Справа № 2-1197/2010                                                                              

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 14 вересня  2010  року   Вознесенський міськрайонний  суд  Миколаївської області в складі: головуючого   –   судді   Серебрякової Т.В.,

  при секретарі судового засідання  Лукіянчиної Т.І.,

  за  участю  представника позивача Захарчук Т.П.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні в залі суду  в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області   в інтересах Відкритого  акціонерного товариства  „Державний ощадний банк України”   до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4  про  стягнення  заборгованості за кредитним договором ,  -

ВСТАНОВИВ:

В квітні  2010  р. Вознесенський міжрайонний прокурор Миколаївської області звернувся до суду з позовом  в інтересах  Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” (далі - ВАТ „Державний ощадний банк України”)  до ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4   про стягнення  заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві зазначено, що 20 травня 2008 р. між Банком  та відповідачкою                 ОСОБА_2  був укладений письмовий Кредитний договір №214, за умовами якого Банк  надав  відповідачці  грошові кошти (кредит)  на споживчі цілі  в сумі 12  000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп.,  зі сплатою процентів  за користування кредитом  в розмірі 30 (тридцять) % річних, комісійні винагороди та інші  платежі  в порядку, на умовах та в строки, визначені договором, з кінцевим терміном повернення кредиту 19 травня  2010 р. включно, в обмін на зобов’язання позичальника прийняти, належним чином використовувати та повернути суму кредиту, а також  сплатити проценти за користування  кредитними коштами  в порядку і на умовах, зазначених в Договорі.

Разом з цим, в позові  також вказано, що кредитні  зобов’язання відповідачки  ОСОБА_2  забезпечено  письмовими договорами  поруки, які  укладено   20 травня  2008 р.  Банком з  ОСОБА_3, а також з ОСОБА_4, відповідно до яких останні взяли  на себе зобов’язання  перед  кредитором відповідати  по зобов’язанням боржниці ОСОБА_2, які виникають  з умов  Кредитного договору  №214 від 20 травня  2008 р., в повному обсязі цих зобов’язань.                      

Посилаючись на те, що кредитодавець у повному обсязі виконав взяті на себе зобов’язання, відповідно до умов  вищевказаного кредитного договору, а відповідачка ОСОБА_2 незважаючи на це, порушила  його, оскільки, зобов’язання  за вказаним договором належним чином не виконала, в наслідок чого станом на березень  2010 р.  утворилась заборгованість  по кредитному договору  в сумі  3 096 (три  тисячі дев’яносто шість) грн. 10 коп.,  позивач просив позов задовольнити, стягнути солідарно  з відповідачів  на користь ВАТ „Державний ощадний банк України” заборгованість за кредитним договором  в  розмірі  –  2 746 (дві  тисячі сімсот сорок шість) грн. 76 коп.,  яка складається з  суми поточного кредиту 1 000 (одна тисяча) грн.  00 коп.,   заборгованості  за  кредитом  –  1 637  (одна  тисяча  шістсот тридцять сім)  грн. 37 коп.,  заборгованості  по процентам за користування кредитом – 91 (дев’яносто одна) грн. 65 коп.,  суми пені  – 11   (одинадцять) грн. 74 коп., супроводження кредиту  – 6 (шість) грн. 00 коп. А також стягнути з поручителів ОСОБА_3 і ОСОБА_4  суму штрафу  в розмірі  349 (триста сорок девять) грн. 34 коп.  

В подальшому представником  позивача сума  позовних вимог  була збільшена та остаточно позивач просив стягнути на свою  користь  в солідарному порядку  з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  3  047 (три тисячі сорок сім) грн. 57 коп. заборгованості  за кредитним договором, яка утворилась станом 01 червня 2010 р., а також стягнути з  ОСОБА_3 і ОСОБА_4   штраф  в розмірі  304 (триста чотири) грн. 77 коп. з кожного.    

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1  посилаючись на те, що  відповідачі  своєчасно  не виконали  взяті на себе зобов’язання  за  договором кредиту та договорами  поруки, які  укладено в письмовій формі, внаслідок чого утворилась заборгованість на загальну суму 3 657  (три  тисячі  шістсот п’ятдесят сім) грн. 11 коп.  та вказана сума  на час розгляду справи останніми  не погашена, просила  позов задовольнити. Окрім того, просила вирішити питання щодо стягнення з відповідачів судових витрат по справі.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  в судове засідання не з’явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомили.  Ухвалою суду справа розглянута у відсутність відповідачів, оскільки в  справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, судом встановлені  наступні факти  та  відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачкою ОСОБА_2 та Банком                              20  травня   2008 р. був укладений  письмовий Кредитний  договір №214, за умовами якого Банк надав відповідачці  кредит (грошові кошти) в національній  валюті в сумі  12 000  (дванадцять тисяч)  грн. 00 коп., в порядку та на умовах, визначених  вказаним договором,   зі сплатою процентної ставки у розмірі 30 (тридцять)% річних,  в  обмін на зобов’язання  позичальника повернути кредит, сплатити проценти за користування  кредитними коштами  у порядку і на умовах, зазначених в Договорі.    

