Справа  № 2-1666/2010                                                                                                  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    08 вересня   2010 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:   головуючого   –     судді    Серебрякової Т.В.,

                 при секретарі судового засідання – Лукіянчиної  Т.І.,

                 за участю:   позивачки  ОСОБА_1,

                 відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання малолітньої   дитини , -

ВСТАНОВИВ:

    В липні  2010 р.  ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої   дитини.

В позовній заяві зазначено, що 23 липня 2002 р. позивачка ОСОБА_1   зареєструвала   шлюб з  відповідачем  ОСОБА_2 Від даного шлюбу  сторони мають  малолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на  повному матеріальному утриманні позивачки. Відповідач проживає окремо  від дитини та  у добровільному порядку не приймає участі у  матеріальному утриманні останньої.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачка ОСОБА_1 просила позов задовольнити,  стягнути з відповідача ОСОБА_2  аліменти на її користь на утримання малолітньої  дитини   в розмірі ?  частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини  відповідного віку, починаючи з  28 липня  2010 р.  і до досягнення  нею  повноліття.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1  позовні вимоги підтримала в повному обсязі. При цьому зазначала, що відповідач є працездатною особою та   має можливість сплачувати аліменти в розмірі, визначеному в позовній заяві.  Посилаючись на викладене,  просила позов задовольнити,  стягнути  з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,  на її користь  аліменти на утримання сина  ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1,    в розмірі ?   частини від усіх видів  його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу звернення до суду - 28 серпня  2010 р.,  і до досягнення дитиною  повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував  проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини,  в розмірі ?   частини від усіх видів  його заробітку (доходу) щомісячно.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України,  судом встановлені  наступні факти  і відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що 23 липня 2002 р. відділом реєстрації актів громадянського стану Вознесенського міського управління юстиції Миколаївської області  зареєстровано шлюб  між відповідачем  ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2, та позивачкою ОСОБА_1  (до шлюбу – Бондаренко) О.Ю., ІНФОРМАЦІЯ_3.

Сторони мають  малолітню дитину  – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  що підтверджується копією свідоцтва про народження (повторне), серія НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Вознесенську Вознесенського міськрайонного  управління  юстиції  Миколаївської  області 18 грудня  2008  р. (а.с.4).

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду  Миколаївської області від                    12 серпня 2010 р. шлюб між  ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований            23 липня 2002 р.  відділом реєстрації актів громадянського стану Вознесенського міського управління юстиції Миколаївської області (актовий запис№143) розірвано.  

Згідно довідки  від 27 липня  2010 р., виданої головою  вуличного  комітету, позивачка ОСОБА_1  разом з   малолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  зареєстрована  та проживають  за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5). В судовому засіданні встановлено, що відповідач  проживає окремо від дитини та у добровільному порядку не надає матеріальну допомогу на утримання сина ОСОБА_3.      

Ч.3 ст.11 Закону України „Про охорону дитинства” від  26 квітня 2001 р.  (з наступними змінами та доповненнями), передбачає, що  батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх  дітей.

Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи  виконання цього  обов’язку  визначаються за домовленістю між ними.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду  з відповідним позовом.  

Згідно ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 СК України) або у твердій грошовій сумі (ст.184 СК України) і виплачуються  щомісячно.

При визначені розміру аліментів, суд відповідно до ст.182 СК України  враховує обставини справи, стан здоров’я, матеріальне становище дитини, матеріальне становище платника аліментів, наявність  в останнього  інших неповнолітніх дітей,  непрацездатних чоловіка, дружини, батьків.  

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,  є працездатною особою, інших непрацездатних осіб на своєму  утриманні останній  немає, тому   відповідно до вищезазначеної норми, розмір аліментів  слід визначити  у частці від доходу.

Отже, оцінюючи зібрані докази у справі, суд приходить до висновку, що             відповідач ОСОБА_2,  який  є  батьком  малолітній дитині ОСОБА_3,               ІНФОРМАЦІЯ_1,  зобов’язаний  до утримання дитини  та має можливість  сплачувати аліменти,  тому суд  вважає  можливим  визначити  їх в розмірі ?   частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно  та до досягнення дитиною  повноліття.    

За правилами  ст.189 СК України,  батьки мають право укласти договір про сплату  аліментів на утримання дитини, в якому визначити  розмір та строки  виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. В судовому засіданні встановлено, що такий договір між сторонами  не укладався, тому,  при вищезгаданих обставинах  з відповідача  можуть бути  стягнуті аліменти  на утримання  дитини   на користь позивачки.  

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані  та підлягають  задоволенню,  стягнувши  з відповідача ОСОБА_2   на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої   дитини  -  сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,   у розмірі ?  частини   від усіх  видів  його заробітку (доходу) щомісячно, але розмір аліментів на дитину за жодних обставин не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу пред’явлення  позову – 28 липня  2010 р.  і до досягнення ним  повноліття.

В силу ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 51  (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.  та витрати на  інформаційно–технічне забезпечення  розгляду справи  в сумі  120 (сто двадцять)  грн.  00 коп.

    Згідно ч.1 ст.367  ЦПК України  рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,213,214,215, ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

    Позов   ОСОБА_1 до  ОСОБА_2   про стягнення аліментів на утримання малолітньої   дитини  - задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки                              м. Вознесенськ Миколаївської області, на утримання  дитини  – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,   в розмірі ?   частини від усіх видів його  заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28  липня  2010  року і до досягнення дитиною  повноліття.

    Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області,    судовий збір  в розмірі  51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.  на користь Держави в особі  місцевого бюджету  міста Вознесенськ Миколаївської області  (банк УДК в Миколаївській області, код  банку 23406957,  МФО 826013, код платежу 22090100,  р/р  №31415537700007).

           Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  на користь держави   в особі  Державного бюджету міста  Вознесенськ Миколаївської області  (банк  ГУДКУ в Миколаївській області, код  ЄДРПОУ  23406957,  р/р №31210259700007, МФО  826013, код платежу 22050000) в сумі  120  (сто двадцять)  грн. 00 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу  за один місяць.    

Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти  днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                           Т.В.  Серебрякова