Справа №- 22-ц—6549/09р. Головуючий 1 інст. Пилюгіна О.М.
Категорія – договірні. Доповідач – Міненкова Н.О.
Р І Щ Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
Головуючого судді : Міненкової Н.О.
Суддів – Гальянової І.Г., Ларенка В.І.
При секретарі – Григоренко К.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 квітня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Харківської районної державної адміністрації Харківської області, Кулиничівської селищної Ради Харківського району Харківської області про скасування договору оренди, скасування розпоряджень, зобов’язання виконати певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А
в листопаді 2008 року до суду звернулась позивачка з позовом про скасування розпорядження Харківської районної державної адміністрації №-543 від 28 березня 2007 року про внесення змін до розпорядження №-1686 від 05.10 2006 року про відведення ОСОБА_2 земельної ділянки для розміщення офісно – складського комплексу на території Кулиничівської селищної ради Харківського району. Скасуванні договору оренди землі від 15 травня 2008 року, укладеного між Харківською районною держадміністрацією та ОСОБА_2 Позивачка посилалась на те, що з 20 жовтня 1992 року користується земельними ділянками, які були виділені їй та її матері на підставі протоколу №-18 засідання профспілкового комітету дослідного господарства „Українка”
Інституту тваринництва УААН. Користування земельною ділянкою було підтверджено актом з’ясування фактичного користування земельною ділянкою від 24 вересня 2008 року та довідкою виконавчого комітету Кулиничівської селищної ради №-1600 від 10 жовтня 2008 року. Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації №-1548 від 31 липня 2007 року був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення. Вона замовила проект землеустрою, відповідно до якого, площа земельної ділянки склала 0,2204га, земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 6325157300:02:004:0087 та виконавчим комітетом Кулиничівської селищної ради присвоєно юридичну адресу: Харківська область Харківський район, АДРЕСА_2. 16 жовтня 2007 року погоджено акт встановлення та погодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами. На час звернення до суду виготовлена уся документація для отримання Державного акту на право приватної власності на землю.
В травні 2008 року позивачці стало відомо про те, що відповідно до висновку відділу містобудування та архітектури Харківської райдержадміністрації №-423 від 14 травня 2008 року на відведену їй земельну ділянку накладається земельна ділянка яка відведена ОСОБА_2 для розміщення офісно – складського комплексу, відповідно до розпорядження №-543 від 28 березня 2007 року, а 15 травня 2008 року був укладений договір оренди. Вважає, що договір оренди підлягає скасуванню, так як при його укладенні були суттєво порушені норми земельного законодавства. Так, в зазначеному розпорядженні №-543 від 28.03.2007 року землі, які виділяються зазначені, як несільськогосподарського призначення, а в розпорядженні виданому на ім’я позивачки від 31 червня 2007 року, як землі сільськогосподарського призначення. Вважає, що уся правова документація, яка видавалась відповідачу ОСОБА_2 не відповідає нормам діючого законодавства. Так, в розпорядженнях, які нею оскаржуються не зазначена мета використання наданих земель, в розпорядженнях відсутні підписи посадових осіб. На виділення земельної ділянки в оренду відсутнє погодження земельної районної комісії щодо врегулювання земельних відносин, відсутній кадастровий план та план встановлення меж, а також договір оренди не погоджений з головою Кулиничівської селищної ради на території якої знаходиться спірна земельна ділянка. Просила скасувати розпорядження Харківської районної державної адміністрації №-543 від 28 березня 2007 року, про внесення змін до розпорядження №-1686 від 05.10.2006 року, яким відведено ОСОБА_2 земельну ділянку для розміщення офісно – складського комплексу, скасувати розпорядження №- 109 від 7 березня 2008 року та договір оренди від 15 травня 2008 року.
Представник відповідача ОСОБА_2 з позовними вимогами не погодився, посилаючись на законність виділення йому земельної ділянки та укладання договору оренди на неї.
Представники Харківської районної державної адміністрації та Кулиничівської селищної ради в судове засідання не з’явились. Просили справу розглядати за їх відсутності.
Представник Кулиничівської селищної ради надіслав до суду письмові пояснення в яких зазначали, що позивачка користується земельною ділянкою багато років і на законних підставах. Земельні ділянки, які знаходяться по АДРЕСА_1 знаходяться за межами населеного пункту у розпорядженні Харківської райдержадміністрації але на території Кулиничівської селищної ради. А тому, відповідно до ст. 12 ЗК України при прийнятті рішення райдержадміністрацією повинна була враховуватися думка Кулиничівської селищної ради. Між тим, приймаючи рішення №-109 від 07.03.2008 року про передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_2 та укладаючи договір оренди від 15 травня 2008 року ці положення закону були порушені.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської обласної державної адміністрації про скасування рішення №-109 від 07 березня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Харківської
районної державної адміністрації Харківської області, Харківської обласної державної адміністрації, Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області про скасування договору оренди, скасування розпоряджень, зобов’язання виконати певні дії, визнання першочергового права на земельну ділянку залишені без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 207 ЦПК України ( спір з приводу оскарження рішення від 07 березня 2008 року №-109 розглядається в іншому суді).
З доданої до матеріалів справи ухвали Харківського районного суду від 16 серпня 2010 року вбачається, що провадження по справі закрито і позивачці запропоновано звернутися до адміністративного суду. Дана ухвала не оскаржена, як і ухвала від 21 квітня 2010 року про залишення цих вимог без розгляду( а.с.196)
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 28 квітня 2010 року в задоволенні позовних вимог щодо скасування договору оренди, скасуванні розпоряджень, зобов’язанні вчинити певні дії повністю відмовлено.
Не погодилась з рішенням ОСОБА_1 й у апеляційній скарзі просить його скасувати як незаконне і необґрунтоване.
Крім апеляційної скарги на рішення суду ОСОБА_1 оскаржує також ухвали суду від 21 квітня 2010 року про відмову в витребуванні доказів: оригіналу розпорядження №-109 від 07 березня 2008 року та документів на підставі яких укладався договір оренди землі з ОСОБА_2, а також про відмову в забезпеченні позову шляхом заборони відповідачу використовувати спірну земельну ділянку до вирішення спору по суті.( а.с. 304-307).
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 213 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивачці, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка в установленому законом порядку не набула прав на земельну ділянку, рішень про відмову передати позивачці у власність земельну ділянку не приймалось, а тому підстав для задоволення позову немає, так як питання вирішується в судовому порядку у разі відмови в передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду. Земельна ділянка належить відповідачу, а у позивачці відсутні будь – які права на цю земельну ділянку , то і право її не порушено.
Судова колегія не може погодитися з даним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області №-1584 від 31 липня 2007 року на підставі заяв громадян, зацікавлених у приватизації земельних ділянок на території Кулиничівської селищної ради було надано дозвіл позивачці на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок категорії сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства у розмірах згідно зі списком( а.с. 10,11).
Комісія щодо врегулювання земельних відносин на території Харківського району надала згоду громадянам на передачу у власність земельних ділянок за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення ( а.с.9), був затверджений акт встановлення та погодження меж земельної ділянки ( а.с.10). Позивачка ОСОБА_1 отримала висновок погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу за межами населеного пункту на території Кулиничівського селищної ради, висновок державної санітарно – епідеміологічної експертизи №-466. До отримання вказаних документів рішенням Кулиничівської селищної ради Харківського району, Харківської області від 16 березня 2007 року позивачці була надана згода щодо розробки документів попереднього погодження на земельну ділянку площею 0,20 га, згідно викопіювання на території Кулиничівської селищної ради.( а.с. 18-21).
Крім того, 26 грудня 2003 року на підставі рішення 7-ї сесії ХХІУ скликання Кулиничівської селищної ради позивачці було виділено земельну ділянку з фонду земель Кулиничівської селищної ради площею 0,15 га в смт. Кулиничі за їдальнею строком на 5 років на умовах оренди для ведення індивідуального городництва.( а.с. 231,298). Договір оренди укладено 19 квітня 2004 року строком на 5 років.( а.с. 292-297). Державна реєстрація договору оренди не проводилась, але починаючи з 1992 року позивачка постійно користувалася цією землею та 31 липня 2007 року отримала, разом з іншими громадянами, жителями сел. Кулиничі розпорядження №-1584 Харківській райдержадміністрації Харківського району про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Кулиничівська селищна рада винесла рішення про присвоєння земельним ділянкам , якими користуються ОСОБА_1 та ОСОБА_3 адреси: АДРЕСА_2,АДРЕСА_3
Ті обставини, що позивачка постійно користується спірною земельною ділянкою з 1992 року, вирощує на ній сільськогосподарську продукцію, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи і не заперечувалось сторонами, були підтверджені як письмово так і усно представником Кулиничівської селищної ради, на території якої ці земельні ділянки знаходяться. Звернення позивачки до органу державної влади та органу місцевого самоврядування із заявою про безоплатну передачу земельних ділянок у власність обумовлене ст. 116 ЗК України.
Відповідно до ЗК УРСР в редакції від 18 грудня 1990 року та ЗК в редакції від 13 березня 1992 року земельні ділянки для ведення сільського господарства, ведення особистого підсобного господарства і.т.і. надавалися громадянам України у власність або в постійне користування. В цей період, громадяни мали право оформити земельні ділянки на себе за їх вибором у приватну власність або у постійне користування.
Згідно з новим Кодексом( 2001 року) громадяни, які не оформили право приватної власності на ділянки і продовжували користуватися ними, мають право на безоплатне одержання ділянок, якими вони користувались, у приватну власність.
А тому висновок суду першої інстанції, про те, що не можна вважати право позивачки порушеним і таким що не підлягає захисту є безпідставним.
З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Харківської районної державної адміністрації №-1686 від 05 жовтня 2006 року було надано ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,89га господарського двору, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, несільськогосподарських угідь, які перебували в постійному користуванні Інституту тваринництва УАНУ, розташованої за межами населеного пункту на території Кулиничівської селищної ради, для реконструкції і експлуатації кулінарного цеху та будівлі їдальні в офісні та складські приміщення. З даного розпорядження вбачається, що договір купівлі – продажу не житлової будівлі був укладений з ОСОБА_2 01 вересня 2006 року( а.с. 189). Об’єкти нерухомості, придбані ОСОБА_2 будівлі: їдальня, площею 341,10 кв.м., розташована в АДРЕСА_1 та будівля кулінарного цеху, площею 164,80 кв.м., розташована по АДРЕСА_2
Як вбачається з розпорядження голови районної державної адміністрації №-543 від 28 березня 2007 року „Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 05 жовтня 2006 року №-1686 пункт 1 цього розпорядження був фактично не змінений та зазначено: надано ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,89га господарського двору, за рахунок земель запасу категорії сільськогосподарського призначення, несільськогосподарських угідь, розташованої за межами населеного пункту на території Кулиничівської селищної ради, для реконструкції і експлуатації кулінарного цеху та будівлі їдальні в офісні та складські приміщення. (Тобто зміни вносилися щодо перебування спірних земельних ділянок у користуванні Інституту тваринництва УАНУ), інше було продубльовано. Цьому розпорядженню передувало розпорядження №-191 від 09 лютого 2007 року „Про скасування державного акту на право постійного користування землею”, яким був скасований державний акт на право постійного користування землею серія ХР-25-00-511, виданий 26 листопада 1993 року Інституту тваринництва УАН на землі дослідного господарства „Українка” та земельну ділянку зараховано до земель запасу сільськогосподарського призначення на території Кулиничівської селищної ради за межами населеного пункту.( а.с. ).
