Справа №-22-ц-12810/2010 Головуючий 1 інст. Зінченко Ю.Є.
Категорія – соціальні виплати Доповідач – Міненкова Н.О.
Чорнобильцям
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2010 р.
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
Головуючого судді – Міненкової Н.О.
Суддів : Гальянової І.Г., Ларенка В.І.
Секретар – Бала шов О.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради на постанову Московського районного суду м. Харкова від 29.04.2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Московської у м. Харкові ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, про зобов’язання перерахунку та виплаті належних соціальних виплат,-
В С Т А Н О В И Л А :
29.04. 2010 року постановою Московського районного суду м. Харкова задоволений позов ОСОБА_1
Визнано незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Московської районної ради м. Харкова щодо неповної виплати у 2008 - 2009 роках ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення, передбачених статтею 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м . Харкові ради зробити перерахунок ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення та виплатити йому недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 - 2009 р.р., виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
На зазначену постанову суду Управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради подано апеляційну скаргу, в якій останнє просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 3 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936, ст.ст. 4, 22, 51 Бюджетного кодексу, ст. 95 Конституції України, ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ст.62 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є інвалідом 11 групи, а також віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 ( а.с. 4).
Задовольняючи позов ОСОБА_1 в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м . Харкові ради зробити перерахунок позивачу щорічної допомоги на оздоровлення , суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено право позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 - 2009 роки у розмірі, встановленому законодавством України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”№ 796-ХІІ від 28.02.91 щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам II групи в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Згідно з пунктом 30 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”від 19.12.06 № 489Л/ на 2007 рік дія ч. 4 ст. 48 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати була зупинена.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, ЗО, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”(справа про соціальні гарантії громадян) № 6-рп/2007 від 09.07.07 пункт ЗО статті 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”було визнано такими, що не відповідає Конституції України (є не конституційними).
Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 -2009 роки відповідно до абзацу 4 частини 4 статті 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”№ 796-ХІІ від 28.02.91, в редакції закону від 09.07.07 року та з 22.05.2008 року у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ч. 7 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”№ 796-ХІІ від 28.02.91, в редакції закону від 09.07.07, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу була виплачена допомога на оздоровлення у розмірі 120,00 грн., що підтверджується довідкою відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Московської районної ради. Дані обставини не заперечуються сторонами.( а.с. 34).
Законом ВР України, від 28.12.2007 року, № 107-УІ “Про Державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України”визначено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".
Рішенням Конституційного Суду України № 10 рп від 22.05.2008 року вищезазначена норма Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік" була визнана неконституційною.
У рішенні Конституційного Суду України № 10-рп/2008 також зазначено, що оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
В зазначеному Рішенні Конституційного суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Ні Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” від 26.12.2008 року за №-835, ні іншими Законами України в 2009 році не вносились зміни до ч.4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ч. 5 ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. А тому і в 2009 році відповідачі повинні були діяти відповідно до приписів, зазначених вище.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік відповідно до ст. 48 Закону № 796-ХІІ у розмірі 4 мінімальних заробітних плат. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (ч. 7 ст. 48 кону № 796-ХІІ).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”№ 796-ХІІ від 28.02.91 має вищу юридичну силу і виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, саме Закон підлягає застосуванню при вирішення даного спору.
Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”№ 796-ХІІ від 28.02.91 в редакції закону від 09.07.07, щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
З огляду на вищезазначене, відмова управління праці та соціального захисту населення Московської районної в місті Харкові ради щодо виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у 2008 - 2009 роках в розмірі 5 мінімальних заробітних плат не відповідає чинному законодавству.
З огляду на вищезазначене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303,218,304,307,308,313,317,319 ЦПК України судова колегія,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради- залишити без задоволення.
Постанову Московського районного суду м. Харкова від 29.04.1010 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає
Головуючий суддя –
Судді -