшого лейтенанта міліції Нікуліна Володимира Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити повністю.

Скасувати постанову серії «СВ» №149564 від 14.09.2010 р. в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.2 ст.140 КУпАП, а справу направити на новий розгляд до ВДАІ Городнянського району (підпорядкованого ВДАІ) при УМВС України в Чернігівській області.

Копію постанови направити сторонам протягом трьох днів з дня її ухвалення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя                         Криворученко Д.П.