АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці 14 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Тарбинського В.Г.
Суддів Петлюка В.І., Станковської Г.А.
за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.
та адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 в інтересах останньої на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 05 жовтня 2010 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цією постановою скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову слідчого СУ УМВС України у Чернівецькій області Лупуляк І.М. від 03 вересня 2010 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 384 ч.2, 115 ч. 1 КК України – залишено без задоволення.
В апеляціях:
- адвокат ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови Шевченківського районного суду м. Чернівців від 05 жовтня 2010 року як незаконної та необґрунтованої, у зв»язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, встановлених у судовому засіданні, яким не було надано належної правової оцінки, а також неправильним застосуванням норми закону.
Вважає, що підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та даних про наявність в її діях ознак злочину, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України, немає.
Справа № 10-226/2010 р. Головуючий у І інстанції Дудаков С.Є.
Категорія ст.236-8 КПК України Доповідач Тарбинський В.Г.
Стверджує, що на час порушення кримінальної справи і дотепер відсутні будь-які дані, які б вказували про протиправне заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_3 його підзахисною ОСОБА_2;
- ОСОБА_2 також просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 05 жовтня 2010 року як незаконну та необґрунтовану та постанову слідчого СУ УМВС України у Чернівецькій області Лупуляк І.М. від 03 вересня 2010 року про порушення кримінальної справи щодо неї за ознаками злочину, передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України і прийняти рішення про відмову в порушенні справи.
Вказує на те, що суддя районного суду, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи щодо неї, не прийняв до уваги порушення вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України, допущених слідчим, оскільки у вищезазначеній постанові слідчого, окрім того, що в день загибелі потерпілої, вона перебувала в приміщенні разом з останньою, нічого не вказано.
Посилається і на те, що районним судом були порушені її права, передбачені ст. 16-1 ч.5, 6 КПК України, оскільки ні їй, ні її захиснику не було надано можливості в надані доказів щодо неправомірності та необґрунтованості постанови слідчого.
Вважає, що законних підстав щодо залишення без задоволення скарги її захисника у суда не було, через відсутність фактів, які б мали ознаки злочину.
Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2, який підтримав подані апеляції, прокурора, яка просила апеляції залишити без задоволення, а постанову суду та слідчого без змін, перевіривши матеріали справи, в межах поданих апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 98 КПК України орган дізнання, слідчий, прокурор при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи.
Відповідно до ч.2 ст.94 КПК України кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розслідування кримінальної справи щодо ОСОБА_2 у слідчого було достатньо приводів та підстав для її порушення.
Крім того, чинним законодавством України не передбачено, щоб на час порушення кримінальної справи були достовірно встановлені всі ознаки злочину, а тому посилання апелянтів на те, що відсутні підстави та дані про наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, не свідчить про неправильність прийнятого слідчим рішення.
Суд першої інстанції дав правильну оцінку діям слідчого, оскільки останній діяв у відповідності до вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України.
При таких обставинах, суд вірно, перевіривши підстави та приводи при порушенні справи щодо ОСОБА_2 , прийшов до правильного висновку про залишення без задоволення скарги адвоката ОСОБА_1, діючого в інтересах останньої і поновлення досудового слідства по кримінальній справі, порушеної щодо ОСОБА_2 за ст.ст. 384 ч.2, 115 ч. 1 КК України.
Посилання адвоката ОСОБА_1 на те, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, у зв»язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, яким не було надано належної правової оцінки і неправильним застосуванням норми закону, а також його підзахисної ОСОБА_2 на те, що районним судом були порушені її права, передбачені ст. 16-1 ч.5, 6 КПК України, оскільки ні їй, ні її захиснику не було надано можливості в надані доказів щодо неправомірності та необґрунтованості постанови слідчого є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ст. 236-8 ч.15 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Інші доводи, наведені в апеляціях, спростовуються матеріалами справи та відповідними мотивами, наведеними у постанові Шевченківського районного суду м. Чернівців від 05 жовтня 2010 року, які базуються на зібраних по справі документах та матеріалах.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про порушення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 є обґрунтованим.
Враховуючи обставини наведені вище, керуючись ст.ст. 236-8, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції ОСОБА_2 та адвоката ОСОБА_1 в інтересах останньої залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 05 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_2 – без змін.
Головуючий В.Г. Тарбинський
Судді В.І. Петлюк
Г.А. Станковська