Справа 2-А-498/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2010 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Старжинської О.Є., при секретарі Ніколаєнко Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення противоправною
ВСТАНОВИВ:
24.09.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання постанови від 15.09.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за правопорушення, передбачене за ст. 122 ч. 2 КУпАП противоправною.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він 15.09.2010 року, керуючи автомобілем "ВАЗ 2110" номерний знак НОМЕР_4 він не порушував п. 14.6-в Правил дорожнього руху про заборону обгону на пішохідному переході та в зоні 50 метрів перед ним, у відповідача відсутні докази вчинення ним правопорушення.
Посилаючись на протиправність постанови, позивач просив позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення позивача , допитавши свідка ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає..
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача - інспектором відділення ДАІ з ОАТ м. Вознесенськ та Вознесенського району Панченко М.В. - на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП складений 15.09.2010 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КУпАП - порушення правил обгону, а саме: керуючи 15.09.2010 року о 11-45 год. транспортним засобом "ВАЗ 2110" номерний знак НОМЕР_2 позивач по вул. Жовтневої революції, 120 в м. Вознесенську Миколаївської області здійснив обгін транспортного засобу ближче ніж 50 м. до пішохідного переходу.
Згідно зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо і порушень цих принципів відповідачем не встановлено.
Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач ОСОБА_1 заперечував обгін транспортного засобу IUEKO номерний знак НОМЕР_3 на перехресті, тобто заперечував порушення Правил дорожнього руху (п. 14.6) та на підтвердження своїх доводів зазначав свідка ОСОБА_2, суб'єкт владних повноважень, використав свої повноваження в частині зібрання доказів, які підтверджували скоєння правопорушення, наявність складу правопорушення та спростовували свідчення позивача. Такий доказ він зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення – свідчення свідка водія автомобіля IUEKO – ОСОБА_4
При вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що свідок ОСОБА_2 була не безстороння, суд враховує , що вона є сестрою позивача і ця обставина, є об’єктивною. В даних умовах притягнення до адміністративної відповідальності повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться, важливим є питання довіри громадян під час виконання цієї публічної функції та неупередженості, достатності гарантій, щоб відкинути всі легітимні підстави сумніватися в його упередженості. За таких умов показання свідка як доказ суд вважає упередженим і до уваги не приймає. Доказ –пояснення свідка ОСОБА_4, зазначеного інспектором Державтоінспекції , які підтверджують скоєння правопорушення позивачем – порушення правил обгону - є об’єктивними та неупередженими, приймаються судом.
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином відповідач зазначивши доказ доказав правомірність прийнятого рішення.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.2 КУпАП є законною та обґрунтованою.
Статтею 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити ОСОБА_1 в позові до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною.
Постанова суду є остаточною і не оскаржується .
Суддя Старжинська О.Є.