Справа № 2-1337/2010                                                                              

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 30  вересня  2010  року   Вознесенський міськрайонний  суд  Миколаївської області в складі: головуючого   –   судді   Серебрякової Т.В.,

  при секретарі судового засідання  Кудіної  Т.М.,

  за  участю  представника позивача Захарчук Т.П.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні в залі суду  в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом  Відкритого  акціонерного товариства  „Державний ощадний банк України”   до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4   про  стягнення  заборгованості за кредитним договором ,  -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2010  р. Відкрите  акціонерне товариство „Державний ощадний банк України”         (далі - ВАТ „Державний ощадний банк України”) звернулося до суду з позовом  до ОСОБА_2,  ОСОБА_3, ОСОБА_4  про стягнення  заборгованості за кредитним договором та судових витрат по справі.

В позовній заяві зазначено, що 06  вересня 2007 р. між банком  та відповідачем                ОСОБА_2  був укладений письмовий Кредитний договір №491, за умовами якого Банк  надав  відповідачу  грошові кошти (кредит)  на споживчі цілі  в сумі 10  000 (десять тисяч) грн. 00 коп.,  зі сплатою процентів  за користування кредитом  в розмірі 24 (двадцять чотири) % річних, комісійні винагороди та інші  платежі  в порядку, на умовах та в строки, визначені договором, з кінцевим терміном повернення кредиту 05 вересня 2009 р. включно, в обмін на зобов’язання позичальника прийняти, належним чином використовувати та повернути  кредит в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.,  а також  сплатити проценти за користування  кредитними коштами  в порядку і на умовах, зазначених в Договорі.

Разом з цим, в позові  також вказано, що кредитні  зобов’язання відповідача ОСОБА_2 забезпечено  письмовими договорами  поруки, які  укладено  06 вересня   2007 р.  Банком з   ОСОБА_3, а також з ОСОБА_4, відповідно до яких останні взяли  на себе зобов’язання  перед  кредитором відповідати  по зобов’язанням боржника ОСОБА_2, які виникають  з умов  Кредитного договору  №491  від 06  вересня   2007  р., в повному обсязі цих зобов’язань.                      

Посилаючись на те, що банк  у повному обсязі виконав взяті на себе зобов’язання, відповідно до умов  вищевказаного кредитного договору, а відповідач ОСОБА_2 незважаючи на це, порушив  його, оскільки, зобов’язання  за вказаним договором належним чином не виконав, в наслідок чого станом на березень 2010 р.  утворилась заборгованість  по кредитному договору  в сумі  1 024 (одна  тисяча  двадцять чотири) грн. 40 коп.,  позивач просив позов задовольнити, стягнути солідарно  з відповідачів  на користь ВАТ „Державний ощадний банк України” заборгованість за кредитним договором  в  розмірі  –  853 (вісімсот п’ятдесят три) грн. 66  коп.,  яка складається: з   заборгованості  за  кредитом  –  789  (сімсот вісімдесят дев’ять)  грн. 64 коп.,  заборгованості  по процентам за користування кредитом – 42 (сорок дві) грн. 52 коп.,  суми пені  – 21  (двадцять одна) грн. 50  коп. А також стягнути з поручителів   ОСОБА_3 та  ОСОБА_4 суму штрафу  в розмірі  170 (сто сімдесят) грн. 74  коп.  

Окрім того, позивач  просив  вирішити питання щодо стягнення судових витрат по справі, до складу яких увійшли судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн.  00 коп. і витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду цивільної справи  в сумі 120 (сто двадцять) грн.  00 коп.

В подальшому позивач  суму  позовних вимог   зменшив  та остаточно останній просив стягнути в солідарному порядку  з відповідачів   ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  653 (шістсот п’ятдесят три) грн. 66 коп. заборгованості  за кредитним договором, яка утворилась станом 10 вересня  2010 р., а також стягнути з   ОСОБА_3 та ОСОБА_4   штраф  в розмірі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 37 коп. з кожного.    

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1  посилаючись на те, що  відповідачі  своєчасно  не виконали  взяті на себе зобов’язання  за  договором кредиту та договорами  поруки, які  укладено в письмовій формі, внаслідок чого утворилась заборгованість на загальну суму 824  (вісімсот двадцять чотири) грн. 40  коп.  та вказана сума  на час розгляду справи останніми  не погашена, просила  позов задовольнити. Окрім того, просила вирішити питання щодо стягнення з відповідачів судових витрат по справі.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.  За таких обставин, суд вважає можливим провести  заочний розгляд справи  на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача ОСОБА_1 проти цього не заперечувала.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, судом встановлені  наступні факти  та  відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем  ОСОБА_2 та Банком                              06 вересня  2007 р. був укладений  письмовий Кредитний  договір №491, за умовами якого Банк надав відповідачу  кредит (грошові кошти) в національній  валюті в сумі  10 000  (десять тисяч)  грн. 00 коп., в порядку та на умовах, визначених  вказаним договором,   зі сплатою процентної ставки у розмірі 24 (двадцять чотири) % річних,  в  обмін на зобов’язання  позичальника повернути кредит, сплатити проценти за користування  кредитними коштами  у порядку і на умовах, зазначених в Договорі.    

Відповідно до ст.ст.204,227 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність  прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

При цьому, чинність кредитного договору  №491  від 06 вересня 2007 р.  в судовому засіданні  сторонами не оспорювалася, а факт  виконання  позивачем   умов кредитного договору  знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що між сторонами мають місце договірні  відносини,  зокрема, кредитні.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша  фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором  застосовуються положення  щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом  і не випливає із  суті кредитного договору.

Зокрема, кредитодавець  має право на одержання  від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено  договором або законом. Розмір  і порядок одержання відсотків встановлюється договором (ч.1 ст.1048 ЦК України).  

Відповідно до ч.1 ст.1049 ст.1050 ЦК України  позичальник зобов’язаний повернути кредитодавцю  кредит у строк та порядок, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення  коштів останній  не звільняється  від обов’язку  виконання зобов’язання, при цьому кредитодавець  має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму  кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Згідно вимог ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, згідно умов договору та у строки передбачені цим договором.

Проте, відповідно до розрахунку, наданого як доказ ВАТ „Державний ощадний банк України”, відповідач ОСОБА_2   взяті на себе зобов’язання щодо своєчасного  погашення належних за кредитним договором платежів не виконав, в наслідок чого утворилась заборгованість за  вказаним договором, яка станом на 10 вересня  2010 р. становить  824 (вісімсот двадцять чотири) грн. 40  коп.  та  складається з:  

-   заборгованості  за  кредитом  –   632  (шістсот тридцять дві)  грн. 16 коп.;

-   пені -  21 (двадцять одна) грн. 50  коп.;

-   суми штрафу з поручителів – 170  (сто сімдесят) грн. 74 коп.  

За таких обставин, невиконання умов кредитного договору №491  від  06 вересня  2007 р.  знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, що дає підстави до застосування правових наслідків встановлених договором або законом, відповідно до ст.611 ЦК України.

Так, за порушення  взятих  на себе зобов’язань  по своєчасному поверненню основної суми  кредиту  та сплати процентів  за користування  Позичальник  зобов’язується  сплатити на користь Банку  пеню в розмірі  подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний  прострочення  (п.п.5.2 п.5 вказаного договору).

Також, з матеріалів доданих до позову вбачається, що  в якості  забезпечення кредитних зобов’язань  між позивачем  та відповідачкою ОСОБА_3  в той же день був укладений  договір поруки №491, згідно якого  остання   поручилася  відповідати у повному обсязі  за своєчасне та повне  виконання  відповідачем  ОСОБА_2  зобов’язань  за кредитним договором.

Окрім того,  в забезпечення  кредитних зобов’язань  між позивачем та відповідачем               ОСОБА_4  також був укладений письмовий договір поруки  №491 А від 06 вересня  2007 р., відповідно до  якого  останній  поручився  відповідати у повному обсязі  за своєчасне та повне  виконання  відповідачем ОСОБА_2 взятих  на себе  зобов’язань  за вищевказаним  кредитним договором.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Окрім того, за правилами  ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник та  поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.  

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки  (ч.2 ст. 554 ЦК України).

Зі змісту  тексту договорів поруки від 06 вересня 2007 р., вбачається, що  сторони встановили, що у випадку невиконання відповідачем ОСОБА_2  своїх зобов’язань за кредитним договором,  поручителі зобов’язалися  відповідати по зобов’язаннях  за вищевказаним кредитним договором  перед кредитором  в тому ж обсязі, що і боржник.

Окрім того,  в разі  невиконання або неналежного виконання  поручителями  зобов’язань, що передбачені п.2.5 обумовлених договорів поруки, поручителі сплачують  кредитору штраф  в розмірі 10% від суми несплаченого платежу.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що між  сторонами  мали місце  договірні правовідносини, які повинні виконуватися  належним чином відповідно до умов договору  та в установлений строк  (ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України). Проте, відповідачі  порушили  умови  договору, тому з врахуванням вимог ст. 526 ЦК України та  умов Договору   повинні   відповідати за неналежне виконання  взятих на себе зобов’язань.

Разом з тим,   суд не може погодитися з солідарним порядком  стягнення заборгованості з відповідачів,  оскільки  у випадку укладення  декілька договорів  поруки на забезпечення  виконання  одного й того самого зобов’язання  поручителі не несуть солідарної відповідальності, оскільки  відсутня їх спільна порука, тобто,  поручителі ОСОБА_3 і ОСОБА_4   є солідарним боржником з ОСОБА_2  кожен окремо, та не є солідарними  боржниками  між собою.

За таких обставин, позивач має право  пред’явити  вимогу до кожного з поручителів  на підставі відповідного договору, але  поручитель, який виконає зобов’язання,  не може висунути вимогу до іншого поручителя  на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.  

Також, суд вважає за можливе зробити перерахунок суми штрафу, відповідно до вимог п.3.3. договорів поруки, що передбачають стягнення з поручителів суми штрафу в розмірі 10 (десять)% від суми несплаченого платежу, яка становить  -  130  (сто тридцять) грн. 74  коп.  

З врахуванням вищенаведеного та  відповідно до ст.ст.1049,1054 ЦК України, суд приходить до висновку, що  позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому   задоволенню, а з відповідача ОСОБА_2  солідарно з  ОСОБА_3  та солідарно з         ОСОБА_4 на користь позивача  підлягає  стягненню  розмір заборгованості  за кредитним договором   на загальну суму 653 (шістсот п’ятдесят три) грн. 66  коп.,  яка складається з  заборгованості   за  кредитом  –  632 (шістсот тридцять дві)  грн. 16 коп. та   суми пені   в розмірі  21 (двадцять одна) грн. 50 коп. Також підлягає   стягнення з поручителів  ОСОБА_3 і         ОСОБА_4  на корить позивача   сума штрафу   в розмірі 65  (шістдесят п’ять) грн. 37  коп.   з кожного.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Таким чином, з відповідачів на користь позивача ВАТ „Держаний ощадний банк України”  підлягають стягненню  в повернення сплаченого судового збору в розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять)  грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 10,11, 88,209, 212, 213, 214,215, 224-226   ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов  Відкритого  акціонерного товариства  „Державний ощадний банк України”   до  ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4   про  стягнення  заборгованості за кредитним договором -   задовольнити частково.

Стягнути на користь Відкритого  акціонерного товариства  „Державний ощадний банк України” з ОСОБА_2   солідарно з ОСОБА_3  та солідарно з ОСОБА_4   заборгованість  за  кредитом  –  632 (шістсот тридцять дві)  грн. 16 коп.,  суму пені  – 21 (двадцять одна) грн. 50 коп., а всього - 653 (шістсот п’ятдесят три) грн. 66 коп., 00 коп. заборгованості   за кредитним договором  №491  від  06 вересня  2007 р., що утворилась  станом на 10  вересня  2010 р.

Стягнути  з ОСОБА_3   на користь Відкритого  акціонерного товариства  „Державний ощадний банк України” суму  штрафу в розмірі   65 (шістдесят п’ять) грн. 37 коп.

Стягнути  з  ОСОБА_4   на користь Відкритого  акціонерного товариства  „Державний ощадний банк України” суму  штрафу в розмірі   65 (шістдесят п’ять) грн. 37 коп.

Стягнути у рівних частках з ОСОБА_2,  ОСОБА_3  та  ОСОБА_4    судовий збір  в розмірі  51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.  на користь Відкритого  акціонерного товариства  „Державний ощадний банк України”, тобто з кожного по 17 (сімнадцять) грн. 00 коп.

           Стягнути у рівних частках з ОСОБА_2,  ОСОБА_3  та  ОСОБА_4    витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  на користь   Відкритого  акціонерного товариства  „Державний ощадний банк України”   в сумі  120  (сто двадцять)  грн. 00 коп., тобто з кожного по  40 (сорок) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів про перегляд заочного рішення, поданою протягом десяти  днів з дня отримання його копії.

Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області  через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти  днів з  дня  його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, при цьому, строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя                                                                       Т.В. Серебрякова