Справа  № 2-1298/2010                                                                                                  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    01 вересня  2010 року  Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:    головуючого   –     судді    Серебрякової Т.В.,

               при секретарі судового засідання Григоренко О.С.,

               за участю  позивачки  ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом    ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання   дітей , -

ВСТАНОВИВ:

    В травні  2010 р. ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання  дітей.

В позовній заяві зазначено, що 06  червня  2003 р.  Бузькою сільською Радою Вознесенського району Миколаївської області був зареєстрований шлюб  між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, який на теперішній час розірваний. Сторони мають двох малолітніх  дітей – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,  які  знаходиться на  повному матеріальному утриманні позивачки. Відповідач проживає окремо від дітей та   у добровільному порядку не приймає участі у  вихованні та  матеріальному утриманні останніх.

Посилаючись на зазначені обставини, позивачка ОСОБА_1  просила позов задовольнити,  стягнути з відповідача ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання  дітей  в розмірі 1/3  частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з     19 травня  2010 р.  і до досягнення  ними  повноліття.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та  просила  стягнути  з відповідача ОСОБА_2 на її користь  аліменти на утримання малолітніх дітей  в розмірі 1/3  частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з  19 травня  2010 р.  і до досягнення  ними   повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 в судове  засідання  не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином (про що свідчать наявні в матеріалах справи письмові докази) та з врахуванням правил, викладених у   ч.1 ст.77 ЦПК України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5  в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила.  

За таких обставин, суд вважає можливим провести  заочний розгляд справи  на підставі наявних у справі доказів. Позивачка ОСОБА_1 проти цього не заперечувала.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України,  судом встановлені  наступні факти  і відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що відповідач  ОСОБА_2,                      ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець  м. Чернівці,  та позивачка  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка                с. Бузьке Вознесенського району Миколаївської області,   перебували   в зареєстрованому шлюбі з  06 червня 2003 р.  

 З матеріалів справи також вбачається, що сторони  мають двох малолітніх  дітей:  доньку – ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  що підтверджується копією свідоцтва про народження (повторне), серія НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації  актів громадянського стану Вознесенського міського  управління юстиції  Миколаївської області 22  січня 2002 р., та сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія  НОМЕР_2, виданого  Бузькою сільською Радою Вознесенського району Миколаївської області  01 червня 2000 р.    

Шлюб між сторонами розірвано. Розлучення зареєстровано в органах реєстрації актів цивільного стану по місту  Вознесенську Вознесенського  міськрайонного управління  юстиції  Миколаївської   області,   про  що 09 грудня 2009 р. було видано свідоцтво про розірвання шлюбу.

Згідно довідки  №419 від 19  травня 2010 р., виданої виконавчим комітетом  Бузької  сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області, малолітні  діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4,   ІНФОРМАЦІЯ_2,  на даний час проживають  разом  з матір’ю  за адресою: АДРЕСА_1   та окремо від  батька.  

Ч.3 ст.11 Закону України „Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 р.                     (з наступними змінами та доповненнями), передбачає, що  батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх  дітей.

Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи  виконання цього  обов’язку  визначаються за домовленістю між ними.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду  з відповідним позовом.  

Згідно ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 СК України) або у твердій грошовій сумі (ст.184 СК України) і виплачуються  щомісячно.

При визначені розміру аліментів, суд відповідно до ст.182 СК України  враховує обставини справи, стан здоров’я, матеріальне становище дитини, матеріальне становище платника аліментів, наявність  в останнього  інших неповнолітніх дітей,  непрацездатних чоловіка, дружини, батьків.  

Отже, оцінюючи  зібрані докази у справі, суд приходить до висновку, що             ОСОБА_2,  який  є  батьком  малолітній ОСОБА_3,                               ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітньому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зобов’язаний  до утримання дітей  й  вважає  можливим  визначити розмір аліментів  в розмірі 1/3  частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно  та до досягнення дітьми   повноліття.    

За правилами  ст.189 СК України,  батьки мають право укласти договір про сплату  аліментів на утримання дитини, в якому визначити  розмір та строки  виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. В судовому засіданні встановлено, що такий договір між сторонами  не укладався, тому,  при вищезгаданих обставинах  з відповідача  можуть бути  стягнуті аліменти  на утримання дітей   на користь позивачки.  

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані  та підлягають  задоволенню,  стягнувши  з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання двох  малолітніх  дітей  - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,  у розмірі 1/3   частини   від усіх  видів  його заробітку (доходу) щомісячно, але розмір аліментів на дитину за жодних обставин не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу пред’явлення  позову –  19 травня 2010 р.  і до досягнення дітьми  повноліття.

В силу ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 51  (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.  та витрати на  інформаційно–технічне забезпечення  розгляду справи  в сумі  120 (сто двадцять)  грн.  00 коп.

    Згідно ч.1 ст.367  ЦПК України  рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,213,214,215,ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання   дітей -   задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця міста Чернівці, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки  с. Бузьке Вознесенського району Миколаївської області,   на утримання двох дітей   – доньки   ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина   ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2,   в розмірі 1/3  частини від усіх видів його  заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 травня 2010  року і до досягнення дітьми  повноліття.

    Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця міста Чернівці,    судовий збір  в розмірі  51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.  на користь держави  в особі  місцевого бюджету місті Вознесенськ  (банк УДК в Миколаївській області, код  банку 23406957,  МФО 826013, код платежу 22090100,                   р/р  №31415537700007).

           Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця міста Чернівці, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  на користь держави   в особі  Державного бюджету міста  Вознесенськ (банк  ГУДКУ в Миколаївській області, код  ЄДРПОУ  23406957,  р/р №31210259700007, МФО  826013, код платежу 22050000) в сумі  120  (сто двадцять)  грн. 00 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу  за один місяць.    

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, поданою протягом десяти  днів з дня отримання його копії.

Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області  через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти  днів з  дня  його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, при цьому, строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя                                                           Т.В. Серебрякова

..