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки доводам позивачки відносно того, що земельною ділянкою, яка була виділена відповідачу і на яку було укладено договір оренди вона користується з 1992 року. Зазначені землі відносяться до земель сільськогосподарського призначення.
При прийнятті рішень про виділення ОСОБА_2 в оренду 1,89 га землі під складські та офісні приміщення, із зазначенням про зміну її цільового призначення, необхідно було перевірити на місцевості хто і з якого часу користується цією землею. Тобто, судова колегія вважає, що при винесенні розпоряджень, а також при укладанні з ОСОБА_2 договору оренди землі були порушені норми земельного законодавства.
Відповідно до ст. 12 ЗК України при прийнятті рішень райдержадміністраціями повинно враховуватись думка органів місцевого самоврядування на території яких знаходяться земельні ділянки. Так, в ч1 п.з ст. 12 Земельного Кодексу зазначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, крім іншого, і підготовка висновків щодо вилучення ( викупу) та надання земельних ділянок, відповідно до цього Кодексу.
Приймаючи розпорядження про передачу в оренду земельної ділянки пл. 1,89на ОСОБА_2В.( №-109 від 07.03.2008 року не була врахована думка органу місцевого самоврядування Кулиничівської селищної ради на території якої знаходиться ця земельна ділянка. А при перевірці відділом містобудування та архітектури Харківської районної державної адміністрації матеріалів землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 було встановлено накладення земельної ділянки на погоджену землевпорядну документацію гром. ОСОБА_2, яка була виділена йому для розміщення офісно – складського комплексу.
Відповідно до ч.1 п.і статті 12 ЗК до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельного законодавства також відноситься інформування населення щодо вилучення( викупу), надання земельних ділянок.
Кулиничівська селищна рада не була проінформована Харківською райдержадміністрацією про проведення процедури передачі земельної ділянки, яка знаходиться на території Кулиничівської селищної ради ОСОБА_2, жителю м. Харкова.
Тобто, згідно з доказами, які є у справі, судова колегія встановила, що земельна ділянка була виділена позивачці у користувалася в 1992 року, на той час законним користувачем земельних ділянок було Дослідне господарство (ДГ) „Українка”( інститут тваринництва УАНУ)( протокол №-18 від 20 жовтня 1992 року) земельна ділянка розташована за межами населеного пункту на території Кулиничівської селищної ради була виділена їй для ведення особистого селянського господарства. На земельну ділянку пл. 0,15 га з позивачкою укладався договір оренди, строком дії до 19квітня 2009 року на підставі рішення колегіального органу 7-ї сесії ХХІУ скликання Кулиничівської селищної ради. Питання про визнання цього рішення недійсним ніким не ставилося. Тобто, як судом першої інстанції так і судом апеляційної інстанції було встановлено, що земельна ділянка, з приводу якої виник спір, знаходилась у позивачки у користуванні багато років. Питання про припинення її права на користування цією земельною ділянкою ніким не ставилось.( ст. 140 ЗК). Ті обставини, що відповідачу були надані земельні ділянки, якими багато років користувалися жителі сел. Кулинині підтверджується письмовими поясненнями Кулиничівської селищної ради. Дані землі відносяться до земель сельськогосподарського призначення, які виділені в окрему категорію земель України ( ст. 22 ЗК). Пріоритетність земель сільськогосподарського призначення закріплена в ст. 23 ЗК України.
При виділенні земельної ділянки ОСОБА_2 в рішеннях органу державної влади зазначалося про зміну цільового призначення земель із сільськогосподарських на несільськогосподарські.
Відповідно до ст. 23 ЗК землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.
Для будівництва промислових підприємств, об’єктів житлово – комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів , не пов’язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.
Відповідно до ст.20 ЗК районні державні адміністрації мали повноваження на прийняття такого рішення, якщо така зміна пов’язана з наступним використанням цієї ділянки для сільськогосподарських потреб, ведення лісового і водного господарства, будівництва об’єктів, призначених для обслуговування членів територіальних громад, району( шкіл, лікарень, тощо). Якщо ж зміна цільового призначення земельної ділянки, передбачає використання такої ділянки для інших потреб всі матеріали подаються до обласної державної адміністрації, яка і приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.
Ні в суді першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції відповідач не надав рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки. Не надані обґрунтування необхідності зміни цільового призначення земельної ділянки, а також акт про встановлення меж в натурі на місцевості.
Як вбачається з документів, які додані до матеріалів справи, з письмових та усних пояснень представника Кулиничівської селищної ради, цільове призначення спірної земельної ділянки, а також прилеглих до неї інших земельних ділянок -сільськогосподарське. Виділяючи відповідачу земельну ділянку пл. 1,89 га, орган державної влади Харківська райдержадміністрація в своїх рішеннях зазначала про зміну цільового призначення землі на несільськогосподарські, але суду не були надані докази та обґрунтування такої зміни цільового призначення землі. Відповідно до ч.1 ст. 23 ЗК землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.
Статтею 21 ЗК передбачені наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, відповідно до зазначеної норми, якщо такі угоди чи рішення прийняті з порушенням порядку встановлення чи зміни цільового призначення земельних ділянок, то вони можуть бути визнані недійсними за рішенням суду, тобто суд може визнати їх недійсними за позовом зацікавлених осіб.
Судова колегія вважає, що при укладанні договору оренди, при прийнятті рішення про передачу ОСОБА_2 земель, які мали цільове призначення – „ведення сільського господарства”, для реконструкції колишньої їдальні інституту тваринництва УАН в офісні та складські приміщення, зі зміною цільового призначення, були суттєво порушені норми земельного законодавства та порядок зміни цільового призначення земель.
Не отримані висновки Кулиничівської селищної ради на території якої розташована спірна земельна ділянка пл. 1,89га , яка у свою чергу не мала можливості проінформувати населення селища про надання земельної ділянки відповідачу. В результаті чого на одну і ту ж земельну ділянку паралельно виготовлялися документи на землекористування як позивачці так і відповідачу, який документи отримав раніше. Причому, в документах, виданих відповідачу було зазначено про зміну цільового призначення землі, а в документах, виданих на ім’я позивачки цільове призначення не змінювалось і земля надавалась для вирощування сільськогосподарської продукції.. Відповідачем не наданий акт визначення меж в натурі (на місцевості), що було обов’язковою умовою при наданні йому права користування цією землею.( а.с. 193).
Крім того, судова колегія вважає, що прийнятими рішеннями не було враховано те, що позивачка користується частиною спірної земельної ділянки більше 15 років і мала право на звернення до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу їй цієї землі у власність, або надання у користування. Що і було нею зроблено у 2007 році та отримано усі необхідні для цього документи.
Судова колегія вважає, що підлягають задоволенню частина позовних вимог позивачки. Між тим, вимоги щодо визнання першочергового права на земельну ділянку є передчасними, так як повинні розглядатися компетентними на то органами, відповідно до земельного законодавства.
Керуючись ст. ст. 218,303,304,307,309.313,317,319 ЦПК України судова колегія,
В И Р І Ш И Л А
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Скасувати рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 квітня 2010 року
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 частково.
Визнати недійсними розпорядження Харківської районної державної адміністрації №-1686 від 05 жовтня 2006 року та №- 543 від 28 березня 2007 року. Визнати недійсним договір оренди землі, укладений між орендодавцем – Харківською районною державною адміністрацією та орендарем – ОСОБА_2 15 травня 2008 року, скасувавши його реєстрацію у Харківському районному відділі ХРФ ДП „Центр ДЗК при Держкомземі України за №-040870300007 від 02 червня 2008 року.
Зобов’язати ОСОБА_2 привести земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1, площею 1,89 га у попередній стан.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя –
Судді -