Справа №2-337/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 вересня 2010 року    Богородчанський районний суд  Івано-Франківської області

                                           в складі головуючого-судді       Битківського Л.М.

                                           секретар                                        Пилипонюк К.С.

                          з участю  представника позивача               ОСОБА_1

                    позивача                            ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Манявської сільської ради Богородчанського району, третя особа на стороні відповідача  ОСОБА_4 про визнання  незаконним та скасування рішення сільської ради від 31.01.2010 року, та про зобов’язання погодити акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

 ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Манявської сільської ради, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_4, у якому поставила питання про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради від 31.01.2010 року про відмову у виділенні земельної ділянки площею 0,049 га в АДРЕСА_1, яка необхідна для  обслуговування належної їй частини будинковолодіння. Одночасно позивачка клопотала про зобов‘язання сільської ради погодити акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки та виділення ділянки площею 0,0949 га для обслуговування належного їй будинковолодіння.

Заявлені вимоги позивачка мотивувала тим, що 20.06.2008 року від своєї матері ОСОБА_5 отримала в дар за договором дарування 69/100 частин домоволодіння під номером АДРЕСА_1  Зокрема, до її частки домоволодіння входять частина житлового будинку, літня кухня, стайня, сарай, два навіси та вбиральня.

Для обслуговування належної їй частини житлового будинку та господарських споруд ОСОБА_2 звернулась з заявою до Манявської сільської ради з приводу закріплення за нею земельної ділянки, на якій вони розміщені та отримання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки з метою виготовлення державного акту на право приватної власності. 28.09.2008 року, розглянувши її заяву, сільська рада надала їй дозвіл на складання проекту землеустрою. ТзОВ «Обрий-ЛТД» на її замовлення виготовив необхідну технічні документацію, однак, суміжник ОСОБА_6 відмовився підписати  акт узгодження меж земельної ділянки, попри те, що частина ділянки, яка належить йому уже приватизована. Тому, вона звернулась з приводу вирішення питання узгодження зовнішніх меж земельної ділянки та виготовлення проекту. Проте, 04.10.2009 року сесією Манявської сільської ради було прийнято рішення, яким комісії по земельних  питаннях доручено ґрунтовніше вивчити дане питання. Однак, до його вирішення сесія так і не повернулась, тому вона 11.11.2009 року повторно звернулась з заявою по цьому питанню до сесії. 31.01.2010 року рішенням сесії Манявської сільської ради їй було відмовлено у виділенні земельної ділянки площею 0,0949 га.  Будь-якого пояснення причин прийняття такого рішення не вказано. Зі слів працівників сільської ради таке рішення прийняте у зв‘язку з тим, що вказана земельна ділянка нібито була виділено ще в 2006 році ОСОБА_4 Вважає прийняте рішення незаконним і таким, що підлягає скасуванню Просила позовні вимоги задовольнити.

 Представник відповідача Манявської сільської ради в судове засідання не з‘явився, про час і місце слухання справи повідомлявся в установленому законом порядку.  

ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що дійсно в 2006 році, ще за життя ОСОБА_7, частину земельної ділянки в розмірі 0,07 га., якою він користувався було вилучено у останнього і передано йому. Однак вказана земельна ділянка розташована не в межах подвір‘я покійного ОСОБА_7  

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об‘єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Частиною 4 цієї ж статті встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Відповідно до ст..377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).  

Судом встановлено, що відповідно до договору дарування, посвідченого 20.06.2008 року приватним нотаріусом Любінець О.П. ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_5 в дар 69/100 частин домоволодіння під номером АДРЕСА_1 в тому числі частину житлового будинку, літню кухню, стайню, сарай, два навіси та вбиральню. Таким чином, відповідно до вказаних вище норм цивільного та земельного кодексів позивачка набула право на користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника.  

28.09.2008 року, за заявою позивачки, Манявська сільська рада надала їй дозвіл на складання проекту землеустрою. Відповідно до інформації, викладеної у листі  голови Богородчанської РДА від 16.11.2009 року №В718, порушень межових знаків при виготовленні проектної документації для отримання державного акту ОСОБА_2 не допущено. Тому, відмова від погодження меж суміжником ОСОБА_6, у якого державний акт на суміжну частину земельної ділянки вже виготовлений, є не обґрунтованою. За таких обставин, сільська рада немала підстав приймати рішення про відмову у виділенні ОСОБА_2 земельної ділянки необхідної для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Рішення сільської ради від 31.01.2010 року з цього приводу є не обґрунтованими та незаконним.

Підстав вважати, що саме ця земельна ділянка, на яку претендує ОСОБА_2 рішенням від 01.06.2006 року виділена ОСОБА_4 у суду немає.  

На підставі наведеного, ст.213-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

 Позов задовольнити. Визнати незаконним та скасувати рішення Манявської  сільської ради Богородчанського району від 31.01.2010 року «Про відмову ОСОБА_2 у виділенні земельної ділянки площею 0,0949 га в АДРЕСА_1  

Зобов‘язати Манявську сільську раду в особі сільського голови та землевпорядника погодити план встановлення меж земельної ділянки, якщо виготовлений план відповідає встановленим на місцевості межам.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий