Справа № 22ц-9829/2010р. Головуючий в 1 інстанції Галічий В.М.
Категорія 46 Доповідач Ремез В.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2010 року. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
Головуючої – Можелянської З.М.
Суддів – Прозорової М.Л., Ремеза В.А.
при секретарі – Панченко Д.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1,
на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2010р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа – Обслуговуючий кооператив "ГК Лівобережний-3" про визнання права власності, -
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2009р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ сумісно нажитого за час шлюбу майна, і уточнивши в ході розгляду справи свої позовні вимоги /а.с.66-68/, просила поділити спільне з відповідачем майно, виділивши ОСОБА_1 гараж №102 в ОК "ГК Лівобережний-3", що знаходиться за адресою, АДРЕСА_1, та мотоцикл ІЖ 7107, 1990р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1, та стягнути на її користь з відповідача грошову компенсацію замість її частки в спільному майні подружжя.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2010р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ? частина вартості гаражу у розмірі 17867грн., і в порядку розподілу судових витрат стягнуто з ОСОБА_2 в доход держави 127грн. 67коп. судового збору, та з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 430грн. 67коп. а в задоволені іншої частини позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, і ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволені вимог до нього, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та таким, що грубо порушує його права власності на особисте майно.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню, з ухваленням в скасованій частині нового рішення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі з 23.02.1982р. по 28.07.2009р. /а.с.8,35/, і від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.
Спір між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник щодо розподілу гаражу №102 в ОК "ГК Лівобережний-3", що знаходиться за адресою, АДРЕСА_1, та мотоциклу ІЖ 7107, 1990р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 грошової компенсації за ? частину гаражу №102 в ОК "ГК Лівобережний-3", суд першої інстанції прийшов до висновку, що вказаний гараж є об'єктом права сумісної власності подружжя.
Однак такий висновок не відповідає обставинам справи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Обслуговуючому кооперативу "ГК Лівобережний-3" в якому розташований спірний гараж, земельна ділянка для будівництва та обслуговування гаражів в установленому законом порядку не виділялась, а тому побудовані в кооперативі гаражі не зареєстровані в МБТІ.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), а якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
А частиною третьою зазначеної статті передбачено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Оскільки спірний гараж не добудований, і не зареєстрований в установленому законом порядку в МБТІ на час розгляду справи, а тому заявлена позивачкою вимога про поділ вказаного гаражу є передчасною, у зв'язку з чим ОСОБА_2 на цей час не може претендувати на грошову компенсацію ? частини вартості гаража, а може поставити питання лише про стягнення грошової компенсації будівельних матеріалів, які були використані при його будівництві.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення грошової компенсації вартості ? частини гаражу №102 в ОК "ГК Лівобережний-3" не підлягають задоволенню, у зв'язку з чим рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ЦПК України, з ухваленням по справі нового рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволені вимог про стягнення з ОСОБА_1 на її користь грошової компенсації за ? частину гаражу №102 в ОК "ГК Лівобережний-3".
У зв'язку з відмовою ОСОБА_2 в задоволені позову в оскаржуваній частині, також підлягає скасуванню і рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на її користь судових витрат на підставі ст. 88 ЦПК України в розмірі 430грн.67коп.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 309,316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2010р. в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ? частини вартості гаража у розмірі 17867грн., та в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 430грн. 67коп. скасувати.
Відмовити ОСОБА_2 в задоволені вимог про стягнення з ОСОБА_1 на її користь грошової компенсації за ? частину гаражу №102 в ОК "ГК Лівобережний-3".
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів, з моменту проголошення.
Судді: