Справа № 2-207/10

УХВАЛА

18 жовтня 2010 року                 Суддя Турійського районного суду

                            Волинської області ВОРОБЕЙ І.В.

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1   до   управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання нарахувати і виплатити недоплачену державну соціальну допомогу дитині війни,-

В С Т А Н О В И В :

14 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з цивільним позовом до управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання нарахувати і виплатити недоплачену державну соціальну допомогу дитині війни, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що вона як особа, яка має статус дитини війни, відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” користується правом на одержання державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Протягом 2007 року така допомога їй взагалі не виплачувалася, а впродовж періоду з 01 січня 2008 року до 31 серпня 2010 року - виплачувалось у розмірі меншому, ніж визначений законом. А тому просила визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області щодо ненарахування та невиплати їй як дитині війни державної соціальної допомоги у визначеному ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй державну соціальну допомогу у вищевказаному розмірі за період з 1 січня 2007 року до 31 серпня 2010 року включно   з урахуванням вже виплаченої суми такої допомоги.

Разом з тим, 14 січня 2009 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України щодо предметної підсудності адміністративних справ місцевим загальним судам як адміністративним судам” від 25 грудня 2008 року № 808-VI, пунктом 1 розділу І котрого частину першу статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3, згідно з яким місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи у спорах фізичних осіб з суб’єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Однак, 10 березня 2010 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами” від 18 лютого 2010 року № 1691-VI, пунктом 1 розділу І котрого частину першу статті 15 Цивільного процесуального кодексу України і, зокрема, її пункт 2 викладено в новій редакції, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них, а пунктом 2 розділу І котрого пункт 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України виключено.

Рішенням Конституційного Суду України № 19-рп/2010 від 09 вересня 2010 року у справі № 1-40/2010 було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 2 розділу І Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами” від 18 лютого 2010 року № 1691-VI та пункту 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України.

Вказані положення Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами” від 18 лютого 2010 року № 1691-VI та Цивільного процесуального кодексу України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вищезазначеного рішення і таким чином з 09 вересня 2010 року фактично було відновлено дію пункту 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України “Про внесення змін до статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України щодо предметної підсудності адміністративних справ місцевим загальним судам як адміністративним судам” від 25 грудня 2008 року № 808-VI.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження в справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 після ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 19-рп/2010 від 09 вересня 2010 року у справі № 1-

2

40/2010 подала до місцевого загального суду позовну заяву у справі про спір з приводу перерахунку та здійснення пенсійних виплат, котру належить розглядати в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства,   то у відкритті провадження в даній цивільній справі слід відмовити у відповідності з пунктом 1 частини другої статті 122 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись п.1 ч.2, ч.ч.3-6 ст.122 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1   до   управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання нарахувати і виплатити недоплачену державну соціальну допомогу дитині війни відмовити.

Роз’яснити позивачу, що справу за її позовом до управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання нарахувати і виплатити недоплачену державну соціальну допомогу дитині війни належить розглядати Турійському районному суду Волинської області у порядку адміністративного судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана апеляційному суду Волинської області через Турійський районний суд протягом п’яти днів з дня її проголошення, а особою, без участі якої було постановлено ухвалу, - протягом п’яти днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Турійського

районного суду                                                                І.В.Воробей