Судове рішення #11379382

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України


07 жовтня 2010 р.Справа №2а-8296/10/9/0170


Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді    Цикуренко А.С. , при секретарі Павленко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні     адміністративну справу  

за позовом   ОСОБА_1          

до   Республіканського комітету АР Крим лісового та мисливського господарства        

при залученні третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ізобільненської сільської ради м. Алушта АР Крим      

про спонукання до виконання певних дій

за участю представників:

позивача –  ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1;

      відповідачів –  Пермінова Н.О., довіреність №10-02/1019 від 08.06.10р.;

      третьої особи - не з’явився

Обставини справи: ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою до Республіканського комітету АР Крим з лісового та мисливського господарства про зобов’язання узгодити зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,01140га, розташованої по вул. Троїцькій у          с. Нижня Кутузовка.

Ухвалою суду від 02.08.10р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ізобільненську сільську раду АР Крим (а.с. 30).

            Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

            Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував.

            Третя особа явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про час, день та місце його проведення була повідомлена належним чином. Надала суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши позивача та представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані  діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України.

          Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень,  суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта, встановлюючи чи  прийняті (вчинені) ним  рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до Земельного кодексу України (далі –ЗК України) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно зі ст. 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Статтею 19 ЗК України передбачені категорії земель залежно від їх цільового призначення, а саме: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Категорії земель України мають особливий правовий режим (ст. 18 ЗК України).

Так, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування (ст. 38 ЗК України).

Відповідно до ст. 40 ЗК України громадяни України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

ОСОБА_1 з метою отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, земельної ділянки площею 0,01140га, розташованої по АДРЕСА_1, звернулась до Ізобільненської сільської ради м. Алушта АР Крим з заявою про надання дозволу на підготовку проекту землеустрою по відводу зазначеної земельної ділянки (а.с. 42), яка раніше була закріплена за її батьком – ОСОБА_4 рішенням сесії Ізобільненської сільської ради №106 від 26.11.1992р. під ведення огородництва (а.с. 7).

          Порядок безоплатної передачі у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності громадянами передбачений ст.ст. 118, 151 ЗК України.

Відповідно до ч. 6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 5 ст. 151 ЗК України особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються з клопотанням про погодження місця розташування об'єкта до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо погодження місця розташування об'єкта за рахунок земель, вилучення (викуп) яких провадиться Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, подається відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями у тижневий строк з дня реєстрації клопотання направляє його разом з додатками до Комісії, яка протягом трьох тижнів з дня його одержання надає зазначеному органу висновок про погодження місця розташування об'єкта або відмову в такому погодженні.

Після отримання висновку Комісії про погодження місця розташування об'єкта та рішення Верховної Ради України (у разі необхідності) відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями у двотижневий строк розглядає матеріали погодження місця розташування об'єкта та надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову.

Аналогічні норми відведення земельної ділянки та вибору місця її розташування закріплені й в Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 року № 427.

Відповідно до Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 677 проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

Погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства.

Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Відповідно до п. 2.2. Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 року № 434 після надходження на погодження матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок природоохоронний орган оцінює повноту їх складу.

Основним з питань, на яких необхідно акцентувати увагу при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, належить: недопущення погіршення стану територій та об'єктів природно-заповідного фонду та інших особливо цінних земель, земель, зарезервованих для заповідання, водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, водно-болотних угідь, інших територій та об'єктів, які є складовими екомережі.

Висновок природоохоронного органу щодо погодження вибору земельної ділянки для розміщення об'єктів протягом двох тижнів після отримання матеріалів надається голові постійно діючої комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів і є підставою для підписання чи відмови у підписанні представником природоохоронного органу акта вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів. Висновок природоохоронного органу щодо погодження місць розташування об'єктів (у випадках, коли вибір земельної ділянки не проводиться) та щодо погодження проекту відведення земельної ділянки протягом двох тижнів після отримання матеріалів надається відповідному органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування (п. 2. 11 Порядку).

Рішенням Ізобільненської сільської ради м. Алушта АР Крим № 44/12 від 05.09.08р. було припинено право користування ОСОБА_4 земельною ділянкою, площею 0,0400га, розташованої між селами Нижня та Верхня Кутузовка, наданого рішенням виконавчого комітету Ізобільненської сільської ради №106 від 26.11.1992р. – у зв’язку з добровільною відмовою. Рішення виконавчого комітету Ізобільненської сільської ради №106 від 26.11.1992р. вважати втративши сили (а.с 9).

Рішенням Ізобільненської сільської ради м. Алушта АР Крим № 44/13 від 05.09.08р. позивачу дозволено підготовку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,01140га, за рахунок земель Ізобліьненської сільської ради м. Алушта АР Крим, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, розташованої по АДРЕСА_1 (а.с.8).

Згідно земельно-кадастрової інформації Ізобільненської сільської ради м. Алушта АР Крим була зроблена виписка з земельно-кадастрової книги населеного пункту              с. Нижня Кутузовка №2942 від 12.11.08р. (а.с. 11).

08.06.09р. Алуштинським міським управлінням земельних ресурсів була видана довідка про кількісну і якісну характеристику земельної ділянки №948 від 05.12.08р. (а.с. 12).

Комісія Кримського науково-виробничого центру ландшафтного дизайну і зеленого будування м. Алушти АР Крим провела інвентаризацію зелених насаджень, що зростають на земельній ділянці і видала акт від 12.12.08р. В результаті інвентаризації з подеревною зйомкою дизайну і зеленого будування, визначений видовий склад зелених насаджень, їх склад (а.с. 16-17).

