Справа № 22-ц-26346/2010р.                                                                  Головуючий 1-ї інстанції- Ворона С.В.

Категорія : пенсійне.                                                                                         доповідач  -  

Міненкова Н.О.

                                                                             У Х В А Л А

                                                                ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

        26 серпня   2010  року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

        головуючого:     судді           Міненкової Н.О.

        суддів:                           Ларенка В.І., Гальянової І.Г.    

        при секретарі    -                  Григоренко К.Ю.

        розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Вовчанському    районі Харківської області на постанову   Вовчанського  районного суду Харківської області від 02 липня  2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в  Вовчанському районі Харківської області про визнання незаконними дій та бездіяльності , зобов'язання вчинити певні дії, -

                                                                                   В  С Т А Н О В И Л А :

в травні 2010 року   ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до   Управління пенсійного фонду України у   Вовчанському районі Харківської області про визнання незаконними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку, нарахуванні та виплати державної пенсії та додаткової пенсії згідно норм ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з січня 2004 року у розмірі законодавчо встановленої мінімальної пенсії за віком з розрахунку на час виплати.

В обґрунтування вимог зазначав, що він є інвалідом 3 групи внаслідок захворювання пов’язаного з аварією на Чорнобильської АЕС, та внесена до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС.

На підставі Закону України від 28.02.1991 року № 796-Х11 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона має право отримувати державну пенсію не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

            Однак  пенсійний фонд всупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування цих пенсій, крім того , не здійснив їх перерахунок після встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

             Тому він звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, на що отримав відповідь, що у Управлінні відсутні правові підстави для перерахунку пенсії.

          Відповідач - Управління пенсійного фонду України у  Вовчанському    районі Харківської області   у своїх письмових  запереченнях позов не визнало, посилалось  на те, що  органи Пенсійного фонду при нарахуванні позивачеві пенсії виходило із розмірів та порядку, встановлених відповідними Постановами Кабінету Міністрів України.

         Отже, саме Кабінет Міністрів України своїми нормативно-правовими актами визначає конкретний розмір пенсії, встановлених статтями 50, 54 Закону № 796, які виплачуються за рахунок державного бюджету.

         Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року  «Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» розрахунок пенсій, виплачуваних відповідно до частині 4 статті 54 Закону № 796 і додаткових пенсій, передбачених вказаним Законом, здійснюється виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком 19 грн. 91 коп.

         Крім того з 01.01.2006 року  постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 було збільшено розмір пенсій, призначених відповідно до статті 54 Закону № 796 – для 2 групи 400 грн.

         З 01.01.2008 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107 були внесені зміни до Закону України № 796, а саме встановлений   мінімальний розміри пенсій інвалідам, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою – інвалідам 2 групи – 120 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ці зміни в Законі і були враховані при обчисленні додаткової пенсії позивачу.

              Постановою  Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року за № 654 «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян» для осіб, що отримують пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.07.2008 року встановлено мінімальний розмір пенсії для інвалідів 2 групи - ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році – 1 090 грн.

         Позивачу перерахунки пенсії були проведені відповідно до діючого законодавства.

         Крім того відповідач посилається на те, що позивачем пропущений річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав.

         Постановою  Вовчанського районного суду Харківської області від 02 липня 2010 року  позов     ОСОБА_2 задоволено частково.

        Визнано протиправною бездіяльність  Управління пенсійного фонду України у Вовчанському    районі Харківської області щодо відмови в перерахування пенсії.  

    Зобов’язано  Управління пенсійного фонду України у  Вовчанському районі Харківської області  провести перерахунок  пенсії відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розрахунку мінімальних пенсій за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 31.10.2006 року по 31.12.2008 року та з 22.05.2008, з урахування проведених виплат.

          В інший частині позовних вимог відмовлено.

               В апеляційній скарзі Управління пенсійного фонду ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Наводить ті ж доводи, що і в письмових запереченнях на позов. Справу  в апеляційній інстанції  просили розглядати без участі  представника фонду.

          Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши наведені в скаргах доводи та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що  апеляційна скарга Управління пенсійного фонду України в Вовчанському    районі Харківської області  задоволенню не підлягає,

           Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повинен здійснити нарахування та виплату пенсій позивачу виходячи з розмірів, встановлених Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-Х!! «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» а не постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».

          Висновки суду відповідають обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.

               Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 є  інвалідом 3 групи внаслідок захворювання пов’язаного з аварією на Чорнобильської АЕС, та внесена до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС.

               Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до постраждалих першої категорії, що є інвалідами третьої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

               Частиною 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв'язок Чорнобильською катастрофою, не може  бути нижчим  по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

               Наявність права позивачки на призначення та виплату пенсій у розмірах, встановлених вищезгаданим законом, є визначальним для вирішення даного спору.

               Крім того, таке право позивачеві гарантується Конституцією України, статтею 46 якою передбачено право громадянина на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

               Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та  органи  місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

               Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві підлягають застосуванню положення ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів №1 від 3 січня 2002 року «Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», та Постанова КМУ № 654 від 16.07.2008 року - на підставі якої позивачеві здійснено нарахування пенсії, та інші постанови Кабінету Міністрів України, якими істотно звужується обсяг встановлених законом та гарантованих Конституцією України  прав  на  соціальний захист.  

                 Також правильно судом першої інстанції не взято до уваги заперечення пенсійного фонду  щодо застосування до спірних правовідносин ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання  внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом  Міністрів України. Проте надання такого права Кабінету  Міністрів України не означає  надання права на встановлення порядку, направленого на звуження змісту та обсягу прав позивача на отримання пенсій відповідно до розмірів, встановлених Законами України.

                 Правильним є і висновок суду першої  інстанції, що за основу при нарахуванні позивачеві пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з чинним законодавством визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.  

                 Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

                  Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік.

                Оскільки позивачеві слід визначити пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії повинен проводитися з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

                 Тому правильним є висновок суду щодо протиправності відмови відповідачем  у перерахунку пенсій у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

                 Доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду  не спростовують висновків суду першої інстанції та обставин справи.      

            Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції  в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді  першої  інстанції, визнає , що рішення судом першої  інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

             Погоджується судова колегія також із строками, застосованими судом першої інстанції.

             Відповідно до змін, внесеним Законом України № 231-М від 5.10.2006 року, до частини 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12), що набрали законної сили з 31 жовтня 2006 року, розмір пенсій відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи –підвищується  у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Ця норма закону набрала чинності з 31.10.2006 року, зворотної сили не має, а тому перерахунок пенсії повинен здійснюватися з цього часу.

           Статтею 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  (яка доповнена Законом України  № 231-V від 5.10.2006 року) передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

           А тому судова колегія погоджується з висновком суду щодо перерахунку пенсії ОСОБА_2  з 31 жовтня 2006 року ( з дня набрання чинності ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»),  за виключенням періоду часу з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року, коли діяв Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107 – яким були внесені зміни до Закону України № 796, (в нової редакції Закон № 796 зменшував суму виплати пенсій і  передбачав виплату пенсії інвалідам 2 групи 120%  пожиткового мінімуму, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 20 відсотків прожиткового мінімуму) .  Вказану норму закону було правомірно враховано відповідачем при нарахуванні та здійсненні позивачу пенсійних виплат за період з 01.01.2008 року по 25.05.2008 року. Положення цього Закону яким були внесені зміни до ст.ст. 50 і 54 втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України № 10-рп2008 від 22.05.2008 року.

 З 25.05.2008 року на підставі Закону України від 28.02.1991 року № 796-Х11 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право отримувати державну пенсію не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

            При розгляді даної справи, встановлюючи час, з якого потрібно зробити перерахунок пенсії та заборгованості, що виникла у відповідача перед позивачем, суд першої інстанції враховав положення частини 2 частини 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, тому вимогу відповідача застосувати ст. 99,100 КАСУ судова колегія вважає необґрунтованою .

         Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст. 307,ст. 308,   314, 319  ЦПК України, судова колегія, -

                                                                ухвалила  :

апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у  Вовчанському    районі Харківської області залишити без задоволення.

                Постанову     Вовчанського районного суду Харківської області від 02 липня  2010 року   залишити без змін.              

           ухвала  судової колегії набирає  законної  сили з моменту її  проголошення   і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

    Головуючий :

    Судді :