Відповідно до ст.ст.204,227 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність  прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

При цьому, чинність кредитного договору  №214  від 20 травня   2008 р.  в судовому засіданні  сторонами не оспорювалася, а факт  виконання  позивачем   умов кредитного договору  знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що між сторонами мають місце договірні  відносини,  зокрема, кредитні.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша  фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором  застосовуються положення  щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом  і не випливає із  суті кредитного договору.

Зокрема, кредитодавець  має право на одержання  від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено  договором або законом. Розмір  і порядок одержання відсотків встановлюється договором (ч.1 ст.1048 ЦК України).  

Відповідно до ч.1 ст.1049 ст.1050 ЦК України  позичальник зобов’язаний повернути кредитодавцю  кредит у строк та порядок, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення  коштів останній  не звільняється  від обов’язку  виконання зобов’язання, при цьому кредитодавець  має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму  кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Згідно вимог ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, згідно умов договору та у строки передбачені цим договором.

Проте, відповідно до розрахунку, наданого як доказ ВАТ „Державний ощадний банк України”, відповідачка ОСОБА_2   взяті на себе зобов’язання щодо своєчасного  погашення належних за кредитним договором платежів не виконала, в наслідок чого утворилась заборгованість за  вказаним договором, яка станом на 01 червня  2010 р. становить  3 047  (три  тисячі сорок сім) грн.  57 коп. та  складається з:  

-   заборгованості  за  кредитом  –  2 637  (дві тисячі шістсот тридцять сім)  грн. 37 коп.;

-   заборгованості  по процентам за користування кредитом – 194 (сто дев’яносто чотири) грн. 66 коп.;

-   супроводження кредиту – 18 (вісімнадцять) грн. 00 коп.;

-   пені -  197 (сто дев’яносто сім) грн. 54 коп.;

За таких обставин, невиконання умов кредитного договору №214  від  20 травня  2008 р.  знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, що дає підстави до застосування правових наслідків встановлених договором або законом, відповідно до ст.611 ЦК України.

Так, за порушення  взятих  на себе зобов’язань  по своєчасному поверненню основної суми  кредиту  та сплати процентів  за користування  Позичальник  зобов’язується  сплатити на користь Банку  пеню в розмірі  подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний  день прострочення  (п.п.5.2 п.5 вказаного договору).

Також, з матеріалів доданих до позову вбачається, що  в якості  забезпечення кредитних зобов’язань  між позивачем  та відповідачкою ОСОБА_3  в той же день був укладений  договір поруки №214, згідно якого  остання   поручилася  відповідати у повному обсязі  за своєчасне та повне  виконання  відповідачкою  ОСОБА_2  зобов’язань  за кредитним договором.

Окрім того,  в забезпечення  кредитних зобов’язань  між позивачем та відповідачем               ОСОБА_4  також був укладений письмовий договір поруки  №214 А від 20 травня 2008 р., відповідно до  якого  останній  поручився  відповідати у повному обсязі  за своєчасне та повне  виконання  відповідачкою ОСОБА_2 . взятих  на себе  зобов’язань  за вищевказаним  кредитним договором, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Окрім того, за правилами  ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник та  поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.  

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки  (ч.2 ст. 554 ЦК України).

Зі змісту  договорів поруки від 20 травня 2008 р., вбачається, що  сторони встановили, що у випадку невиконання відповідачкою  ОСОБА_2  своїх зобов’язань за кредитним договором,  поручителі зобов’язалися  відповідати по зобов’язаннях  за вищевказаним кредитним договором  перед кредитором  в тому ж обсязі, що і боржник.

Окрім того,  в разі  невиконання або неналежного виконання  поручителями  зобов’язань, що передбачені п.2.5 обумовлених договорів поруки, поручителі сплачують  кредитору штраф  в розмірі 10 (десять) % від суми несплаченого платежу.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що між  сторонами  мали місце  договірні правовідносини, які повинні виконуватися  належним чином відповідно до умов договору  та в установлений строк  (ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України). Проте, відповідачі  порушили  умови  договору, тому з врахуванням вимог ст. 526 ЦК України та  умов Договору   повинні   відповідати за неналежне виконання  взятих на себе зобов’язань.

Разом з тим,   суд не може погодитися з солідарним порядком  стягнення заборгованості з відповідачів,  оскільки  у випадку укладення  декілька договорів  поруки на забезпечення  виконання  одного й того самого зобов’язання  поручителі не несуть солідарної відповідальності, оскільки  відсутня їх спільна порука, тобто,  поручителі ОСОБА_3  і ОСОБА_4  є солідарним боржником з ОСОБА_2  кожен окремо, та не є солідарними  боржниками  між собою.

За таких обставин, позивач має право  пред’явити  вимогу до кожного з поручителів  на підставі відповідного договору, але  поручитель, який виконає зобов’язання,  не може висунути вимогу до іншого поручителя  на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.  

З врахуванням вищенаведеного та  відповідно до ст.ст.1049,1054 ЦК України, суд приходить до висновку, що  позовні вимоги обґрунтовані та підлягають   задоволенню, а з відповідачки ОСОБА_2  солідарно з  ОСОБА_3  та солідарно з ОСОБА_4 на користь позивача  підлягає  стягненню  розмір заборгованості  за кредитним договором   на загальну суму 3 047 (три  тисячі  сорок сім) грн. 57 коп.,  яка складається з  заборгованості  за  кредитом  –  2 637  (дві тисячі шістсот тридцять сім)  грн. 37 коп.,  заборгованості  по процентам за користування кредитом –194 (сто дев’яносто чотири) грн. 66 коп., супроводження кредиту - 18 (вісімнадцять) грн.  00 коп., пені -  197 (сто дев’яносто сім) грн. 54 коп.

Також, підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на корить позивача сума штрафу   в розмірі 304  (триста чотири) грн.  77  коп.   з кожного.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Таким чином, з відповідачів  на користь держави підлягають стягненню   судовий  збір в розмірі 51  (п’ятдесят одна) грн. 00  коп. та витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять)  грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 10,11, 88,209, 212, 213, 214,215  ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов  Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області   в інтересах Відкритого  акціонерного товариства  „Державний ощадний банк України”   до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4  про  стягнення  заборгованості за кредитним договором   -   задовольнити.

Стягнути на користь Відкритого  акціонерного товариства  „Державний ощадний банк України” з ОСОБА_2  солідарно з ОСОБА_3  та солідарно з ОСОБА_4   заборгованість  за  кредитом  –  2 637 (дві тисячі шістсот тридцять сім)  грн. 37 коп.,  заборгованість по процентам за користування кредитом   –  194  (сто дев’яносто чотири) грн. 66 коп.,  супроводження кредиту – 18 (вісімнадцять) грн. 00 коп., суму пені  – 197   (сто дев’яносто сім) грн. 54 коп., а всього -              3 047 (три тисячі  сорок сім) грн. 57 коп., 00 коп. заборгованості   за кредитним договором  №214 від 20 травня  2008 р., що утворилась  станом на 01 червня 2010 р.

Стягнути  з ОСОБА_3   на користь Відкритого  акціонерного товариства  „Державний ощадний банк України” суму  штрафу в розмірі   304 (триста чотири) грн. 77 коп.

Стягнути  з ОСОБА_4   на користь Відкритого  акціонерного товариства  „Державний ощадний банк України” суму  штрафу в розмірі   304 (триста чотири) грн. 77 коп.

Стягнути у рівних частках з ОСОБА_2,  ОСОБА_3 та ОСОБА_4    судовий збір  в розмірі  51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.  на користь Держави в особі  місцевого бюджету місті Вознесенськ  (банк УДК в Миколаївській області, код  банку 23406957,  МФО 826013, код платежу 22090100,                            р/р  №31415537700007), тобто з кожного по 17 (сімнадцять) грн. 00 коп.

           Стягнути у рівних частках з ОСОБА_2,  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  на користь держави   в особі  Державного бюджету міста  Вознесенськ (банк  ГУДКУ в Миколаївській області, код  ЄДРПОУ  23406957,  р/р №31210259700007, МФО  826013, код платежу 22050000) в сумі  120  (сто двадцять)  грн. 00 коп., тобто з кожного по  40 (сорок) грн. 00  коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд  Миколаївської області   шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти з дня його проголошення.

Суддя                                                                       Т.В. Серебрякова