Розглянувши матеріали відводу земельної ділянки та на підставі рішення Ізобільненської сільської ради м. Алушта АР Крим № 44/13 від 05.09.08р про дозвіл на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, Алуштинське міське управління земельних ресурсів визначило умови відводу земельної ділянки за вих. №10-03/18-3199 від 29.12.08р. (а.с. 13-14).

На підставі викладеного Управління екологічної інспекції Південно-Кримського регіону сектор охорони і екологічного контролю по м. Алушта АР Крим видало висновок про узгодження проекту відводу земельної ділянки №345/2-3 від 16.07.09р. (а.с. 15).   

Республіканський комітет АР Крим з лісового та мисливського господарства, розглянувши заяву про узгодження зміни цільового призначення лісових земель, листом вих. № 05-1/195 від 29.09.09р., у відповідності з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.04.08р. №610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками», призупинив видачу узгоджень на вилучення лісових земельних ділянок, їх передачу у власність і оренду зі зміною цільового призначення до законодавчого врегулювання цих питань (а.с. 18).

          Матеріалами справи підтверджується факт знаходження на вказаній земельній ділянці лісової рослинності.

          Зокрема, у довідці № 948 від 05.12.08р. про кількісну і якісну характеристику земельної ділянки Алуштинського міського управління земельних ресурсів зазначено: у тому числі по угіддям згідно форми 6-зем: пашня – 0,0400га (гр. 5), землі, що покриті лісовою (дерев’яною і чагарниковою) рослинністю – 0,0740га (гр. 23);

          Цей факт також підтверджується  висновком про узгодження проекту відводу земельної ділянки Управління екологічної інспекції Південно-Кримського регіону сектор охорони і екологічного контролю по м. Алушта АР Крим №345/2-3 від 16.07.09р.

          Про це також свідчать умови відводу земельної ділянки №10-03/18-3199, визначені Алуштинським міським управлінням земельних ресурсів (а.с. 13).

          В ході судового засідання з’ясовано, що у матеріалах справи відсутні докази належності зазначеної земельної ділянки розташованої  по АДРЕСА_1 саме до земельних лісових ділянок.  

Згідно зі ст. 1 Лісового кодексу України, земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.

За таких підстав, невід’ємними ознаками земельної лісової ділянки є належність її до лісового фонду України з визначеними межами,  надається або вилучається для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб.

У свою чергу, відповідно до ст. 4 Лісового кодексу України, до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара. До лісового фонду України не належать: зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів; окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Відповідно до ст. 55  Земельного Кодексу України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

            Як вбачається з матеріалів справи, рішенням №44/13 від 05.09.08р. Ізобільненська сільська рада м. Алушта АР Крим дозволила позивачу розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,1140га.

           Також, у висновку №150/08 про можливість цільового використання земельної ділянки ОСОБА_1, вказано, що зазначена земельна ділянка розташована у межах населеного пункту, а саме с. Нижня Кутузовка (а.с. 43-43).

Таким чином, зазначена земельна ділянка, згідно зі ст. 4 Лісового кодексу України, не відноситься до лісового фонду України, в зв’язку з чим, вона також не є лісовою ділянкою.

           Як вбачається з розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.08р. №610-р «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками», на підставі якого Республіканський комітет АР Крим з лісового та мисливського господарства, розглянувши заяву про узгодження зміни цільового призначення лісових земель, листом вих. № 05-1/22-5 від 03.11.09р., призупинив видачу узгоджень на вилучення лісових земельних ділянок, їх передачу у власність і оренду зі зміною цільового призначення до законодавчого врегулювання цих питань, його положення поширюються лише на земельні лісові ділянки, а як вже було встановлено, розмір земельної ділянки, для дозволу на розробку проекту землеустрою якої позивач подавав заяву, становить 0,0713га, ще є менш ніж 0,1га, встановленого ст. 4 Лісового кодексу України, як мінімальний розмір земельної ділянки, яка належить до Лісового фонду, крім того, вказана земельна ділянка розташована у межах населеного пункту та на її території розташованім зелені насадження,. А оскільки вказана земельна ділянка не відноситься до Лісового фонду, то вона не є лісовою ділянкою, оскільки, однією з невід’ємних ознак останньої є належність її до лісового фонду.    

Земельна ділянка площею 0,1140га, розташована у АДРЕСА_1, також не відноситься до земель лісогосподарського призначення, оскільки позивач у своїй заяві зазначив її цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель, що не є потребами лісового господарства.

           Приймаючи до уваги зазначене вище, суд вважає, що Республіканським комітетом АР Крим з лісового та мисливського господарства неправомірно призупинено видачу узгоджень на вилучення лісових земельних ділянок, їх передачу у власність і оренду зі зміною цільового призначення до законодавчого врегулювання цих питань.

За таких підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

            Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

            Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправним та скасувати рішення, викладене у листі           вих. №05-1/195 від 29.09.09р.

Під час судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова складена та підписана 11.10.10р.

На підставі викладеного, керуючись статтями  11, 158, 159, 160, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити

Визнати протиправним та скасувати рішення, викладене у листі вих. №05-1/195 від 29.09.09р.

Зобов’язати Республіканський комітет АР Крим з лісового та мисливського господарства розглянути питання щодо узгодження зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,1140га, розташованої по АДРЕСА_1.  

У разі неподання  апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі – з дня отримання нею копії постанови).

           Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

          Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя                                                                Цикуренко А.С.

           

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація